Генрієтта Лакс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генрієтта Лакс
англ. Henrietta Lacks
Ім'я при народженні англ. Loretta Pleasant
Народилася 1 серпня 1920(1920-08-01)[1][3]
Роанок, Вірджинія, США
Померла 4 жовтня 1951(1951-10-04)[1][2][3] (31 рік)
Балтимор, Мериленд, США
·cervical adenocarcinomad[4] і Povillad
Поховання Клоувер[5]
Країна  США
Діяльність батрак, Домогосподарка
Знання мов французька[6] і англійська[7]
Нагороди

Генрієтта Лакс (нар. Лоретта Плезент; 1 серпня 1920 – 4 жовтня 1951)[8] була афроамериканкою[9], чиї ракові клітини стали джерелом клітинної лінії HeLa, першої імморталізованої клітинної лінії людини та однієї з найважливіших клітинних ліній у медичних дослідженнях. Імморталізована клітинна лінія розмножується нескінченно довго за певних умов, тому лінія HeLa залишається джерелом безцінних медичних даних і донині[10].

Лакс стала мимовільним джерелом цих клітин, отриманих з біопсії пухлини під час лікування раку шийки матки в лікарні Джона Гопкінса в Балтиморі, штат Меріленд, у 1951 році. Ці клітини потім культивував Джордж Отто Гей, який створив клітинну лінію, відому як HeLa, що досі використовується для медичних досліджень[11]. Як це було прийнято в той час, для культивування клітин, отриманих в результаті лікування Лакс, не було потрібно згоди. Ні вона, ні її сім'я не отримали компенсації за вилучення або використання клітин HeLa.

Незважаючи на те, що деяка інформація про походження увічнених клітинних ліній HeLa була відома дослідникам після 1970 року, сім'я Лакс не дізналася про існування цієї лінії до 1975 року. Зі зростанням обізнаності про генетичне походження клітинної лінії, її використання в медичних дослідженнях і в комерційних цілях продовжує викликати питання щодо приватності та прав пацієнтів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Etheredge L. Encyclopædia Britannica
  2. а б Who Named It?
  3. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. https://www.hopkinsmedicine.org/henriettalacks/
  5. Walsh J. The Immortal Life of Dr. Roland Pattillo / H. YglesiasNYC: The Nation Company, 2023. — ISSN 0027-8378; 2472-5897
  6. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  7. CONOR.Sl
  8. Batts, Denise Watson (10 травня 2010). Cancer cells killed Henrietta Lacks – then made her immortal. The Virginian-Pilot. с. 1, 12—14. Архів оригіналу за 13 травня 2010. Процитовано 20 лютого 2021. Note: Some sources report her birthday as August 2, 1920, vs. August 1, 1920.
  9. Butanis, Benjamin. The Legacy of Henrietta Lacks. Johns Hopkins Medicine. Процитовано 2 серпня 2018.
  10. Zielinski, Sarah (2 січня 2010). Cracking the Code of the Human Genome. Henrietta Lacks' 'Immortal' Cells. Smithsonian. Процитовано 31 грудня 2016.
  11. Grady, Denise (1 лютого 2010). A Lasting Gift to Medicine That Wasn't Really a Gift. The New York Times. Процитовано 19 серпня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]