Даріо Кастелло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Даріо Кастелло
італ. Dario Castello
Основна інформація
Дата народження 19 жовтня 1602(1602-10-19)[1]
Місце народження здогадно Венеція
Дата смерті між 1630 та 1658
Місце смерті здогадно Венеція
Роки активності 1621[2]1644[2]
Громадянство Італія Італія
Національність італієць
Професія композитор, скрипаль, керівник ансамблю духових інструментів
Інструменти скрипка
Жанр мотет, соната
Колективи Музична капела Собору Сан Марко
Співпраця Клаудіо Монтеверді
Лейбл hyperion-records, Teldec
CMNS: Файли у Вікісховищі

Д̀аріо Каст̀елло (італ. Dario Castello) (здогадно Венеція — здогадно Венеція між 1644 та 1658) — італійський композитор раннього бароко, один з останніх представників венеційської школи, відіграв значну роль у трансформації канцони у сонату.

Біографія[ред. | ред. код]

Немає достотної інформації ані щодо місця та дати народження Даріо Кастелло, ані щодо місця та дати його смерті; припускається, що він народився і помер у Венеції, де розгорталася більша частина його кар'єри. Також існує припущення, що він помер під час великої пошесті 1630 року, оскільки у подальшому не з'являлося його публікацій; у будь-якому разі, можна з певністю сказати, що на 1658 рік його скін вже настав, оскільки у цьогорічному Антверпенскому перевиданні його «Другої книги сонат» він зветься «покійний Даріо Кастелло» («fu Dario Castello»).

Відомо, що він був блискучим скрипалем і, можливо, братом Франческо Кастелло, композитора та скрипаля-віртуоза (помер у Дрездені у 1631 році).

У назві першого тому «Sonate Concertate», опублікованої у 1627 році, Кастелло називається Голова Товариства Муз̀ик Духових інструментів у Венеції (Capo di Compagnia de Musichi d'Instrumenti da fiato in Venetia, а у другому томі (1629), Муз̀ика найяснішої сіньйорії Венеції у Соборі святого Марка, та Голова Інструментального Товариства (Musico Della Serenissima Signoria di Venetia in S.Marco, & Capo di Compagnia de Instrumenti). Таке ж звання знаходиться у венеційському перевиданні 1644 року. З цього видно, що він перебував на службі у музичній капелі Базиліки Сан Марко, де капельмейстерував Клаудіо Монтеверді.

Крім того існують деякі сліди інших інструменталістів з іменем Кастелло, що працювали у венеційській капелі і можливо були родичами Даріо.

Музика та стиль[ред. | ред. код]

Даріо Кастелло був першорядною фігурою у музичному житті перших десятиліть XVII століття, зокрема у венеційській школі, що квітла довкола Клаудіо Монтеверді[3]. Як можна судити з назв його збірок, він майже цілковито присвятив себе інструментальній сонаті.

Нашого часу дісталося 29 композицій Даріо Кастелло. Його музика відрізняється вигадливістю та блискучою, витонченою технікою. Твори складаються з поліфонічних розділів, що чергуються з драматичними речитативами на basso continuo, відповідно до назви публікації in stil moderno (у модерному стилі); однак він також послугувався і технікою старих форм канцон, у яких використовувалися короткі надзвичайно контрастні секції, що змінювалися ліричними мелодіями. Кастелло також вказував, які інструменти мали б виконувати партії у творах: корнети, скрипки, sackbut[en] (ренесансовий та бароковий тромбон) та дульціани[en] (різновид старовинних фаготів).

Він був першим композитором, що згрупував у одній збірці інструментальні твори названі «sonate concertate»; до нього, як і у подальшому, сонати входили до збірок, що складалися з різноманітних інструментальних композицій — наприклад, оп. 8 Б'яджо Маріні Сонати, симфонії, пассемедзі, балети, кураннти, ґальярди, ритурнелі на 1.2.3.4.5. & 6 голосів, для будь-якого роду інструментів, Венеція 1629[4]. Збірки його сонат перевидавалися до 1658 року, що свідчить про впливовість його як композитора та важливість його творчості для історії музики.

Твори[ред. | ред. код]

  • Sonate Concertate in Stil Moderno a 2 & 3 voci, Libro I, Венеція, 1621
  • Sonate Concertate in Stil Moderno Per Sonar nel Organo overo Clavicembalo con diversi Instrumenti. A 1.2.3., & 4. Voci, Libro II, Венеція, 1629
  • Exultate Deo a una voce con basso continuo (мотет Exultate Deo на один голос з генерал-басом, у збірці Ghirlanda Sacra scielta da diversi eccellentissimi Compositori de varij Motetti à Voce sola. Libro primo Opera Seconda per Leonardo Simonetti Musica nella Capella del Ser.mo Principe di Venetia in S. Marco Венеція, 1625, перевидання: Венеція, 1636)

Дискографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. італійська Вікіпедія — 2001.
  2. а б Czech National Authority Database
  3. Moser (I, p. 71) “von den Violinisten aus den Kreis uni Monteverdi hat zweifellos sein venezianischer Konzertmeister Dario Castello die geschmeidigste Technik und die hervorragendste Darstellungsgabe besessen”.
  4. Sonate, symphonie, canzoni, pass’emezzi, baletti, corenti, gagliarde, & retornelli, a 1.2.3.4.5. & 6. voci, per ogni sorte d’instrumenti... (Venezia 1629)

Bibliografia[ред. | ред. код]

  • F. Torrefranca, G. B. Platti e la sonata moderna, Milano 1963, p. 129
  • A. Moser, Gesch. des Violinspiels, I, Tutzing 1966, pp. 71 s., 242
  • F. Abbiati, Storia della musica, II, Milano 1968, pp. 233, 235 s., 245
  • Storia della musica di Oxford, IV, 2, Milano 1969, ad Indicem
  • Eleanor Selfridge-Field, Dario Castello: A Non-Existent Biography, Music and Letters, LIII/2 (1972)
  • Eleanor Selfridge-Field, La musica strumentale a Venezia da Gabrieli a Vivaldi, ed. Torino, ERI, 1980. ISBN 8839703403

Джерела[ред. | ред. код]

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]