Едвард Морган Форстер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едвард Морган Форстер
Edward Morgan Forster
Портрет роботи Дори Каррінгтон, бл. 1925 р.
Ім'я при народженні англ. Edward Morgan Forster
Псевдо Е. М. Форстер
Народився 1 січня 1879(1879-01-01)
Лондон
Помер 7 червня 1970(1970-06-07) (91 рік)

·інсульт
Поховання Canley Garden Cemetery and Crematoriumd
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Діяльність романіст, есеїст
Галузь сценічне мистецтво
Alma mater Кембриджський університет
Знання мов англійська[1][2]
Членство Американська академія мистецтв і наук і Баварська академія витончених мистецтв
Роки активності з 1901
Напрямок Група Блумзбері
Жанр реалізм
Magnum opus Howards Endd, Кімната з видом, Моріс, Where Angels Fear to Treadd, The Longest Journeyd і Поїздка до Індії
Батько Edward Morgan Llewellyn Forsterd[3][4]
Мати Alice Clara Whichelod[4]
Автограф
Нагороди
Орден «За заслуги» (Великобританія)
Орден «За заслуги» (Великобританія)
IMDb ID 0286950

Е́двард Мо́рган Фо́рстер, частіше Е. М. Фо́рстер (англ. Edward Morgan Forster, 1 січня 1879(18790101), Лондон — 7 червня 1970, Ковентрі) — англійський романіст, лібретист і есеїст, якого цікавила нездатність людей різних соціальних (класових, етнічних) груп зрозуміти й прийняти один одного.

Біографія і творчість[ред. | ред. код]

Син архітектора. Закінчив Кембридж, де відвідував засідання гуртка «кембриджських апостолів». Згодом був близький до групи Блумсбері, дружив з композитором Б. Бріттеном. Отримав значний спадок, що дозволив йому вільно займатися літературою.

Перші п'ять романів Форстер написав, не маючи досвіду сексуальних стосунків[5]. За традицією письменників XIX століття він шукав свободи від умовностей поствікторіанської Англії на Сході. У 1919-21 рр. його коханою людиною був кондуктор єгипетського трамвая, після переїзду до Індію його змінив місцевий цирульник[5].

Під час проживання в Олександрії Форстер звів дружбу з Кавафісом. Саме він відкрив грецького поета для Європи, опублікувавши у 1919 році переклади його лірики в часописі Атенеум. Він же відкрив для Заходу «александрійську» тему, розвинену потім в Александрійському квартеті Лоренса Даррелла і підхоплену Йосипом Бродським.

У 1920-і роки Форстер закохався в Індію, при цьому дещо ідеалізував її. Великий успіх мав його роман «Поїздка до Індії» (1924), згодом екранізований Д. Ліном. У 1930-ті роки відійшов від літератури. Вів передачі на Бі-Бі-Сі, займався громадською діяльністю, виступав як антифашист. Серед присуджених йому нагород — Орден Кавалерів Пошани та Орден Заслуг.

Посмертно була опублікована повість Форстера «Моріс», в якій автор відверто розповів про любовний зв'язок двох юнаків в Англії початку століття[5]. Ця повість, разом з романами «Говардс-Енд» і «Кімната з видом», була екранізована відомим шанувальником творчості Форстера — режисером Джеймсом Айворі.

Список творів[ред. | ред. код]

Романи[ред. | ред. код]

Повісті[ред. | ред. код]

  • «Машина зупиняється» (1909) — фантастична антиутопія про залежність людей, що далеко зайшла, від техніки. Передбачені Інтернет, відеоконференції, соціальні мережі та ін.[6]

Есе[ред. | ред. код]

  • Aspects of the novel (1927)

Інші твори[ред. | ред. код]

Екранізації[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. CONOR.Sl
  3. Oxford Dictionary of National Biography / C. MatthewOxford: OUP, 2004.
  4. а б Kindred Britain
  5. а б в Robert K. Martin, George Piggford. Queer Forster. University of Chicago Press, 1997. Page 13.
  6. «Машина зупиняється» [Архівовано 6 червня 2020 у Wayback Machine.] Як письменник передбачив карантин і появу Zoom 100 років тому

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник:
Торнтон Вайлдер
Президент міжнародного ПЕН-клубу
1946-1947
Наступник:
Франсуа Моріак