Голод Марія-Анна
| Голод Марія-Анна | |
|---|---|
| Народилася |
16 січня 1918 Львів |
| Померла |
7 листопада 2003 (85 років) Торонто |
| Громадянство |
 ЗУНР→.svg){kind=small} Канада |
| Національність | українка |
| Діяльність |
літературознавець поетеса |
| Галузь | поезія[1], проза[1], гумор[1], сатира[1] і літературознавство[1] |
| Знання мов | українська[1] |
| У шлюбі з | Голод Роман Томич |
| Діти | Рената Голодd |
| Премії | Премія імені Лесі Українки |
Марія-Анна Голод (до шлюбу Прокопович; 16 січня 1918, Львів — 7 листопада 2003, Торонто) — українська поетеса, прозаїк, гумористка, сатирик, літературознавиця. Член НСПУ (1993).
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 16 січня 1918 р. (ЕСУ та сама М.-А. Голод вказують 1917 р.[2]) у Львові в родині священика УГКЦ. Тут закінчила гімназію Сестер василіянок та дворічні торговельні студії.
Пережила радянську та німецьку окупацію, 1944 р. емігрувала, перебувала у Німеччині як «переміщена особа».
З 1948 р. мешкала в Едмонтоні до 1952, потім у Торонто (Канада), де здобула вищу освіту. Студіювала історію мистецтв та антропологію в Торонтському університеті. Працювала рахівницею у банку, потім — діловодкою при бібліотеці Торонтського університету, організатором для Світового конгресу вільних українців. Була головою Торонтського відділення Об'єднання українських письменників «Слово». Лауреатка премії імені Лесі Українки (1999).
Померла 7 листопада 2003 р. у Торонто.
Творчість[ред. | ред. код]
Авторка поетичних збірок «Чотири пори року. Поезії 1972—1976» (Мюнхен — Нью-Йорк, 1978), «Стрімка моя вулиця» (1988) та збірки оповідань «Янгол у наймах. Старосвітські легенди» (1995) за мотивами галицьких леґенд. За збірку прозових творів «Люстра пана Севастьяна» (Київ, 1998) у 1999 р. стала лауреаткою Літературної премії імені Лесі Українки. Серед її оповідань, зокрема, «Як Михайло з духами розмовляв» про свого вуйка о. Михайла Туркевича — пароха с. Пониковиця,[3] «Студент».[4]
- Окремі видання:
- Голод М. Вірші // Поезія-90. — К.: Радянський письменник, 1990. — Вип. 2. — С. 81—82.
- Голод М. Вірші // Слово. Збірник 9. — Едмонтон: ОУП «Слово», 1981. — С. 17—18.
- Голод М. Вірші // Хрестоматія з української літератури в Канаді. — Едмонтон, 2000. — С. 146—149.
- Голод М. А. Люстра пана Севастіяна. — К.: Дніпро, 1998. — 141 с.
- Голод М.-А. Янгол у наймах. Старосвітські легенди: Новели. — К.: Рада, 1995. — 76 с.
- Голод М. Стрімка моя вулиця. — Торонто: Слово, 1988. — 144 с.
- Голод М. Чотири пори року. Поезії 1972—1976. — Мюнхен — Нью-Йорк: Сучасність, 1978. — 124 с.
- Голод М.-А. Червоні сандалики. Мемуари. — Львів: Манускрипт-Львів, 2021. — 392 с.
Родина[ред. | ред. код]
- Голод Роман Томич — чоловік
- Голод Рената-Ольга Романівна[en] — донька
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е Czech National Authority Database
- ↑ Голод М.-А. Червоні сандалики. Мемуари. — Львів: Манускрипт-Львів, 2021. — С. 33.
- ↑ Газета «Поступ», рубрика «На канапі».— Львів, № 139 (1748) за суботу-неділю 2-3 липня 2005. — С. 14.
- ↑ Газета «Поступ», рубрика «На канапі».— Львів, № 181 (1790) за суботу-неділю 20-21 серпня 2005. — С. 14
Джерела[ред. | ред. код]
- Доценко Р. І., Палій Л. Голод Марія-Анна Миколаївна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.
- Слабошпицький М. Господиня гостинного дому (Марія-Анна Голод) // Не загублена українська людина (55 портретів з української діаспори). — К.: Ярославів Вал, 2004. — С. 441—447.
- Слабошпицький М. Марія-Анна Голод та її книжки // Хрестоматія з української літератури в Канаді. — Едмонтон, 2000. — С. 583—585.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
|
