Вільям Мернер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільям Мернер
англ. William Esco Moerner
Народився 24 червня 1953(1953-06-24)[1][2] (70 років)
Плезантон (Каліфорнія), США США
Місце проживання Сан-Антоніо
Країна  США[3][4][…]
Діяльність хімік, фізик, викладач університету
Alma mater Університет Вашингтона у Сент-Луїсі, Університет Корнелла
Галузь Мікроскопія
Заклад Стенфордський університет
Університет Каліфорнії в Сан-Дієго
Федеральна вища технічна школа Цюриха
IBM Almaden Research Centerd
Вчене звання Harry S. Mosher Professorshipd
Науковий ступінь доктор філософії
Аспіранти, докторанти Quan Wangd
Членство Національна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Американське фізичне товариство
AAAS
Нагороди Нобелівська премія з хімії (2014)
Особ. сторінка profiles.stanford.edu/w-moerner

CMNS: Вільям Мернер у Вікісховищі

Ві́льям Ме́рнер (англ. William Esco Moerner; 24 червня 1953, Плезантон (Каліфорнія), США) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з хімії 2014 року разом з Штефаном Геллем та Еріком Бетциґом — за «розвиток флуоресцентної мікроскопії високого розділення».

Біографія[ред. | ред. код]

Вільям Мернер виріс у Техасі та здобув ступінь бакалавра фізики та бакалавра мистецтв з математики в університеті Вашингтона у Сент Луїсі у 1975 році. В університеті Корнелла він здобув ступінь магістра наук з фізики у 1978 році де і захистив докторську роботу у 1982 році. З 1981 по 1995 роки працював дослідником у лабораторії IBM. У 1998 році стає професором у Каліфорнійського університету у Сан-Діего. З 1997 року працює у статусі гостя-професора (англ. Robert Burns Woodward Visiting Professor) Гарвардського університету. У 1998 році його група перебирається до Стенфордського університету, де він стає професором хімії, та почесним професором загальної фізики. У фокусі його досліджень спектроскопія окремих молекул, фізична хімія, хімічна фізика, нанооптика. Завдяки його дослідженням вдалося локалізувати та вивчити спектроскопічно окремі флуоресцентні молекули у твердому тілі. За автобіографією на 16 травня 2014 року його доробок становив 316 публікацій[6].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]