Жан Кретьєн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жан Кретьєн
фр. Jean Chrétien
Прапор
Прапор
20-й Прем'єр-міністр Канади
4 листопада 1993 — 12 грудня 2003 року
Попередник: Кім Кемпбелл
Наступник: Пол Мартін
 
Ім'я при народженні: фр. Joseph Jacques Jean Chrétien
Народження: 11 січня 1934(1934-01-11)[1][2][…] (90 років)
Шавініґан, Морісі, Квебек, Канада
Країна: Канада
Релігія: католицтво
Освіта: юридичний факультет Університету Лаваляd і Séminaire Saint-Joseph de Trois-Rivièresd
Партія: Ліберальна партія Канади
Батько: Willie Chrétiend[4]
Мати: Marie Boisvertd[4]
Шлюб: Aline Chrétiend
Діти: Michel Chrétiend, France Chrétien Desmaraisd і Hubert Chrétiend
Автограф:
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Жо́зеф Жак Жан Кретьє́н (фр. Joseph Jacques Jean Chrétien; нар. 11 січня 1934(19340111), Шавініґан, Квебек) — адвокат, і 20-й Прем'єр-міністр Канади (1993—2003).

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

1962 року Жана Кретьєна обрано до Палати громад Канади як депутата від Ліберальної партії Канади.

Кретьєн працював у Кабінеті Пірсона:

  • 1965 молодшим міністром для Прем'єр-міністра;
  • 1966 молодшим міністром для міністра фінансів;
  • 1968 міністром народного доходу (податків).

Кретьєн працював у Кабінеті П'єра Трюдо:

  • 1968 міністром народного доходу (податків);
  • 1968 до 1974 міністром відповідальним за індіанські справи і розвиток канадської Півночі;
  • 1974 до 1976 президентом Державної скарбниці;
  • 1976 до 1979 Міністром фінансів.
  • 1980 Міністром юстиції
  • 1982 Міністром енергії, гірничих справ і ресурсів.

Кретьєн активно боровся проти квебекського сепаратизму: його рішуча позиція з цього питання — чинник сприяючий поразці сувереністів під час референдуму 1980 року щодо суверенітету Квебеку.

Після того як Прем'єр-міністр Канади П'єр Трюдо пішов у відставку в році 1984 Кретьєн став суперником Джона Тернера на керівника Ліберальної партії — та програв йому на З'їзді Ліберальної партії у 1984.

У Кабінеті Джона Тернера став Заступником Прем'єр-міністра' у 1984.

У році 1986 Кретьєн пішов у відставку: став членом Рада директорів всеканадської «Пауер-Корпорейшн» (англ. Power Corporation of Canada), Банку «Торонто-Домініон» (англ. Toronto-Dominion Bank) і ВАТ «Брік-Вергаус» (англ. Brick Warehouse Corporation).

Кретьєн повернувся у велику політику і став лідером Ліберальної партії Канади після її З'їзду у 1990.

У році 1993 Ліберальна партія перемогла на федеральних виборах, створила уряд, — і Кретьєн обійняв посаду прем'єр-міністра Канади. На федеральних виборах 1997 і 2000 років партія Кретьєна знову здобула більшість голосів і сформувала уряд Канади.

У році 1995 уряд Кретьєна переміг квебекських сувереністів у другому референдум щодо суверенітету Квебеку.

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

Почесний доктор НаУКМА з 2007 року.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Chrétien, Jean (2007). My Years as Prime Minister. Toronto: Knopf Canada. ISBN 0676979009.
  • Chrétien, Jean (1985). Straight from the Heart. Toronto: Key Porter Books. ISBN 1550135767.
  • Martin, Lawrence (1995). Chrétien: The Will to Win. Toronto: Lester Publishing. ISBN 1-895555-95-7.
  • Martin, Lawrence (2003). Iron Man: The Defiant Reign of Jean Chrétien. Toronto: Penguin Group (Canada). ISBN 0-670-04310-9.
  • Double Vision: The Inside Story of the Liberals in Power, by Edward Greenspon and Anthony Wilson-Smith, Toronto 1996, Doubleday Canada publishers, ISBN 0-385-25613-2.
  • One-Eyed Kings, by Ron Graham, Toronto 1986, Collins Publishers, ISBN 0-00-217749-8.
  • Prime Ministers: Ranking Canada's Leaders by J.L. Granatstein and Normal Hillmer, Toronto, HarperCollinsPublishersLtd., 1999, ISBN 0-00-200027-X.

Література[ред. | ред. код]