Другий уряд Дональда Туска

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дональд Туск
Вальдемар Павляк

Другий уряд Дональда Туска — польський уряд прем'єр-міністра Дональда Туска, що діяв з 18 листопада 2011 року по 22 вересня 2014 року[1].

У Польщі 9 жовтня 2011 відбулися чергові парламентські вибори. 8 листопада у Варшаві пройшло перше засідання парламенту Польщі нового скликання. Чинний прем'єр Дональд Туск згідно з конституцією подав у відставку на першому засіданні Сейму. У той же день президент Броніслав Коморовський в президентському палаці прийняв відставку прем'єра і членів його кабінету, після чого офіційно доручив Туску, як лідерові партії «Громадянська платформа», яка перемогла на парламентських виборах, місію з формування нового уряду Польщі.

18 листопада Президент Польщі привів до присяги новий уряд країни Дональда Туска і вручив укази про призначення членів уряду.

Другий уряд Дональда Туска коаліційним, до нього увійшли представники партії «Громадянська платформа» (лідер — Дональд Туск) і Польської селянської партії (лідер — Вальдемар Павляк), а також шість безпартійних міністрів. Всього в уряді Польщі 19 міністрів.

По завершенні офіційної церемонії у глави держави прем'єр-міністр виступив перед Сеймом з програмною заявою нового уряду, і вісля парламентських дебатів відбулося голосування про вотум довіри кабінету міністрів Польщі. Для затвердження нового уряду в парламенті країни коаліції необхідно мати 231 голос у Сеймі. Партії Туска і Павляка в сумі мають у нижній палаті парламенту 235 мандатами.

Склад уряду[ред. | ред. код]

Уряд очолив Дональд Туск.

Віце-прем'єром і міністром економіки призначений Вальдемар Павляк, який займав ці пости в попередньому кабінеті міністрів.

Зберегли портфелі міністрів в новому уряді такі міністри:

В уряді увійшли нові постаті:

Діяльність уряду[ред. | ред. код]

Під час виступу в сеймі прем'єр-міністр і лідер партії «Громадянська платформа» Дональд Туск назвав одним із пріоритетів державної політики на найближчу чотирирічку скорочення державного боргу, що вимагатиме низки болючих і непопулярних заходів. Борг країни, згідно з програмою Туска, має знизитися до 52 % ВВП в 2012, а до 2020 досягти позначки в 44 % ВВП, при цьому дефіцит бюджету має скоротитися до позначки в 1 % в 2015 (у 2011 цей показник становить 5,6 %, і майже 8 % в 2010).

Програма Туска передбачає також пенсійну реформу. Пенсійна система буде уніфікована за рахунок згортання пенсійних пільг, якими нині користуються працівники аграрного сектора, шахтарі, працівники правоохоронних органів і екстрених служб. Туск запропонував збільшити пенсійний вік до 67 років. «Необхідно збільшити пенсійний вік. Якщо ми не зважимося на цей крок, то не утримаємо Польщу на плаву в період кризи», — сказав Туск. За словами прем'єра, це одна з декількох заходів нового уряду, спрямованих на зниження державного боргу країни протягом каденції уряду. Туск пообіцяв, що пенсійний вік буде збільшуватися поступово, з 2013 кожні чотири місяці на місяць, щоб таким чином досягти віку 67 років до 2020 для чоловіків, а до 2040 для жінок.

Станом на 2011 в Польщі чоловіки йдуть на пенсію у віці 65 років, а жінки — у віці 60 років.

«Високий темп скорочення держборгу і пенсійна реформа — це хороші новини для ринків», — прокоментував програму Туска аналітик Nordea Bank Андерс Свенсен.[2]

Дональд Туск відзначив, що зовнішньополітичний курс не зазнає радикальних змін.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (англ.) Poland // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 квітня. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  2. Польський прем'єр Туск назвав пріоритетом програми уряду скорочення держборгу

Література[ред. | ред. код]

  • Державний лад країн світу : довідник / В. М. Шаповал. — К. : Український центр правничих студій, 1999. — 318 с. — ISBN 966-7630-00-5.
  • Конституційне право зарубіжних країн : підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів і факультетів / В. М. Шаповал. — вид. 4-те. — К. : Вища школа, 2001. — 262 с. — ISBN 966-505-126-1.

Посилання[ред. | ред. код]