Берковецьке кладовище
| Берковецьке (Міське) кладовище | |
|---|---|
 | |
| Інформація про цвинтар | |
| 50°29′40″ пн. ш. 30°23′42″ сх. д.H G O | |
| Країна |
 Україна |
| Розташування |
Подільський район Берковець |
| Відкрито | 1957 (вперше згадано:1957) |
| Тип | напівзакрите |
| Площа | 129,779 га[1] |
| Кількість поховань | 208 298[2] |
|
Адреса: вул. Стеценка, 18 | |
 | |
  Берковецьке (Міське) кладовище Берковецьке (Міське) кладовище (Київ) | |
Беркове́цьке (Міське) кладовище — найбільший київський некрополь, розташований поблизу місцевості Берковець.
Історія[ред. | ред. код]
Створене 1957 року території місцевості Берковець як нове Міське кладовище. Розташоване вздовж вулиць Стеценка та Газопровідної. З вулиці Стеценка влаштовано головний вхід з парадною аркою. Займає площу 152 га разом з церквою та ритуальними службами, та за цією площею є найбільшим в Україні (за площею власне некрополя найбільшим є Таїровське (Новоміське) кладовище в Одесі). У центрі некрополя — ритуальний зал. На території кладовища розташована церква Ікони Божої Матері «Всіх скорботних радосте».
Крім дільниць звичайного призначення, частину кладовища було виділено під перенесення сюди поховань із запланованого до закриття та зносу Лук'янівського єврейського кладовища. Було перенесено прах лідера київського єврейства, доктора Макса Мандельштама та головного рабина Києва Нухима Вайсблата, споруджено спеціальні склепи цадиків (праведників) династії Тверських.
Окрема ділянка присвячена військовослужбовцям — учасникам бойових дій в Афганістані. З 1 серпня 1982 року закрите для масових поховань, дозволено підпоховання у родинну могилу[3].
Із 2014 року окрема ділянка виділена для поховання загиблих у війні на сході України.
З російським повномасштабним вторгненням в Україну у 2022 році ділянки 42, 86 та 102 були виділені для почесних поховань загиблих учасників війни, які були зареєстровані у Києві, або які воювали у лавах військових частин Сил територіальної оборони ЗСУ Києва та добровольчих формувань територіальної громади Києва.[4]
Поховані[ред. | ред. код]
Галерея[ред. | ред. код]
-
План-схема кладовища -
Початок кладовища -
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та державний секретар США Ентоні Блінкен під час візиту до могил полеглих військовослужбовців, вересень 2023 року
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Площа вказана на табличці перед входом.
- ↑ Станом на травень 2001 року.
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 19 липня 1982 № 1175.
- ↑ Київська міська державна адміністрація (PDF). 15 червня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Київ. Історична енциклопедія. 1917—2000 рр.
- Городское кладбище «Берковцы» // Веб-сайт «Некрополи Киева» [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Розпорядження КМДА N 923 від 07.05.2001 «Про надання допомоги з благоустрою кладовищ міста»
- Міське кладовище. Відомості щодо місць поховань // Фейсбук-сторінка Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Києва. — 2013. — 6 грудня.
- 15 червня 2023 року Київрада ухвалила рішення «Про деякі питання функціонування секторів для почесних поховань, відведених на міських кладовищах».
- Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування». [Архівовано 26 лютого 2018 у Wayback Machine.] [Архівовано 26 лютого 2018 у Wayback Machine.]
|
| |||||||||||||||||||
