Гіпатія
| Гіпатія | ||||
|---|---|---|---|---|
| дав.-гр. Ὑπᾰτία | ||||
| Західна філософія | ||||
 Елберт Габбард. Гіпатія (1908) | ||||
| Народження |
близько 350-370 Александрія, Diocese of the Eastd, praetorian prefecture of the Eastd, Стародавній Рим | |||
| Смерть |
415 Александрія Здирання шкіриd[1] | |||
| Громадянство (підданство) |
.png){kind=small} Візантійська імперія | |||
| Знання мов |
| |||
| Діяльність |
| |||
| Школа / Традиція | неоплатонізм | |||
| Основні інтереси | математика, астрономія | |||
| Вплинула | Синезій | |||
| Літературний напрям | Неоплатонізм | |||
| Зазнала впливу |
| |||
| Вчителі | Гієрокл Александрійськийd | |||
| Відомі студенти | Сінесій | |||
| Історичний період | Антична філософія | |||
| Батько | Теон Александрійський | |||
|
| ||||
 Гіпатія у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Гіпатія (Іпатія з Александрії, грец. Ὑπᾰτία ἡ Ἀλεξάνδρεῖα, близько 350-370 — 415) — грецька жінка-астроном, філософ, математик, що працювала в Александрії. Дочка математика Теона з Александрії, останнього управителя Александрійської бібліотеки. Послідовниця неоплатонівської школи Ямвліха. Займалася обчисленням астрономічних таблиць, написала коментарі до творів Аполлонія (щодо конічних перетинів) і Діофанта (з арифметики), які не збереглися.
Гіпатія брала участь у громадських справах міста і була дуже популярною.
Згідно зі свідченнями її сучасників, Гіпатія була вбита розлюченим натовпом християн або християнськими фанатиками парабаланами[en], відповідальність за що в багатьох джерелах покладається на патріарха Кирила Александрійського, одного з отців Церкви[2][3].
Вбивство Гіпатії часто вважається подією, що відзначає кінець класичної античності та остаточний занепад інтелектуального життя Александрії[4][5].
Гіпатія була прообразом Святої Катерини[6][7][8].
Біографія[ред. | ред. код]
.jpg)
Гіпатія була дочкою Теона Александрійського. Мати її померла при пологах, і дівчинка жила з батьком в Александрійському мусейоні. Батько навчив її ораторському мистецтву та вмінню переконувати людей. Він працював в Александрійському мусейоні. Александрійський мусейон являв собою великий науковий центр того часу. Найвідоміша у наш час александрійська бібліотека і зараз має світову славу. На той час вона становила лише частину музею, до складу якого також входили організації за сучасним уявленням порівняні з Академією наук та університетом. Саме там Іпатія отримала свою першу освіту. Далі вона навчалася у Афінах. Історія людства знає лише два міста, вплив яких на розвиток культури суспільства неможливо переоцінити — це Спарта та Афіни. Перше прославилося патріотизмом, а друге — високим рівнем культури.
В Афінах Гіпатія вивчала праці Платона та Арістотеля. А потім, повернувшись до Александрії, починає викладати в Мусейоні математику, механіку, астрономію та філософію.
Гіпатія опинилася у центрі війни релігій. Час її життя припадав на самий кінець античного світу. Люди античності були язичниками. За Костянтина християнство стало панівною релігією. Язичники та їх культура жорстоко переслідувалися. Для християн у ті часи будь-які знання, крім догматів та віри, були незрозумілі. Нещадно знищувалися цінності античної культури. Так 391 року за наказом єпископа Феофіла було знищено александрійський храм Серапеум з усім книжковим скарбом. 394 року імператор Феодосій, який отримав від християнської церкви прізвисько «Великий», скасував Олімпійські ігри, порушивши давню традицію греків. Багато античних храмів, пам'яток великої стародавньої культури, було зруйновано.
На початку V сторіччя астрономія була частиною математики, а різниці між астрономом, який вивчає небесні явища, і астрологом, який передрікає долю за зірками, не робилося. Навіть в офіційних документах зоренауковців називали просто математиками.
409 року імператори Гонорій і Феодосій II видали спеціальний закон. Математикам ставилося в обов'язок з'явитися до єпископа, відректися від богопротивних поглядів, спалити список своїх помилок і присягнути дотримуватися християнської віри. Тих же, хто відмовлявся принести зречення, необхідно було вигнати з Риму та всіх інших міст. Математиків, які наважилися порушити цю постанову, самовільно залишилися в містах або під прикриттям неправдивої присяги продовжували потай займатися своєю професією, належало карати без усякого милосердя.
Впливовість Гіпатії не подобалася духовенству, оскільки вона викладала філософію язичників — вчення неоплатоніків. Александрійський патріарх (412–444) Кирило проводив жорстку політику утвердження християнства. Він був ворогом Гіпатії та поширював плітки про те, що Гіпатія чаклунка. Пізніше було знайдено привід для страти. Був вбитий якийсь монах, на ім'я Гієрака. Кирило звинуватив Гіпатію в причетності до вбивства. Це спричинило істерику серед християн.
У 415 році під час березневого посту натовп релігійних фанатиків під керівництвом Петра по-звірськи замордував жінку. Натовп витягнув Гіпатію з ношів, її побили та затягли до християнського храму. Тут з неї зірвали одяг та живцем зрізали тіло до самих кісток уламками від керамічного посуду. Гіпатія була розірвана на шматки, а рештки спалили у вогні. Так жінка сплатила страшну ціну за свою мудрість і красу.
За життя Гіпатії її сучасник та земляк, поет Феон Александрійський присвятив їй теплу епіграму:
«Коли ти переді мною, я чую твою мову,
Благий твій погляд та обитель зірок чистих
Я підношу, — так все в тобі, Іпатіє,
Небесне — і справи, і краса промов,І чисте, як зірки, науки мудрої світло».
Гіпатія була останньою представницею давньогрецької математики. «Після цих останніх спалахів вогонь грецької математики загас, як загасла свічка», — писав Ван дер Варден у книзі «Пробудилася наука». Але пам'ять про Гіпатію залишилася назавжди. Її наслідують багато вчених сучасності.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
В історії науки Гіпатія знана як винахідниця. Вона створила такі астрономічні прилади: пласка астролябія — прилад для визначення широт і довгот в астрономії, яка використовувалася для визначення знаходження Сонця, зірок та планет, а також планісферу — зображення небесної сфери на площині, на якій можна обчислювати захід і схід небесних світил. Гіпатія винайшла ареометр — прилад для визначення густини рідини.
Гіпатія обчислювала астрономічні таблиці, написала коментарі до наукових творів Аполлонія та Діофанта.
Вона мала славу талановитої вченої та викладачки. До Гіпатії в Александрію приїжджали вчитися люди з різних країв світу. Одним з її учнів був Сінесій, єпископ Птолемаїди.
Образ Гіпатії у світовій культурі[ред. | ред. код]
У ХІХ столітті були написані два романи про Гіпатію: берлінським романістом Фріцем Маутнер і англійським романістом Чарльзом Кінгслі.
У 1884 році на честь цієї дослідниці названо відкритий астероїд 238 Гіпатія.
1935 році ім'ям Гіпатії назвали один з кратерів Місяця. [1] [Архівовано 25 березня 2022 у Wayback Machine.] А згодом за кратером було названо прилеглу борозну.
У 1990 році український письменник Олесь Бердник описав життя Гіпатії у художній повісті «Лабіринт Мінотавра».
У 2009 році режисер Алехандро Аменабар зняв художній фільм «Агора» (виробництво: Іспанія, Мальта). Роль Гіпатії виконала акторка Рейчел Вайс.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ City and School in Late Antique Athens and Alexandria — University of California Press, 2006. — С. 197–198.
- ↑ Edward Jay Watts, (2006), City and School in Late Antique Athens and Alexandria. "Hypatia and pagan philosophical culture in the later fourth century" [Архівовано 17 липня 2017 у Wayback Machine.], pages 197–198. University of California Press
- ↑ A.B. Deakin, Michael (1994). Hypatia and Her Mathematics. Mathematical Association of America. с. 234—243.
- ↑ "Women Philosophers in the Ancient Greek World: Donning the Mantle", by Kathleen Wider. Hypatia © 1986 Indiana University Press p. 49–50; Mangasarian, Mangasar Mugurditch. The Martyrdom of Hypatia, 1915
- ↑ Christian Wildberg, in Hypatia of Alexandria – a philosophical martyr [Архівовано 14 березня 2011 у Wayback Machine.], The Philosopher's Zone, ABC Radio National (4 April 2009)
- ↑ Преображенский П. Ф.[ru] Вступление. // Кингсли Ч., Маутнером Ф. Ипатия. — Харьков: ИКП «Паритет» ЛТД, 1994.
- ↑ Гіпатія // Catholic Encyclopedia. — New York : Robert Appleton Company, 1913. (англ.)
- ↑ Jameson, Anna. «Sacred and Legendary Art», 1857. pp 84.
Посилання[ред. | ред. код]
- Гіпатія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- А. Штекли. Гипатия, дочь Теона (рос.)
- Гіпатія // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 111—112. — ISBN 966-613-263-X.
|
Це незавершена стаття про філософа. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |