Брусилівський район
| Брусилівський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Колишній район на карті Білоцерківська округа Київська округа УСРР Київська область Житомирська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР— УРСР Україна
| ||||
| Область: | Білоцерківська округа Київська округа УСРР Київська область Житомирська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 1820900000 | ||||
| Утворений: | 7 березня 1923 року, 4 травня 1990 року | ||||
| Ліквідований: | 19 липня 2020 року | ||||
| Населення: | ▼ 14943 (на 1.01.2018) | ||||
| Площа: | 625 км² | ||||
| Густота: | 23,9 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-4162 | ||||
| Поштові індекси: | 12600—12645 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Брусилів | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 18 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 35 | ||||
| Селища: | 1 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Рафальська Ніна Анатоліївна | ||||
| Голова РДА: | Бакуменко Сергій Олександрович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Брусилівської РДА Брусилівської райради | ||||
| Адреса: | вул. Короленка, 2, смт Брусилів, Брусилівський р-н, Житомирська область, 12601 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Бруси́лівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Білоцерківської, Київської округ, УСРР, Київської і Житомирської областей УРСР та України з адміністративним центром у смт Брусилів.
Найменший за площею район Житомирської області — його територія охоплює 0,6 тис. км². В адміністративному відношенні район складається з 1 селищної об'єднаної територіальної громади та 1 сільської ради, які включають, окрім селища міського типу, 36 сіл. Населення на 1.08.2013 становило 15 330 осіб. Утворено (відновлено) район 4 травня 1990 року. У 2020 році район було ліквідовано.
Географія[ред. | ред. код]
Брусилівський район був розташований у південно-східній частині Житомирської області.
Територія району — горбиста рівнина (відроги Придніпровської височини), розчленована широкими долинами річок. Найбільша річка району — Здвиж, на якій знаходиться Водотиївське водосховище. Корисні копалини: торф, пісок, глина, мергель, граніт. Ґрунти переважно темно-сірі та сірі лісові.
Історія[ред. | ред. код]
Історично Брусилівський район був утворений в 7 березня 1923 року у складі Білоцерківської округи, 1925 року був переданий до складу Київської округи, 15 вересня 1930 року, через скасування округ, район перейшов у пряме підпорядкування до республіканського центру, 27 лютого 1932 року увійшов до складу новоствореної Київської області.
До складу Житомирської області увійшов 22 вересня 1937 року в результаті поділу Київської області. В ньому було 34 населених пункти, які підпорядковувалися 28 сільським радам. До складу району входили Вільнянська, Віленська, Здвижківська сільські ради, які нині належать до Коростишівського району, і не входили Скочищенська, Соболівська, Гнилецька, Озерська, Биківська та Западнянська сільські ради, які тоді належали Корнинському району.
У зв'язку з адміністративно-територіальною реформою 1957—1962 років, 20 березня 1959 до складу району увійшли Гнилецька, Королівська, Лучинська, Озерська, Турбівська, Скочищенська, Соболівська, Сущанська сільські ради Попільнянського району. 30 грудня 1962 року район ліквідовано, усі населені пункти та ради передані до складу Коростишівського району.
Брусилівський район відновлено 4 травня 1990 року[2]. Таке рішення було обумовлено переселенням на територію сучасного Брусилівського району мешканців Народицького району Житомирської області, що найбільше постраждав від аварії на Чорнобильській АЕС.
Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»[3].
Адміністративний устрій[ред. | ред. код]
Адміністративно-територіально район поділяється на селищну територіальну громаду та сільську раду, які об'єднують 37 населених пунктів та підпорядковані Брусилівській районній раді. Адміністративний центр — смт Брусилів[4].
Економіка[ред. | ред. код]
На території району розвинена харчова промисловість, виробництво будівельних матеріалів і лако-фарбної продукції та сільське господарство, яке спеціалізується на рослинництві та тваринництві. У смт Брусилів працює цех з переробки льону. Не зважаючи на те, що сільськогосподарське виробництво займає в районі провідне місце, значна увага приділяється розвиткові переробної галузі. В районі працює завод з переробки молока, який виробляє широкий асортимент продукції: молоко пастеризоване, масло, казеїн, ряжанку, кефір, сметану, вершки пастеризовані, глазуровані сирки. У районі працюють 2 цехи з виробництва ковбасних виробів та приватне підприємство з виробництва рибної продукції.
Провідну роль в наповненні місцевого бюджету відіграє торгівля. «Брусилівський базар» відомий ще з давніх-давен своїми недільними ярмарками, на які з'їжджаються виробники та торговці з Житомирщини, Київщини, Вінниччини, Хмельниччини, Черкащини та інших регіонів України. Він і понині розташований у тому ж місці, де і колишній міський ринок за часів Речі Посполитої, а саме на шляху «від Кракова до Кийова».
У районі 3 відділення банків.
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 35 681 особу, з них українців — 32 885, росіян — 1 167, німців — 403, євреїв — 192, поляків — 842, інших — 192[5].
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)[6]
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 8237 | 1797 | 869 | 2376 | 1872 | 1266 | 57 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 9927 | 1720 | 787 | 2264 | 2259 | 2615 | 282 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Політика[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Брусилівського району була створена 31 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 63,53 % (проголосували 7 905 із 12 442 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 60,28 % (4 765 виборців); Юлія Тимошенко — 16,93 % (1 338 виборців), Олег Ляшко — 10,23 % (809 виборців), Сергій Тігіпко — 2,88 % (228 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,76 %.[7]
Культура і освіта, здоров'я[ред. | ред. код]
У районі 24 загальноосвітні школи, 6 дитячих садків, одна ДЮСШ, 12 ФП, 6 ФАП та 6 амбулаторій, лікарня, поліклініка. Крім районного будинку культури, є 17 клубів та 12 сільських Будинків культури, 26 бібліотек, історико-краєзнавчий музей, дитяча музична школа.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Персоналії[ред. | ред. код]
- Іларіон (Огієнко) (митрополит Іларіон) — український церковний і громадський діяч, митрополит (від 1944), мовознавець, історик церкви, педагог, дійсний член Наукового Товариства імені Тараса Шевченка (від 1922).
- Похилевич Дмитро Леонідович (1897–1974) — український радянський історик.
- Крилов Микола Митрофанович (1879–1955) — радянський математик, фізик, інженер, доктор математики, професор, заслужений діяч науки УРСР, дійсний член Академії наук УРСР, почесним членом американського математичного товариства, французького математичного товариства, а також членом кореспондентом Коімборської Академії наук в Португалії.
- Омельченко Олександр Олександрович (1938–2021) — український державний і громадський діяч, Герой України (2001 р.), Голова Київської держадміністрації з 1996 до 2006 р., мер міста Києва з 1998 до 2006 року. Заслужений будівельник України, кандидат технічних наук.
- Анатолій Карпенко — український підприємець, політик.
- Губерначук Станіслав Сергійович — філолог, письменник, журналіст, редактор, краєзнавець, громадський діяч
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Розпорядження Президента України від 8 вересня 2020 року № 456/2020-рп «Про призначення С.Бакуменка головою Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області»
- ↑ Постанова Президії ВР УРСР Про утворення Брусилівського району. Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 24 листопада 2015.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 30 травня 2021.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій України [Архівовано 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська) . Процитовано 15 березня 2023.
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Житомирська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 23 вересня 2020.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 17 березня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сайт Брусилівської РДА [Архівовано 21 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- Сторінка на сайті ОДА
- сайт Брусилівського району
- Володимир Святненко. «Рідний край над Здвижень-рікою. Відлуння сивої давнини» (історія містечка Брусилова та сіл Брусилівського району)
|
| |||||||||||