Давид і цар Саул
| нід. Saul en David | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Рембрандт |
| Час створення: | 1658 |
| Розміри: | 130 × 164,5 см |
| Висота: | 130 см |
| Ширина: | 164,5 см |
| Матеріал: | олія на полотні |
| Жанр: | сакральне мистецтво |
| Зберігається: | Гаага, Голландія |
| Музей: | Мауріцхейс |
 «Давид і цар Саул»у Вікісховищі | |
Давид і цар Саул — відома картина голландського художника Рембрандта на мало відомий біблійний сюжет.
Академізм і біблійні сюжети[ред. | ред. код]
За часом до нас ближче 19 століття, ніж 17 століття, тобто епоха Рембрандта. В 19 столітті біблійні сюжети намагався монополізувати академізм, який штучно намагався оживити помертвілі сюжети та уявлення про престижність біблійних сюжетів. Серед них був і сюжет про юного Давида і старого царя Саула. Художники академічного напрямку вважали, що глядачі читали Біблію і добре пам'ятають трагічні події, пов'язані з першим юдейським царем, що хворів на [[Депресія (медицина)|депресію], а програвши вирішальну битву, заколов себе мечем. Але академізм брався не за трагічний сюжет, а за протиставлення царя, що старіє і юного Давида, що повертав добрий настрій царю, граючи на арфі. Один грає, другий слухає, ніякого непорозуміння, нічого трагічного. Зате можна скільки завгодно шукати різні композиції та малювати псевдоісторичні килими, меблі, псевдоісторичний царський одяг, палацові інтер'єри, які ніколи не існували.
Картина Рембрандта[ред. | ред. код]
У пізній період творчості Рембрандта перестали цікавити подробиці, інтер'єри та шати. Його старі в якомусь умовному одязі, до якого нема діла ні художнику, ні глядачеві. Все це притаманне й картині «Давид і цар Саул». Якесь узвишшя є натяком на трон, а від пишного царського палацу на картині — лише важка завіса. В картинному просторі лише дві постаті — юнак Давид з арфою і цар, що не стримав сліз і витирає їх прямо завісою. На пригнічений настрій картини впливають і її похмурі кольори.
Див. також[ред. | ред. код]
Деякі картини Рембрандта:
- Концерт, 1626 р.
- Молодий Рембрандт, 1628 р.
- Жіночий портрет
- Саскія як богиня рослин Флора, 1635 р.
- Христос в Еммаусі, 1648 р.
- Портрет Яна Сікса, 1654 р.
- Вірсавія, 1654 р.
- Зречення Петра (картина Рембрандта), 1660 р.
- Мати читає Біблію , 1665 рр.
- Заколот Клодіуса Цивіліса, 1662 р.
- Єврейська наречена, 1668 р.
- Повернення блудного сина (Рембрандт), 1669 р.
Джерела[ред. | ред. код]
- VV. AA. (2010). Mitología clásica e iconografía cristiana. R. Areces. ISBN 978-84-8004-942-9.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
|
.jpg)
