Вільгельм, кронпринц Пруссії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільгельм, кронпринц Пруссії
нім. Friedrich Wilhelm Victor August Ernst
Народився 6 травня 1882(1882-05-06)[1][2][…]
Потсдам, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1]
Помер 20 липня 1951(1951-07-20)[1][2][…] (69 років)
Гехінген[1]
·хвороба
Поховання Замок Гогенцоллерн
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер, політик
Галузь Перша світова війна[4] і військова справа[4]
Alma mater Боннський університет
Знання мов німецька[4]
Учасник Перша світова війна
Членство Сталевий шолом, Corps Borussia Bonnd[5] і Націонал-соціалістичний механізований корпус
Суспільний стан шляхтич[d][4][4][…]
Титул Принц Оранський і кронпринц
Військове звання генерал від інфантерії
Рід Гогенцоллерни
Батько Вільгельм II Гогенцоллерн[6]
Мати Августа-Вікторія
Брати, сестри Вікторія Луїза Прусська, Адальберт Фердинанд Прусський, Август Вільгельм Прусський, Йоахім Прусський, Оскар Прусський і Айтель Фрідріх Прусський
У шлюбі з Цецилія Мекленбург-Шверінська
Діти Вільгельм Прусський, Губертус Прусський, Фрідріх Пруськийd, Луї Фердинанд, Принцеса Александріна Пруська і Цецилія Пруська
Нагороди
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден Чорного орла
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Великий командор ордена дому Гогенцоллернів
Великий командор ордена дому Гогенцоллернів
Орден Вендської корони
Орден Вендської корони
Орден Альберта Ведмедя (Ангальт)
Орден Альберта Ведмедя (Ангальт)
Військовий хрест Фрідріха (Ангальт)
Військовий хрест Фрідріха (Ангальт)
Орден Вірності (Баден)
Орден Вірності (Баден)
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
Великий хрест ордена Церінгенського лева
Великий хрест ордена Церінгенського лева
Орден Генріха Лева
Орден Генріха Лева
Орден Людвіга Гессенського
Орден Людвіга Гессенського
Великий хрест ордена Білого Сокола
Великий хрест ордена Білого Сокола
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Столітня медаль
Столітня медаль
Великий хрест Військового ордена Святого Генріха
Великий хрест Військового ордена Святого Генріха
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Великий хрест ордена Військових заслуг Карла Фрідріха
Великий хрест ордена Військових заслуг Карла Фрідріха
Великий хрест ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг)
Великий хрест ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг)
Медаль «За відвагу» (Гессен)
Медаль «За відвагу» (Гессен)
Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген)
Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Бремен)
Ганзейський хрест (Бремен)
Ганзейський хрест (Любек)
Ганзейський хрест (Любек)
Хрест «За військові заслуги» (Ліппе)
Хрест «За військові заслуги» (Ліппе)
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
Почесний хрест (Ройсс)
Почесний хрест (Ройсс)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Орден Серафимів
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Кавалер ордена Золотого руна
Кавалер ордена Золотого руна
Орден Слона
Орден Слона
Орден Підв'язки
Орден Підв'язки
Кавалер Королівського Вікторіанського ланцюга
Кавалер Королівського Вікторіанського ланцюга
Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа
Орден Святого Олафа (командор із зіркою)
Орден Святого Олафа (командор із зіркою)
Кавалер Великого хреста ордена Лепольда I
Кавалер Великого хреста ордена «Святий Олександр»
Кавалер Великого хреста ордена «Святий Олександр»
Орден Подвійного дракона
Орден Подвійного дракона
Великий хрест Ордену Спасителя
Великий хрест Ордену Спасителя
Вищий орден Хризантеми
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Вищий орден Святого Благовіщення
Вищий орден Святого Благовіщення
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Великий хрест ордена святого Карла
Орден князя Данила I
Орден князя Данила I
Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева
Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева
Лева і Сонця 1 ступеня
Лева і Сонця 1 ступеня
Кавалер Великого хреста ордена Христа
Кавалер Великого хреста ордена Христа
Великий хрест ордена Вежі й Меча
Орден Кароля I
Орден Кароля I
Великий Хрест ордена Корони Румунії
Великий Хрест ордена Корони Румунії
Орден Білого орла (Сербія)
Орден Білого орла (Сербія)
Орден Пошани (Османська імперія)
Орден Пошани (Османська імперія)
Орден Слави (Османська імперія)
Орден Слави (Османська імперія)
Орден Османие 1 ступеня
Орден Османие 1 ступеня
Великий хрест Авіського ордена
Великий хрест Авіського ордена
Орден Королівського дому Чакрі
Орден Королівського дому Чакрі
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
IMDb ID 0389818

Див. також: Вільгельм III

Фрідріх Вільгельм, Фрідріх Вільгельм Віктор Август Ернст (нім. Friedrich Wilhelm Victor August Ernst; 6 травня 1882, Потсдам — 20 липня 1951, Гехінген) — кронпринц Німецької імперії та Прусського королівства.

Старший син кайзера Вільгельма II та імператриці Августи-Вікторії. Народився в Мармуровому палаці Потсдама.

Майбутній спадкоємець Німецької імперії з'явився на світ у прусському королівському Будинку Гогенцоллернів 6 травня 1882 року в Потсдамі, в сім'ї принца Вільгельма (18591941), майбутнього останнього імператора Німеччини Вільгельма II Гогенцоллерна.

Освіта та виховання[ред. | ред. код]

Кронпринц Вільгельм навчався в Плені. У 10-річному віці у 1892 році був записаний до прусської гвардії. Пізніше витримав офіцерський іспит і в 1900 році 18-річний кронпринц був становлений в обер-лейтенанти 1-го гвардійського піхотного полку.

У 19011903 рр. кронпринц навчався в Боннському університеті. У 1906—1908 рр. і з 1913 року служив у Великому Генштабі Німецької імперії. З жовтня 1908 року кронпринц був командиром 1-го батальйону 1-го гвардійського піхотного полку, а з 1911 року — командиром 1-го Лейбгусарського полку в Данцигу.

Міжвоєнна діяльність[ред. | ред. код]

Після підписання перемир'я 11 листопада 1918 року кронпринц Вільгельм змушений був скласти з себе командування і оселитися у вигнанні в м. Остерланд на острові Віріген в Нідерландах, де тоді ж сховався і останній імператор Німеччини Вільгельм II.

Вільгельм III та А. Гітлер

1 грудня 1918 року кронпринц Вільгельм остаточно зрікся своїх прав на престол Німеччини. 9 листопада 1923 року кронпринц Вільгельм отримав дозвіл жити в Німеччині і оселився у своєму маєтку поблизу Потсдама. У 1932 році під час президентських виборів до Рейхстагу він виступив на підтримку Адольфа Гітлера. Посланий Гітлером в Нідерланди Герман Герінг, торкнувся у розмові з Вільгельмом і його дружиною питання про можливість повернення престолу Гогенцоллернам. Гітлер, безсумнівно, був зацікавлений у підтримці зв'язків і з екс-принцом, що додавали нацистській партії все більше значення в міру зростання її популярності серед виборців. Зазнавши невдачі зі спробою висунення власної кандидатури на виборах до рейхстагу 1932 р., екс-кронпринц закликав виборців віддати голоси Гітлеру, неодноразово виступав на підтримку націонал-соціалістів і спонукав батька заявити про свої симпатії до фюрера, проте кронпринц скоро розчарувався в ньому, так як Гітлер зовсім не збирався реставрувати монархію, хоча ще в 1925 р. Гітлер переконував Вільгельма, що вбачає «у відновленні монархії вінець своїх прагнень». У 1945 році кронпринц Вільгельм був інтернований французькими військами, проте після закінчення Другої світової війни був відпущений на свободу. Кронпринц Вільгельм був автором мемуарів: «Спогади про моє життя» (1922) та «Мої спогади про німецькі військові дії» (1922). Останній кронпринц Німецької імперії помер у вигнанні на 69-му році життя 20 липня 1951 року від серцевого нападу в м. Гехінген (Баден-Вюртемберг).

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороди Німеччини[ред. | ред. код]

Іноземні нагороди[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Aus meinem Jagdtagebuch, Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart/Berlin 1912
  • Erinnerungen des Kronprinzen Wilhelm. Aus den Aufzeichnungen, Dokumenten, Tagebüchern und Gesprächen, herausgegeben von Karl Rosner, Cotta, Stuttgart/Berlin 1922
  • Meine Erinnerungen aus Deutschlands Heldenkampf, E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1923
  • Ich suche die Wahrheit! — Ein Buch zur Kriegsschuldfrage, Cotta, Stuttgart/Berlin 1925

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]