Бетмен: Початок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бетмен: Початок
Batman Begins
Жанр Бойовик
Фантастика
Драма
Режисер Крістофер Нолан
Продюсер Емма Томас
Чарльз Ровен
Ларі Дж. Франко
Сценарист Крістофер Нолан
Девід С. Ґоєр
Джонатан Нолан(в титрах не зазначений)
На основі Бетмен
У головних
ролях		 Крістіан Бейл
Майкл Кейн
Ґері Олдмен
Кеті Голмс
Оператор Вейлі Пфістер
Композитор Ганс Ціммер
Художник Натан Кроуліd
Кінокомпанія Warner Brothers
Legendary Pictures
Syncopy Inc.
Дистриб'ютор InterCom і Netflix
Тривалість 139 хв.
Мова Англійська
Країна США США
Рік 2005
Кошторис 150 млн. $
Касові збори 373 672 993 $[1], 206 863 479 $[1] і 48 745 440 $[1]
IMDb ID 0372784
Наступний «Темний лицар»
warnerbros.com/batmanbegins/index.html
CMNS: Бетмен: Початок у Вікісховищі
Q: Бетмен: Початок у Вікіцитатах

«Бетмен: Початок» (англ. Batman Begins) — перша частина серії фільмів про Бетмена Крістофера Нолана, яка вийшла у 2005 році та зібрала більше, ніж три останні серії з циклу фільмів про Бетмена. На 1 березня 2024 року фільм займав 131-шу позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.

У 2008 році було знято продовження фільму, яке має назву «Темний лицар».

Сюжет[ред. | ред. код]

У фільмі розповідається про дитинство Брюса Вейна та становлення Бетмена як Темного лицаря міста Ґотема.

Граючись з дівчинкою Рейчел, восьмилітній Брюс, син батьків-мільярдерів, падає в глибокий колодязь. Там на нього налетіла велика зграя кажанів. Цей випадок поселив у хлопчика фобію до кажанів. Через декілька днів після цієї пригоди, батько Брюса вирішує сходити до театру разом з жінкою та сином. У театрі хлопчику стало зле та батьки вирішують піти додому. На виході з театру на сім'ю нападає злочинець Джо Чіл, який застрелює на очах у хлопця матір та батька. Скоро злочинця арештовують, але втрата батьків стає вирішальною у подальшій долі Брюса.

Минають роки, Брюс Вейн став дорослим. Вбивцю його батьків було відпущено в обмін на інформацію проти шефа Ґотемівської мафії, Фальконе. Вейн замислює його застрелити, але його випереджає кілер від Фальконе. Спершу Вейн навіть вирішує віддячити гангстеру, але поговоривши з Рейчел він розуміє, що хоча батьків убив не Фальконе, проте саме такі люди винуватці багатьох смертей, напливу наркотиків та злочинності в місті.

Брюс подорожує світом, намагаючись забути біль від втрати батьків та знайти відповідь на питання чи є у світі справедливість. Нарешті, в одній китайській в'язниці до нього приходить людина, на ім'я Анрі Дюкард, який пропонує Брюсу вступити до таємного ордену «Ліга Тіней». Цей орден бореться проти несправедливості та зла. Очолює його Рас аль Гул. Вейн погоджується та долає багато труднощів, щоб дістатися до місця знаходження храму цієї «Ліги». На місці він навчається майстерності в рукопашному бою, джиу-джитсу, ніндзюцу та філософським наукам задля розуміння добра і зла. Проте, Брюс так і не зміг подолати свій страх перед кажанами, а також почувається винним у смерті батьків, бо саме він попросився вийти з театру. Його наставник та вчитель Дюкард говорить Брюсу, що єдине, що зараз допоможе йому — помста. Як приклад, вчитель наводить те, що він сам убив людину, котра позбавила життя його дружину. Вейн стверджує, що йому це вже не допоможе.

Настає час, коли Брюсу належить пройти через останнє випробування, після якого він стане очільником та почесним членом «Ліги Тіней». Брюс з честю проходить випробування, але виявляється, що цього не достатньо. Треба, щоб він убив церемоніальним мечем місцевого грабіжника та вбивцю. Брюс відмовляється зі словами, що він нізащо не стане катом. Рас аль Гул розповідає Вейну, що саме «Ліга Тіней» знищила Вавилон, Рим, породила середньовічну чуму, підкинувши пацюків на кораблі та спалювала Лондон, бо, як говорив Рас аль Гул, всі ці міста та держави ставали «прогнилими» від беззаконня. Також вождь «Ліги» говорить, що вони саме збираються знищити Ґотем, погрузлий у несправедливості та злочинах, і Брюс повинен їм у цьому допомогти. Вейн вирішує самотужки очистити рідне місто від зла, не вдаючись до вбивства. Він спалює храм, Рас аль Гул помирає під уламками будівлі. Єдині кому вдається вижити, це Брюс та його вчитель, якого непритомного він витягує з вогню та залишає в одного місцевого чоловіка.

Після цієї пригоди Брюс повертається до Ґотема, де його вважають померлим. За ним прилітає дворецький Альфред Пеніворт, котрого Брюс вважає за свого другого батька, адже він знає Альфреда змалку. Брюс вигадує символ, який би лякав кожного негідника та злочинця. Вейн пригадує свою фобію, яку подолав, тому обирає своїм образом саме кажана, а символом його силует.

Після цього Вейн та Альфред, за допомоги компанії «Вейн Інтерпрайзес», яка була власністю сім'ї Вейнів, а тепер Альфреда та Брюса, замовляють в різних куточках світу частини обладунків. З них вони конструюють костюм людини-кажана чи інакше Бетмена. Також Брюс знаходить винахідника, на ім'я Люцис Фокс, який працює в архіві компанії. Фокс віддає свій винахід, автомобіль-танк, Брюсу та багато інших винайдених ним речей, які були спроєктовані для армії, але були відкинуті через брак коштів. Цей автомобіль Брюс Вейн називає Бетмобілем. Але цього було замало, щоб перемогти злочинність. Вейн вирішує домовитися з сержантом Гордоном та Рейчел Доуз, не показуючи свого обличчя, про юридичну підтримку з боку поліції, щоб злочинців яких він спіймає, вони саджали за ґрати.

У першу ж ніч свого «патрулювання» Бетмен схоплює Кармайна Фальконе, коли той та його люди приймали поставку наркотиків. Поліція, маючи безпосередні докази вини Фальконе, все ж саджає його до божевільні «Аркхем», бо психіатр доктор Крейн за допомогою спеціального газу робить з Фальконе дійсного безумця.


Далі Брюс Вейн/Бетмен та Рейчел дізнаються про те, що доктор Крейн отруїв каналізацію отрутою, викликаючою в людини галюцинації. Перевірка довела, що отруїтися нею можливо лише через легені. А саме нещодавно у компанії «Вейн Інтерпрайзес» кудись зник мікрохвильовий випромінювач, а корабель який його перевозив, має сильні ушкодження. В розслідуванні справи з галюциногенами Бетмен розуміє, що це все робота «Ліги Тіней». Остаточно це стає зрозумілим, коли в родовий маєток Вейнів приходить Анрі Дюкард, котрий і є насправді Рас аль Гулом. Зі своїми людьми лиходій спалює дім, приваливши Вейна дерев'яною колодою. Наостанок він говорить, що Вейн не дістає сили волі для «істинного» правосуддя, яке вершить він. Брюс ледве не гине, та останній момент його рятує прибулий туди Альфред.

Рас аль Гул везе до центру міста на потязі ємності з газом, який спричинить у людей галюцинації й настала паніка зруйнує Ґотем. Вейн перевдягається в Бетмена та вирушає зупинити «Лігу Тіней». Однак, його схоплюють збожеволівші й супергероєві ледве вдається зачепитися за потяг. Бетмен сходиться у двобої з Рас аль Гулом у вагоні, а Бетмобіль відправляє до Джима Гордона. Той сідає в автомобіль і розстріляє з нього колію на шляху потяга. Бетмен вистрибує з вагона зі словами, що не вбиватиме лиходія, але і рятувати не стане. Рас аль Гул гине під уламками, а Ґотем лишається у безпеці.

Особа Бетмена затьмарює Брюса Вейна, але він спрямовує свої статки на благодійність, а маєток відбудовує. Рейчел відмовляється від роману з Брюсом, переконана, що це завадить його місії із захисту міста. Той погоджується, але не покидає надії на своє майбутнє з Рейчел. Наприкінці фільму Гордон, підвищений у званні до лейтенанта, зауважує, що на появу супергероя злочинці дадуть відповідь суперлиходієм. Він просить Бетмена знайти одного вбивцю та грабіжника. Його прикмета — злочинець залишає за собою гральні карти із зображенням Джокера.

У ролях[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Британська Академія Кіно та Телебачення номінувала фільм на «Best Production Design», «Найкращі досягнення в області спеціальних візуальних ефектів» та «Найкращий звук» у 2005 році.
  • Фільм було номіновано на нагороду MTV Movie Awards (номінація — Найкращий фільм).[2]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Крістіан Бейл — перший актор неамериканського походження (за національністю він валлієць), який грає роль Бетмена.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Box Office Mojo — 1999.
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 9 липня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Бетмен: Початок
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Повнометражні
Короткометражні
Tarantella (1989) • Larceny (1996) • Жук-скакун[en] (1997) • Квей[en] (2015)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бетмен:_Початок&oldid=42047132