Віт Ствош
| Віт Ствош (нім. Veit Stoß, пол. Wit Stwosz) | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Файт Штосс |
| Народився |
1447[1][2][3] Горб-ам-Неккар[2] |
| Помер |
20 вересня 1533 або 1533 Нюрнберг, Середня Франконія, Баварія[4][5] |
| Поховання | Johannisfriedhofd |
| Громадянство | Королівство Польське |
| Національність | шваб |
| Діяльність | скульптор, художник |
| Галузь | скульптура |
| Знання мов | німецька[1][6] |
| Напрямок | Інтернаціональна готика |
| Magnum opus | Вівтар святої Марії |
| Конфесія | католик |
| Діти | Veit Stoßd і Andreas Stossd[5] |
Віт Ствош (пол. Wit Stwosz, нім. Veit Stoß), 1447 або 1448 — 1533) — німецький і польський скульптор, художник, ритівник. Один з найвидатніших митців пізньої готики, представник Північного Відродження.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився близько 1448 року під містечком Горб-на-Некарі, що у Швабії. З 1477 по 1496 роки працював у Кракові, згодом — в Нюрнберзі.
Помер в 1533 році у Нюрнберзі, похований на місцевому цвинтарі Святого Йоганна.
Художня спадщина Віта Ствоша була продовжена його сином Станіславом.
Творчість[ред. | ред. код]
На Ствоша справили значний вплив роботи нідерландського художника ван дер Вейдена, що було особливо помітним під час краківського періоду його творчості.
- Вівтар Маріацького костелу у Кракові (1477—1489)
- Надгробок Казимира IV Ягеллончика у кафедральному соборі на Вавелі (близько 1492 року)
- Надгробок єпископа Збігнева Олесницького в Гнєзно (1495)
- Вівтар кармелітського костелу в Нюрнберзі (тепер — в соборі Бамберга) (1523)
- Надгробок куявського єпископа Пйотра з Бніна Мошинського в базиліці міста Влоцлавек (замовник Філіппо Буонаккорсі, або Каллімах[7]).
Галерея основних робіт[ред. | ред. код]
-
«Сліпий Віт Ствош з онучкою» на картині Яна Матейка -
Надгробок Казимира IV Ягеллончика у Вавелі -
Бамберзький вівтар -
«Благовіщення» в церкві Святого Себальда у Нюрнберзі
Див. також[ред. | ред. код]
- 6106 Ствош — астероїд, названий на честь скульптора[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118618768 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
- ↑ а б Catalog of the German National Library
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Wiesiołowski J. Piotr z Bnina // Polski Słownik Biograficzny. — T. XXVI. — S. 386—387.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Джерела[ред. | ред. код]
- Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. ради академік НАНУ М. Попович. — 4-те вид., виправл., доп. — Видавництво «ТЕКА». — 2006.
- Folia Historiae Artium [Архівовано 19 серпня 2017 у Wayback Machine.]. — 1989. — № 25. — 189 s. (пол.)
- Nowo odkryte dzieło Wita Stwosza [Архівовано 4 березня 2017 у Wayback Machine.] // Folia Historiae Artium. — 2002/2003. — N.S. 8/9. — S. 177—178. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Віт Ствош |
- Біографія Ствоша [Архівовано 29 червня 2007 у Wayback Machine.] (нім.)
- Аґнєшка Сабор. Віт Ствош — шваб у Кракові (пол.)
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
