Ерік Олін Райт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ерік Олін Райт
англ. Erik Olin Wright
Ерік Олін Райт, соціолог, проводить лекцію на факультеті соціології КНУ імені Тараса Шевченка 13 березня, 2013 року
Ерік Олін Райт, соціолог, проводить лекцію на факультеті соціології КНУ імені Тараса Шевченка 13 березня, 2013 року
Ерік Олін Райт, соціолог, проводить лекцію на факультеті соціології КНУ імені Тараса Шевченка 13 березня, 2013 року
Народився 9 лютого 1947(1947-02-09) (77 років)
Берклі, Аламеда, Каліфорнія, США[1]
Помер 23 січня 2019(2019-01-23)[2][3][4] (71 рік)
Мілвокі, Вісконсин, США
·гострий мієлоїдний лейкоз[1]
Країна США США
Діяльність соціолог, викладач університету
Alma mater Університет Каліфорнії (Берклі) (1976)
Гарвардський коледж (1968)[5]
Коледж Бейлліол (1970)[5]
Галузь соціологія, теорія соціальної стратифікації
Заклад Університет Вісконсин-Медісон
Посада President of the American Sociological Associationd[6] і President of the American Sociological Associationd[6]
Науковий ступінь докторський ступінь
Науковий керівник Arthur Stinchcombed і Michael Reichd
Аспіранти, докторанти Вівек Чіббер
Gøsta Esping-Andersend
Robin Strykerd[7]
João Peschanskid[8]
George Steinmetzd
Wilmot Jamesd
Andrew Szaszd
Josh Whitfordd
Devah Pagerd
Eduardo Bonilla-Silvad
Shamus Khand
Stephanie Luced
Родичі Robert Louis Kahnd[9]
Нагороди
Особ. сторінка ssc.wisc.edu/~wright/

CMNS: Ерік Олін Райт у Вікісховищі

Е́рік О́лін Райт (англ. Erik Olin Wright; нар. 9 лютого 1947, Берклі, Каліфорнія — 23 січня 2019, Мілвокі) — американський соціолог, дослідник соціальної стратифікації, представник аналітичного марксизму. Президент Американської соціологічної асоціації у 2012 році.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в американській єврейській сім'ї. Двічі здобув ступінь бакалавра — 1968 року у Гарвардському коледжі та 1970 року в Коледжі Бейлліол Оксфордського університету. 1976 року здобув ступінь доктора філософії (PhD) в Каліфорнійському університеті в Берклі. З того часу був професором соціології в Університеті Вісконсин-Медісон[10].

4 січня 2019 року написав у своєму блозі, що за інформацією лікарів йому залишилося жити три-чотири тижні[11].

Класова теорія Райта[ред. | ред. код]

Американський соціолог Ерік Олін Райт розвинув теоретичні засади, які багато в чому спираються на Маркса, але використовують і ідеї Вебера (Wright, 1978, 1985). Згідно з Райтом, існують три виміри контролю над економічними ресурсами в сучасному капіталістичному виробництві, й саме вони допомагають нам ідентифікувати основні класи, що існують сьогодні.

  1. Контроль над інвестиціями або грошовим капіталом.
  2. Контроль над фізичними засобами виробництва (земля або фабрики та установи).
  3. Контроль над робочою силою.

Ті, хто належить до класу капіталістів, контролюють усі ці виміри в системі виробництва. Робітничий клас не контролює жодного. Але між цими головними класами є групи, становище яких набагато двозначніше. Це ті утворення, які Райт називає суперечливими класовими утвореннями, бо вони мають вплив на одні аспекти виробництва, але не можуть контролювати інші. Наприклад, «білі комірці» та професійні службовці мусять продавати свою робочу силу підприємцям, щоб добути собі засоби до прожитку так само, як це роблять ті, хто виконує ручну працю. Проте водночас вони мають більший контроль над умовами праці, ніж люди «в синіх комірцях». Райт називає класове становище таких працівників «суперечливим», тому що вони не є ані капіталістами, ані робітниками, які виконують ручну працю, проте мають деякі спільні ознаки і тих, і тих.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Монографії[ред. | ред. код]

  • The Politics of Punishment: A Critical Analysis of Prisons in America. New York: Harper & Row, 1973.
  • Class, Crisis, and the State. London: New Left Books, 1978.
  • Class Structure and Income Determination. New York: Academic Press, 1979.
  • Classes. London: Verso Books, 1985.
  • Class Counts: Comparative Studies in Class Analysis. Cambridge: Cambridge University Press, 1997.
  • Envisioning Real Utopias, London: Verso, 2010.

Колективні роботи[ред. | ред. код]

  • Wright, Erik Olin, Janet C. Gornick, and Marcia Meyers. Gender Equality: Transforming Family Divisions of Labor. London: Verso, 2009. ISSN 9781844673261
  • Fung, Archon, Erik Olin Wright, and Rebecca Abers, et al. . Deepening Democracy: Institutional Innovations in Empowered Participatory Governance. The real utopias project, 4. London: Verso, 2003. ISBN 978-1-85984-466-3
  • Wright, Erik Olin. Approaches to Class Analysis. Cambridge, UK: Cambridge University Press, 2005. ISBN 978-0-521-60381-2

Перекладені українською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б The New York Times / J. KahnManhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 1851. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  2. Erik Olin Wright 1947-2019
  3. Remembering Erik Olin Wright — 1954. — ISSN 0012-3846; 1946-0910
  4. The Fine Art Archive — 2003.
  5. а б https://web.archive.org/web/20190308023859/https://ssc.wisc.edu/~wright/Vita%20-%20Erik%20Olin%20Wright%20-%20March%202018.pdf
  6. а б https://www.asanet.org/about/governance-and-leadership/council/presidents/erik-olin-wright
  7. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  8. https://www2.boitempoeditorial.com.br/produto/como-ser-anticapitalista-no-seculo-xxi-903
  9. https://warwick.ac.uk/fac/arts/history/students/modules/hi989/class/olin_wright_-_understanding_class.pdf
  10. Curriculum Vitae (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
  11. Grim update. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.