Барбара Ягеллонка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Барбара Ягеллонка
пол. Barbara Jagiellonka
нім. Barbara fon Polen
Псевдо Барбара Польська
Народився 15 липня 1478(1478-07-15)
Сандомир
Помер 15 лютого 1534(1534-02-15) (55 років)
Дрезден
Поховання Майсенський соборd
Діяльність політична діячка
Титул Герцогиня Саксонії
Термін 15001534
Попередник Сідонія Чеська
Наступник Катерина Мекленбурзька
Рід Ягеллони
Батько Казимир IV Ягеллончик
Мати Єлизавета Габсбург
Брати, сестри Єлизавета Ягеллонка, Ядвіґа Ягеллонка, Анна Ягеллонка (1476-1503), Софія Ягеллонка, Владислав II Ягелончик, Казимир Святий, Олександр Ягеллончик, Ян I Ольбрахт, Сигізмунд I Старий, Єлизавета II Ягеллонкаd і Elisabeth Jagiellond
У шлюбі з Георг Багатий
Діти Сини: Крістоф, Йоганн, Вольфганг, Крістоф, Фрідріх
Доньки: Анна, Агнеса, Крістіна, Магдалена, Маргарита

Барбара Польська або Барбара Ягеллонка (пол. Barbara Jagiellonka, нім. Barbara von Polen; (15 липня 147815 лютого 1534) — польська королівна та литовська княжна з династії Ягеллонів, донька короля Польщі Казимира IV та Єлизавети Габсбург, дружина Георга, герцога Саксонського.

Походження[ред. | ред. код]

Барбара Ягеллонка народилася 15 липня 1478 у Сандомирі. Вона була дванадцятою з тринадцяти дітей короля Польщі Казимира IV та Єлизавети Габсбург. Її дідусем та бабусею з батьківської сторони виступали Владислав II Ягайло, Великий князь Литовський, та його четверта дружина, Софія Гольшанська. Дідусем та бабусею з материнської сторони Барбара мала Альбрехта II, короля Німеччини, Угорщини та Чехії, і Єлизавету Люксембурзьку, принцесу Священної Римської імперії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Новонароджену дівчинку охрестили 26 липня 1478 року в Сандомирському катедральному соборі Різдва Пресвятої Діви Марії. Церемонію хрещення проводив єпископ краковський Ян Рижовський. Своє ім'я Барбара отримала на честь прабабусі Барбари Цельської.

11 серпня 1496 року відбулися заручини вісімнадцятирічної Барбари та спадкоємця Саксонського престолу, Георга, якому невдовзі виповнювалось двадцять п'ять років. 21 листопада того ж року у Лейпцигу вони побралися. Весілля було пишним та урочистим. На ньому були присутніми 6286 представників польської та німецької знаті. Цей шлюб став ключовим елементом відносин між двома державами. Для родини нареченої він також був важливим через постійне суперництво із домом Габсбургів.

Наступного року народився перший син подружжя, Крістоф. На жаль, він невдовзі помер. Всього у шлюбі Барбари та Георга було десятеро дітей, з яких четверо досягли дорослого віку:

  • Крістоф — (8 вересня—5 грудня 1497)
  • Йоганн — (1497—1537) — саксонський принц, спадкоємець престолу. Був одружений з Єлизаветою Гессенською, дітей не залишив.
  • Вольфганг — (1499—1500)
  • Анна — (21—23 січня 1500)
  • Крістоф — (27 травня 1501)
  • Агнеса — (7 січня—16 квітня 1503)
  • Фрідріх — (1504—1539) — саксонський принц. Народився розумово відсталим. Після смерті старшого брата Йоганна став спадкоємцем престолу. Був одружений із Єлизаветою Менсфільдською, помер через чотири тижні після весілля, не залишивши нащадків.
  • Крістіна — (1505—1549) — дружина ландграфа Гессенського Філіппа, мала численних нащадків.
  • Магдалена — (1507—1534) — одружена із бранденбурзьким курфюрстом Йоакимом II Гектором, мала дітей.
  • Маргарита — (1508—1510)
Собор у Мейсені

1513 року разом із чоловіком Барбара заснувала Мейсенський катедральний собор. В літописах згадуються кілька проведених там служб та літургійних урочистостей з приводу Великодня.

Георг Багатий, чоловік Барбари

1514 року Георг вів бойові дії у Фрісландії на березі Північного моря. Барбара посилала його довгі листи, які свідчили про мир та ніжність у відносинах. Подружнє життя було сповнене коханням та щастям.

Коли 15 лютого 1534 Барбара померла, Георг був у розпачі. Саме в цей час він відростив бороду, за що отримав прізвисько Бородатий. Своє майно вона заповідала чоловікові, а собору в Мейсені передавала у володіння золотий хрест. Вона була похована у підвалі каплиці Святого Георгія в Мейсенському соборі 23 лютого 1534 року.

Чоловік пережив її на п'ять років і помер 17 квітня 1539 року у Дрездені. По його смерті з дітей залишалася живою лише донька Христина, сини померли, не залишивши нащадків. Тож герцогство Саксонія успадкував молодший брат Георга — Генріх V, а згодом його син Моріц.

Через свою доньку Христину Барбара і Георг є пращурами останнього імператора Росії Миколи II по материнській лінії.

Література[ред. | ред. код]

  • Friedrich Albert von Langenn: Christoph von Carlowitz: eine Darstellung aus dem XVI. Jahrhundert [1] [Архівовано 28 червня 2014 у Wayback Machine.]
  • Friedrich Albert von Langenn: Herzog Albrecht der Beherzte, Stammvater des königlichen Hauses Sachsen …, S. 488 f. [2] [Архівовано 28 червня 2014 у Wayback Machine.]
  • Matthias Donath: Die Grabmonumente im Dom zu Meissen, S. 411 [3] [Архівовано 28 червня 2014 у Wayback Machine.]
  • Uwe Schirmer: Die Hochzeit Georgs des Bärtigen mit der polnischen Prinzessin Barbara von Sandomierz (1496), in: Strukturen und Figuren. Historische Essays für Hartmut Zwahr zum 65. Jubiläum, hrsg. von Manfred Hettling (u. a.), München 2002
  • Wdowiszewski Z., Genealogia Jagiellonów i Domu Wazów w Polsce, Avalon, Kraków 2005, ISBN 83-918497-2-4, s. 131—132

Посилання[ред. | ред. код]