Світлик Богдана-Марія Юліанівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Дмитренко Марія)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Світлик.
Богдана-Марія Світлик
Загальна інформація
Народження 24 квітня 1918(1918-04-24)
м. Перемишль
(тепер Польща Польща)
Смерть 29 грудня 1948(1948-12-29) (30 років)
с. Либохора, Сколівський район, Львівська область
Громадянство Україна Україна
Alma Mater ЛНУ ім. І. Франка
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Командування
Львівський міський жіночий провід ОУН
Нагороди та відзнаки
Бронзовий Хрест Бойової Заслуги

Богдана-Марія Юліанівна Світлик (Псевдо: «Марія Дмитренко», «Доля», «Ясна», «Світла»; 24 квітня 1918, м. Перемишль — 29 грудня 1948, с. Либохора, Сколівський район, Львівська область) — українська письменниця; воячка УПА, керівниця Львівського міського жіночого проводу ОУН.[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 24 квітня 1918 року в Перемишлі, у двадцятих роках з батьками переїхала до Львова, вчилася в гімназії сестер василіянок, жіночій гімназії, після якої 1936 вступила на факультет класичної філології Львівського університету.

За активну підпільну діяльність в ОУН навесні 1939 року була арештована польською поліцією, засуджена й ув'язнена в тюрмі «Бригідки». Там ділили з нею долю по тій же справі Люба Шевчик і Надія Курнатович. Звільнена з тюрми у вересні 1939 року, вона продовжує підпільну роботу, але вже в інших умовах.

У лавах ОУН та УПА активно діє як член підпільних редакцій «Смолоскип», «Ідея і Чин», різних видань осередку пропаганди ОУН і бюро інформації УГВР. У підпіллі Світлик користувалася псевдонімом «Ясна Світлана», а в літературних творах «Марійка Дмитренко». Від 1945 року була дописувачкою головного журналу УПА «Повстанець».[2]

Наприкінці 1944 — на початку 1945 рр. виступила зв'язковою при спробі налагодити мирні переговори між представниками Проводу ОУН і радянською владою. «Світлану» відправив «зондувати ґрунт» керівник розвідувально-інформаційного відділу референтури СБ проводу ОУН в Західній Україні «Мікушка» (Григорій Пришляк).[3] У свою чергу, останнього до цього спонукали зверхники — члени Проводу ОУН(б) Яків Бусол («Галина») і Дмитро Маївський («Тарас»), прямі представники керівництва ОУН і УПА на чолі з Романом Шухевичем.[4][5][6][7]

Її чоловік, Зенон Литвинко, родом зі Стрия, закінчив гімназію в Рогатині, брав участь у підпільній роботі, вчився в лісничій академії, вступив у ряди дивізії «Галичина» і, правдоподібно, безвісти загинув у боях під Бродами.

У грудні 1941 року народила сина Андрія, та боячись переслідування родини, їде в Жидачів, передає сина на виховання своїй матері, яка усиновила його і дала інше прізвище.

29 грудня 1948 року загинула у бою з енкаведистами поблизу села Либохори.

Творчість[ред. | ред. код]

Під псевдонімом «Марія Дмитренко»:

  • опововідання «Михайлик» — оповідання на повстанську тематику. Про сільського хлопчика Михайлика, що боровся проти більшовицького окупанта в лавах УПА.[8][9][10]
  • оповідання «Учителька» — оповідання про молоду вчительку зі Сходу, яка, опинившись в західноукраїнському селі, змогла зрозуміти справжню суть і долучитися до повстанського руху.[11][12][13]
  • стаття «Нехай вічна буде слава, що през шаблі маєм права…».[2]
  • оповідання «Семпер Фіделіс»[14][15]
  • новела «Героїка».[16]
  • оповідання «Підслухане і підглянене»[17]
  • оповідання «Під бузиною».[18]

Під пседонімом «Богдан Калина» відома, як авторка націоналістичної літератури[19]:

  • «Господар»
  • «Увирвана нитка»
  • оповідання «Хам» — оповідання з повстанського життя про більшовиків які боролися з українським підпіллям на Станіславщині.[20]
  • «Друг Карпо».

Нагороди[ред. | ред. код]

Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА ч. 3/47 від 5.12.1947 р. співробітниця Головного осередку пропаганди при проводі ОУН Богдана Світлик — «Дмитренко» нагороджена Бронзовим хрестом заслуги УПА.[21]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

На честь воячки названо пластовий курінь УПЮ число 50 імені Богдани Світлик, станиця Львів.[22]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Літопис нескореної України: Документи, матеріали, спогади. Книга ІІ (укр.) . Львів: Галицька видавнича спілка. 1997. с. Документ № 165.
  2. ↑ а б Повстанець. – Ч.5-6 – Квітень - травень 1945. avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
  3. ↑ ГДА СБУ. — Ф. 65. — Спр. С-9079. — Т. 61., арк. 67, 137
  4. ↑ КОВАЛЬЧУК, Володимир. ПЕРЕГОВОРИ НКДБ З ОУН І УПА У 1945 І 1948 РОКАХ: ЧИ БУЛО МОЖЛИВЕ ПОРОЗУМІННЯ?. warhistory.ukrlife.org. Процитовано 6 лютого 2021.
  5. ↑ Як ОУН домовлялася з УРСР про перемир’я. Збруч (укр.). 1 березня 2017. Процитовано 6 лютого 2021.
  6. ↑ Kozak, Обублікував (7 березня 2016). ПЕРЕГОВОРИ МІЖ ПРЕДСТАВНИКАМИ УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ ТА РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ ВНОЧІ З 28.02 НА 01.03. 1945 р. Bandera.lviv.ua :: Бібліотека націоналіста (укр.). Процитовано 6 лютого 2021.
  7. ↑ «СОВА» ЗАКЛИКАЛА ДО ПРИМИРЕННЯ... ІСТОРИЧНИЙ ЕТЮД ЗА ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАРХіВУ СБУ. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 6 лютого 2021.
  8. ↑ Марійка Дмитренко. Михайлик. – 1947 р. avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
  9. ↑ Оповідання "Михайлик" (1949). avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
  10. ↑ Оповідання "Михайлик" (1950). avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
  11. ↑ Марійка Дмитренко. Учителька. Київ-Львів, 1948 р. avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
  12. ↑ Оповідання "Учителька" (1949). avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
  13. ↑ «До волі! Літературний журнал». – 1949. – Ч. 5. Рік ІІ. avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
  14. ↑ Літературний журнал ОУН "До волі" Ч. 1 від 1948 року. avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
  15. ↑ Часопис «До волі!». – 1948. – Ч. 1. Рік 1. avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
  16. ↑ Часопис «До волі!». – 1948. – Ч. 2. Рік 1. avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
  17. ↑ «До волі! Літературний журнал». – 1949. – Ч. 3. Рік ІІ. avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
  18. ↑ «До волі! Літературний журнал». – 1949. – Ч. 4. Рік ІІ. avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
  19. ↑ Справка об авторов националистической оуновской литературы на 01.05.1951. avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
  20. ↑ Оповідання "Хам". avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
  21. ↑ Наказ 3/47 про присвоєння старшинських ступенів, про нагородження військовими відзнаками. avr.org.ua. Процитовано 4 лютого 2021.
  22. ↑ УПЮ, Крайова Булава. к.ч.50 ім.Б.Світлик. Крайова Булава УПЮ (укр.). Архів оригіналу за 7 вересня 2019. Процитовано 4 лютого 2021.

Посилання[ред. | ред. код]


Емблема ОУНР Це незавершена стаття про діяча або діячку ОУНР.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Світлик_Богдана-Марія_Юліанівна&oldid=42139034