Артур Міллер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артур Міллер
Arthur Miller
Ім'я при народженні Артур Ашер Міллер
Псевдонім Jonathan Lovelett
Народився 17 жовтня 1915(1915-10-17)[1][2][…]
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[4]
Помер 10 лютого 2005(2005-02-10)[2][3][…] (89 років)
Роксбері
·серцева недостатність, серцево-судинні захворювання і злоякісна пухлина
Поховання Great Oak Cemeteryd[6]
Громадянство США США
Національність Американець єврейського походження
Місце проживання Нью-Йорк
Діяльність драматург, прозаїк
Alma mater Вища школа ім. Авраама Лінкольна[d] (1932) і Університет Мічигану (1938)
Мова творів англійська
Роки активності 1936-2004
Жанр Драма, Трагедія
Magnum opus Смерть комівояжера, Суворе випробування (п'єса)d, Вид з мостуd, Усі мої синиd і Після гріхопадінняd
Членство Американська академія мистецтв та літератури і Американська академія мистецтв і наук
Конфесія юдаїзм
Батько Isidore Millerd[7]
Мати Augusta Barnettd[7]
Родичі Деніел Дей-Льюїс[8]
Брати, сестри Joan Copelandd
У шлюбі з Мерилін Монро, Inge Morathd і Mary Slatteryd
Діти Rebecca Millerd, Jane Ellen Millerd і Robert A. Millerd
Автограф
Нагороди

Премія принцеси Астурійської в галузі літературиd (2002)

премія Чотирьох свобод — Свобода словаd

Praemium Imperiale (2001)

Tony Award for Best Authord (1947)

Tony Award for Best Authord (1949)

Пулітцерівська премія за драмуd (1949)

Tony Award for Best Playd (1949)

Tony Award for Best Playd (1953)

Літературна премія Сент-Луїса (1980)

Primetime Emmy Award for Outstanding Writing for a Miniseries, Movie or a Dramatic Speciald (1981)

Нагорода Центру ім. Кеннеді

Laurence Olivier Award for Best New Playd (1995)

Jefferson Lectured (2001)

Єрусалимська премія (2003)

Почесний доктор Мадридського університету Комплутенсеd (2003)

Berlin Prized (1998)

Національна медаль мистецтв

PEN/Laura Pels International Foundation for Theater Awardd

Evelyn F. Burkey Awardd

Сайт: ibiblio.org/miller/

CMNS: Артур Міллер у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

А́ртур А́шер Мі́ллер (англ. Arthur Miller; 17 жовтня 1915 — 10 лютого 2005) — американський драматург і прозаїк. Був дуже помітною постаттю на американській театральній сцені. Лауреат Пулітцерівської премії. У 19561961 роках чоловік акторки, кінопродюсерки та автобіографістки Мерилін Монро.

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Артур Ашер Міллер народився 17 жовтня 1915 року у Гарлемі, Нью-Йорк. Він був третьою дитиною у сім'ї Айсідора та Аугусти Міллерів, єврейських емігрантів з Польщі. Його батько досить заможним підприємцем та володів великим магазином жіночого одягу з персоналом у 400 чоловік. Потім сім'я переїхала до Мангеттену. Після біржового краху 1929 його родина втратила майже всі статки та переїхала до Брукліна.

Подальше життя[ред. | ред. код]

У 1938 році Артур Міллер закінчив Мічиганський університет. Після початку Другої світової війни Міллер почав працювати репортером на військовій верфі в Брукліні, відвідуючи військові гарнізони. Протягом півроку він збирав матеріали для фільму Ерні Пайла «Історія рядового Джо».

У 1947 році вийшла драма Міллера «Всі мої сини», яка принесла йому популярність і була удостоєна премії Об'єднання нью-йоркських театральних критиків і премії Дональдсона.

У 1949 році була поставлена ​​п'єса «Смерть комівояжера», що вважається найкращим твором драматурга. Він отримав Пулітцерівську премію, премію Об'єднання нью-йоркських театральних критиків і премію Антуанетти Перрі («Тоні»).

У 1953 році вийшла драма «Суворе випробування» про судовий процес над «салемськими відьмами», в якій проводилися паралелі з діяльністю Комісії сенатора Маккарті, що зробило Міллера фігурантом «чорного списку» Голлівуду. У тому ж році твір був удостоєний премій «Тоні» і Дональдсона.

Артур Ашер Міллер помер 10 лютого 2005 року в Роксбері (Коннектикут, США) від гострої серцевої недостатності.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Артур Міллер зі своєю другою дружиною Мерілін Монро

У 1940 році Міллер одружився на Мері Грейс Слеттері, від якої у нього було двоє дітей. Шлюб тривав 15 років і у 1955 році завершився розлученням.

У 1956 році Артур одружився з відомою голлівудською актрисою Мерілін Монро. Шлюб тривав п'ять років, під час яких Мерілін пережила два викидні. У 1961 році вийшов фільм Джона Г'юстона «Неприкаяні» з Монро, Кларком Ґейблом та Монтгомері Кліфтом у головних ролях, сценарій до якого написав Міллер[9]. У січні 1961 року, за півтора року до смерті актриси, подружжя розлучилося.

Через рік письменник увійшов у шлюб в третій і останній раз з австрійською фотохудожницею Інге Морат, яка народила йому двох дітей: доньку Ребекку та сина Даніеля, який народився з синдромом Дауна. Ребекка одружена на трьохразовим лауреатом премії «Оскар» Деніелом Дей-Льюісом. Шлюб з Морат тривав до її смерті у 2002 році[9].

Екранізації творів[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Миллер Артур // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. Internet Broadway Database — 2000.
  6. Find a Grave — 1996.
  7. а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  8. https://www.republica.com/2017/06/21/el-actor-daniel-day-lewis-sorprende-con-el-anuncio-de-su-retirada-del-cine/
  9. а б Michael Ratcliffe (12 травня 2005). Arthur Miller. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 23 липня 2012. Процитовано 25 травня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]