Вулиця Генерала Алмазова (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Генерала Алмазова
Київ
Вулиця Генерала Алмазова, перехрестя зі Старонаводницькою вулицею
Місцевість Печерськ
Район Печерський
Назва на честь О. Д. Алмазова
Колишні назви
Німецька, Бухтєєвська, Німецько-Бухтєєвська, Сурикова, Кутузовська, Кутузова
Загальні відомості
Протяжність 660 м
Координати початку 50°25′56″ пн. ш. 30°32′42″ сх. д. / 50.432417° пн. ш. 30.545056° сх. д. / 50.432417; 30.545056Координати: 50°25′56″ пн. ш. 30°32′42″ сх. д. / 50.432417° пн. ш. 30.545056° сх. д. / 50.432417; 30.545056
Координати кінця 50°25′40″ пн. ш. 30°32′19″ сх. д. / 50.427917° пн. ш. 30.538722° сх. д. / 50.427917; 30.538722
поштові індекси 01015, 01133, 01011
Транспорт
Найближчі станції метро  «Печерська»
Автобуси А 55, 62
Тролейбуси Тр 38
Маршрутні таксі Мт 444, 470, 520
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10856
У проєкті OpenStreetMap r414026
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Генерала Алмазова у Вікісховищі

Ву́лиця Генера́ла Алма́зова — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Печерськ. Пролягає від вулиць Князів Острозьких і Цитадельної до площі Лесі Українки.

Прилучаються провулок Євгена Гуцала, вулиці Старонаводницька, Степана Ковніра та Арсенальна і бульвар Лесі Українки.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла в середині XIX століття під назвою Німецька (згодом таку ж назву отримала інша вулиця). 1869 року набула назву Бухтєєвська (рос. дореф. Бухтѣевская)[1] або Німецько-Бухтєєвська (за прізвищем міського голови, домовласника Андрія Бухтєєва).

На початку березня 1912 року, з приводу 100-річчя Бородінської битви, міська дума ухвалила порушити клопотання про перейменування вулиці на Кутузовську, на честь російського полководця, київського генерал-губернатора Михайла Кутузова[2], однак це перейменування не було затверджено. У лютому 1915 року міський голова Іполит Дьяков повідомив Міську управу, що він доручає їй повторно внести в думу питання про перейменування вулиці після закінчення війни[3].

У 1938 році Німецько-Бухтєєвську вулицю було перейменовано на вулицю Сурикова[4][5] (назва на честь Василя Сурикова, у 1961 році частину її вздовж Васильківського укріплення київської фортеці (від другої до третьої башти)[6] приєднано до вулиці Щорса — сучасної вулиці Євгена Коновальця[7]).

У 1944 році вулиця набула назву Кутузовська, причому в постанові було вказано, начебто назва відновлювалася як стародавня та зв'язана з історією міста[8]. У 1977 році назву уточнено як вулиця Кутузова[9].

У нинішніх межах з 2000 року, коли кінцеву частину вулиці Кутузова було перейменовано на честь Михайла Задніпровського[10][11].

Сучасна назва на честь українського військового і громадського діяча, генерал-хорунжого Армії УНР Олександра Алмазова — з 2016 року[12][13].

Установи та заклади[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]
  2. Выпись ст. 132 журнала собраній Кіевской Городской Думы 28 февраля — 3 марта 1912 года № 5. Дума опредѣлила: возбудить въ установленномъ порядкѣ, ходатайство о переименованіи Нѣмецко-Бухтѣевской улицы въ „Кутузовскую“ // ДАК, ф. 163, оп. 39, спр. 399, арк. 263. (рос. дореф.)
  3. ДАК, ф. 163, оп. 54, спр. 399, арк. 257.
  4. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 11 листопада 1938 року № 1082/6 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 10720. Арк. 30, 30зв, 31, 31зв, 32, 32зв, 33. [Архівовано з першоджерела 28 листопада 2015.]
  5. Stadtplan Kiew [Архівовано 25 вересня 2011 у Wayback Machine.]. — Maẞstab 1:25000. — Bearbeitung und Druck, D 415, IV. 43.
  6. Київ. План-схема. [Архівовано 28 вересня 2021 у Wayback Machine.] — К.: Держбудвидав, 1958
  7. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 21 листопада 1961 року № 2259 «Про найменування та перейменування вулиць, площ та парків міста» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 42. Арк. 224–231. [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]
  8. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  9. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 21 березня 1977 року № 410 «Про впорядкування найменувань та перейменувань вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 1712. Арк. 107–117. [Архівовано з першоджерела 26 липня 2013.]
  10. Рішення Київської міської ради від 29 червня 2000 року № 224/945 «Про вшанування пам'яті Задніпровського Михайла Олександровича» // Державний архів м. Києва. Ф. 1697. Оп. 1. Спр. 312. Арк. 155. [Архівовано з першоджерела 16 листопада 2012.]
  11. Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 7 грудня 2000 року № 2188 «Про перейменування вулиць на честь М. Задніпровського та В. Чорновола». [Архівовано з першоджерела 31 травня 2023.]
  12. Рішення Київської міської ради від 7 липня 2016 року № 559/559 «Про перейменування вулиць, проспекту та провулку у місті Києві» // Хрещатик. — 2016. — № 84 (4854). — 9 серпня. — С. 2.
  13. Рішення Київської міської ради від 2 березня 2017 року № 1067/2071 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 07.07.2016 № 559/559 „Про перейменування вулиць, проспектів та провулків у місті Києві“» // Хрещатик. — 2017. — № 31 (4944). — 21 березня. — С. 4.

Джерела[ред. | ред. код]