Ернест Дюшен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ернест Дюшен
фр. Ernest Duchesne
Народився 30 травня 1874(1874-05-30)[1]
Париж
Помер 12 квітня 1912(1912-04-12) (37 років)
Амелі-ле-Бен-Палальда
·туберкульоз
Поховання Гран-Жас
Країна  Франція
Діяльність лікар, фармаколог, військовий лікар
Alma mater Школа військово-медичної служби в Ліоніd і University of Lyon[d] (1897)[2]
Науковий ступінь доктор філософії[d] (1897)
Науковий керівник Gabriel Rouxd[3] і Еміль Ру
Знання мов французька

Ернест Дюшен (30 травня 1874, Париж — 12 квітня 1912 Амелі-ле-Бен) — французький лікар; задовго до Александра Флемінга експериментально встановив антибіотичні властивості пеніцілліум. Також вніс великий внесок у розвиток топічної діагностики в неврології.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1894 році вступив у Школу військово-медичної служби в Ліоні. У 1897 році представив дисертацію на здобуття докторського ступеня, присвячену «антагонізму між цвіллю і мікробами». Дюшен послав свою дисертацію в Інститут Пастера, але не отримав відповіді. Він вважав за необхідне продовження досліджень, але цьому перешкодила подальша військова служба.

Один рік провів в інтернатурі у Валь-де-Грас, потім був призначений майором медицини 2-го класу в 2-й гусарський полк у Санліс.

У 1901 році одружився. Через два роки дружина померла від туберкульозу.

У 1904 році також захворів на туберкульоз. Через три роки був звільнений з військової служби і спрямований у санаторій в Амелі-ле-Бен.

Помер 12 квітня 1912 року, у віці 37 років. Похований поруч із дружиною на цвинтарі Гран-Жас в Каннах.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]