Бернард Гейнце
| Бернард Гейнце | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1 липня 1894[1][2] |
| Місце народження | Шепартон |
| Дата смерті | 10 червня 1982[1][2] (87 років) |
| Місце смерті | Bellevue Hilld[3] |
| Громадянство | Австралія |
| Професії | диригент, музичний педагог |
| Освіта | Музична консерваторія Сіднея і St Patrick's College, Ballaratd |
| Заклад | Музична консерваторія Сіднея |
| Нагороди | |
Бернард Томас Гейнце (англ. Bernard Thomas Heinze; 1 липня 1894, Шеппартон, штат Вікторія — 10 червня 1982, Сідней) — австралійський диригент.
Навчався грі на скрипці у консерваторії при Мельбурнському університеті (1907—10) і у королівському музичному коледжі у Лондоні (1911—12). Удосконалювався у диригуванні у В. д'Енді і Н. Лежена у «схола канторум» у Парижі (1920—21) і В. Хесса у Берліні (1921—22). У 1923—57 жив у Мельбурні. З 1924 року директор Мельбурнського університету, у 1925—56 роках — професор по класу диригування музичного факультету університету. Заснував Мельбурнський струнний квартет (1924), керував університетським Симфонічним оркестром (1924—32), який реорганізував; у 1932—49 роках цей колектив під його управлінням виступав під назвою Мельбурнський симфонічний оркестр, до 1956 року — під назвою Симфонічний оркестр штату Вікторія. З 1925 року концертував, з 1947 року проводив серії абонементних концертів та концерти для юнацтва. Виступав у Канаді (1946). Був директором Державної консерваторії Нового Південного Уельсу у Сіднеї (1957—66), головою правління Гільдії австралійських композиторів (1967—72), головою музичного і драматичного комітету Сіднейської опери (до 1960 року) і Державної оперної компанії.
Виступав на різних музичних фестивалях, гастролював у країнах Європи (у СРСР у 1958 році), був членом журі 1-го Міжнародного конкурсу піаністів ім. Е. Ізаї (1938). Гейнце виконував твори різних стилів, виявляючи вдумливість інтерпретацій; для нього була характерна деяка емоційна стриманість. Писав статті про музику (публікуювались в англійських та інших журналах).
У 1976 році нагороджений орденом Австралії (компаньйон ордена Австралії).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Australian Dictionary of Biography — MUP, 1966.
Література[ред. | ред. код]
- Orchard W. A., Music in Australia, Melb., 1952;
- Sir Bernard Heinze, в кн.: Miscellanea musicologlca. Adelaide studies in musicology, v. 4, Adelaide, 1969.
- Музыкальная энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия, Советский композитор. Под ред. Ю. В. Келдыша. 1973—1982.
|
