Йосеф Раз
 | Частина інформації в цій статті застаріла. |
| Йосеф Раз | ||||
|---|---|---|---|---|
| Західна філософія | ||||
 Фотокартка Раза зроблена в лютому 2009 | ||||
| Народження |
21 березня 1939[1] Палестина | |||
| Смерть |
2 травня 2022[2] (83 роки) Гаммерсміт, Гаммерсміт і Фулем, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія | |||
| Громадянство (підданство) |
 Ізраїль | |||
| Знання мов |
| |||
| Діяльність |
| |||
| Викладав | Колумбійська школа права[4] | |||
| Член | Американська академія мистецтв і наук і Британська академія | |||
| Школа / Традиція | правовий позитивізм, лібералізм | |||
| Основні інтереси | юриспруденція, політична філософія | |||
| Alma mater | Коледж Бейлліол і Єврейський університет | |||
| Зазнав впливу |
| |||
| Відомі студенти | Леслі Грін | |||
| Історичний період | Філософія 20-го століття | |||
| josephnraz.googlepages.com | ||||
|
| ||||
 Йосеф Раз у Вікісховищі | ||||
Йосеф Раз (івр. יוסף רז, 21 березня 1939 — 2 травня 2022) — Ізраїльський філософ, що займається правовою, політичною філософією, та філософією моралі. Є одним з найвидатніших прихильників правового позитивізму. Більшу частину своєї кар'єри працював професором правової філософії та науковим співробітником Коледжу Бейлліол, Оксфорд, а також останні десять років був професором права в Колумбійській школі права. Раз, який наразі пішов на пенсію, зараз працює запрошеним професором права в Кінгс Коледж в Лондоні.[5] Деякі студенти професора Раза стали визначними філософами права і моралі, в тому числі двоє нинішніх професорів юриспруденції в Оксфорді — Джон Гарднер та Леслі Грін.
Біографія[ред. | ред. код]
Джозеф Раз народився в 1939 році в Палестині в місті Мендейт, в 1963 році він закінчив Єврейський Університет в Єрусалимі, Ізраїль, де отримав ступінь Магістра Юриспруденції summa cum laude . Пізніше на кошти, виділені Єврейським Університетом, під керівництвом Герберта Харта Раз отримав звання Доктора Філософії в Оксфордському Університеті. І це не було випадковістю, бо раніше Раз познайомився з Хартом на конференції в Ізраїлі. Харт каже, що на тій зустрічі Раз вказав на помилили в його міркуваннях, які він раніше не помічав. Харт запропонував Разу продовжити навчання в Оксфорді.
Раз навчався в Коледжі Бейлліол в Оксфорді і в 1967 році отримав ступінь Доктора Філософії. Потім він повернувся до Ізраїлю, де викладав в Єврейському Університеті на факультеті права та на філософському факультеті. В 1971 він отримав підвищення і був призначений на посаду старшого викладача. В 1972 році він повернувся до Коледжу Бейлліот і став його науковим співробітником а також науковим керівником з права. З 1985 до 2006 Раз був Професором правової філософії в Оксфордському Університеті, а з 2006 до 2009 року — працював науковим співробітником. З 2002 року він працював Професором Колумбійської школи права в Нью-Йорку. Він також проводив заняття як запрошений професор і працював членом редакційної колегії деяких журналів та книг.
Сучасники Раза визнають його і вважають одним з найбільш важливих сучасних правових філософів. На сьогоднішній день він є автором і редактором одинадцяти книг, а саме: Концепція правової системи(1970) Практичне мислення і норми(1975), Верховенство права (1979), Мораль свободи (1986), Влада (1990), Етика в суспільному надбанні (1994), Залучаючи розум (1999), Цінність, повага й прив'язаність (2001), Практика цінності (2003), Між владою та інтерпретацією (2009), Від нормативності до відповідальності (2011).
За основу його першої книги Концепція правової системи лягла його докторська дисертація. Його пізніша робота — Мораль свободи отримала дві нагороди: в 1987 Книжкову премію Маккензі від Асоціації Політичних Наук Сполученого Королівства. Кожного календарного року ця нагорода присуджується найкращій книзі в галузі політології. А в 1988 році — Книжкову премію Елейн та Девіда Шпітц від Конференції з вивчення політичної думки, Нью-Йорк. Ця нагорода присуджується щорічно за найкращу книгу по ліберальній і/або демократичній теорії, що була опублікована двома роками раніше.
Ключовими ідеями книг Раза є норми, влада та теорія правового позитивізму. Його теорія норм стосується правил, які слугують керівництвом з людської поведінки. Вона також включає систему(и), в яких існують ці норми, так як, наприклад, правова система. Другий аспект стосується питань влади, яку закон має над людьми в рамках конкретної правової системи, а також влади, яку за законом суспільство в цілому має визнати.
Його роботи цитували в Верховному Суді Канади в таких справах як Імперіал Тобако проти Бритіш Коламбія, Р. проти Димерз та Сові проти Канади (Голови виборчої комісії)]].
В 1987 його обрали Членом Британської Академії. Він був почесним доктором Католицького Університету Брюсселя,1993, і Кінгз Коледжу в Лондоні, 2009. В 2005 році він отримав Міжнародну нагороду за дослідницьку роботу в галузі права «Ектор Фікс-Самудіо» від Національного Автономного Університету Мехіко, та в 2009 — Нагороду Віце-президента Товариства Юристів Коледжу Дубліна.
У 2000–2001 він читав Лекції Таннера про Людські Цінності по "Практиці Цінностей"в Університеті Каліфорнії Берклі.[6]
Робота[ред. | ред. код]
Як Учень Харта після його смерті Раз зіграв важливу роль в продовженні розробок ідей Харта щодо правового позитивізму. Це включало редагування другого видання роботи Харта Концепція права, де в додатковій частині він включив відповіді Харта на критику його суджень з боку інших філософів. Його остання робота менше стосується теорії права, а більше стосується політичної філософії та практичного мислення.
В політичній філософії Раз є прибічником перфекціоністського лібералізму. В теорії моралі Раз захищає цінності плюралізму та ідею, що різноманітні цінності є несумірними.
Публікації[ред. | ред. код]
- The Authority of Law (1979; 2nd ed., 2009)
- The Concept of a Legal System (1970; 2nd ed., 1980)
- The Morality of Freedom (1986)
- Practical Reason and Norms (1975; 2nd ed., 1990)
- Ethics in the Public Domain (1994; rev. pbk. ed., 1995)
- Engaging Reason (1999)
- Value, Respect and Attachment (2001)
- The Practice of Value (2003)
- Between Authority and Interpretation (2009)
- From Normativity to Responsibility (2011)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ https://www.philosophy.ox.ac.uk/article/memoriam-jospeh-raz-1931-2022
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- ↑ Raz, personal page. Архів оригіналу за 8 лютого 2009. Процитовано 18 травня 2015.
- ↑ Past Lectures. The Tanner Lectures on Human Values at University of California Berkeley. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 5 квітня 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Йосеф Раз |
- Symposium: The Works of Joseph Raz. Southern California Law Review. 62 (3): 731—1235. 1988–89. Including a response by Raz.
- Lukas H. Meyer et al. (eds.), Rights, Culture and the Law: Themes from the Legal and Political Philosophy of Joseph Raz, Oxford: Oxford University Press, 2003.
- R. Jay Wallace et al[en]. (eds.), Reason and Value: Themes from the Moral Philosophy of Joseph Raz, Oxford: Clarendon Press, 2004.
- Page at Oxford University
- Page at Columbia University [Архівовано 20 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Page at King's College London [Архівовано 7 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Personal page [Архівовано 8 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- A summary of Raz's legal philosophy
- A series of summaries of Joseph Raz papers [Архівовано 25 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- A blog summary of Raz's argument for the sources thesis, part one [Архівовано 17 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- A blog summary of Raz's argument for the sources thesis, part two [Архівовано 17 вересня 2015 у Wayback Machine.]
|
