Зарваницький духовний центр
| Зарваницький духовний центр | |
|---|---|
 | |
| 49°13′33″ пн. ш. 25°21′27″ сх. д. / 49.22610000002777753° пн. ш. 25.35760000002778014° сх. д.Координати: 49°13′33″ пн. ш. 25°21′27″ сх. д. / 49.22610000002777753° пн. ш. 25.35760000002778014° сх. д. | |
| Тип | sanctuaryd |
| Країна |
 Україна |
  Зарваницький духовний центр Зарваницький духовний центр (Україна) | |
 | |
 | |
 Зарваницький духовний центр у Вікісховищі | |
Зарваницький духовний центр — всесвітній марійський відпустовий центр, одна з найбільших святинь Української греко-католицької церкви.
Розміщений у селі 3арваниця Тернопільського району, Тернопільської області. Відпустового значення набув у 1742 році, поновлено в 1867 році.
Історія[ред. | ред. код]
У 1991 році з благословення архієрея Михаїла Сабриги отець-митрат Василь Семенюк за участю семінаристів і парафіян відбудував капличку біля джерела з цілющою водою, спорудив біля неї велику каплицю, в якій під час відпустів відправляють Богослужіння, а також Хресну дорогу. 3ведено реколекційний будинок, відбудовано Святотроїцький монастир Студійського уставу (2001) та дерев'яну церкву Різдва Пресвятої Богородиці (2002).
Зарваницький духовний центр[1] створено на пожертвування вірних України та діаспори. Велику допомогу надали державні органи, громадськість області.
Споруди комплексу[ред. | ред. код]
Нині комплекс об'єднує кілька храмів, духовних споруд, Хресну дорогу та інші споруди.
Церква Пресвятої Трійці[ред. | ред. код]
Парафіяльна церква Святої Трійці споруджена 1754 р. Тут зберігається чудотворна ікона Божої Матері Зарваницької. Будівля — хрещата із закругленою апсидою, до якої прилягають дві прибудови. Стіни фланковані стовпами. Двосхилий дах увінчує висока відкрита маківка.
Собор Зарваницької Матері Божої[ред. | ред. код]
На схилі гори на західній околиці села споруджено собор 3арваницької Матері Божої (2000), який освятив і провів у ньому першу архієрейську літургію Глава УГКЦ кардинал Любомир Гузар. Тернопільські архітектор Михайло Нетриб'як, конструктор Т. Григель поєднали сучасні архітектурні символи з традиціями давньоукраїнської архітектури, що є синтезом центробанної круглої та багатокутної будівлі. Хрестокупольна, п'ятибанна, однонавна споруда без стовпів. У центральній частині собору консолі несуть із допомогою підпружних арок систему склепінь і купол на восьмигранній барабані, що завершений банею. В інтер'єрі висота до центру купола — 28 м. Над приміщеннями, що прилягають до внутрішніх куполів хреста, є 4 малі бані. У цоколі собору розміщена нижня церква з двома каплицями. Верхня і нижня церкви мають вихід на тераси.
Каплиця[ред. | ред. код]
Навпроти собору, в центрі майдану, споруджено архітектурну композицію ікони Матері Божої 3арваницької (скульптори Олександр Маляр, Дмитро Пилип'як, архітектор Данило Чепіль). На гранітному постаменті — декоративна монументальна відкрита каплиця, в центрі якої стела із зображенням ікони (з італійського білого мармуру). Композицію увінчує корона з хрестом.
Дзвіниця[ред. | ред. код]
Неподалік — чотириярусна дзвіниця (висота із хрестом — 75 м). Перший ярус — прямокутний, інші — восьмигранні. Дзвіниця завершена куполом. Внизу розміщені крипти, виставковий зал, медпункт, крамниця тощо. П'ять дзвонів виготовлені в Україні та у відомій дзвонарні Фальчинських у м. Перемишль (Польща).
Хресна дорога[ред. | ред. код]
Від дзвіниці до монашої печери споруджена Хресна дорога зі стаціями.
Каплиця-меморіал[ред. | ред. код]
У лісі поблизу Хресної дороги розпочалося будівництво каплиці-меморіалу на честь загиблих героїв Небесної сотні та воїнів АТО. Усередині планується вмонтувати монітор, на якому постійно буде відображатися інформація про Героїв. Наріжний камінь під будівництво освятив блаженнійший Святослав.[2]
Надбрамна церква Благовіщення[ред. | ред. код]
Біля річки Стрипа збудована надбрамна церква Благовіщення. Має широкий центральний і два бічні входи, чотирипелюстковий купол.
Співоче поле[ред. | ред. код]
У південній частині села збудовано Співоче поле для мистецько-духовних заходів. Воно має вигляд амфітеатру і вміщує до 50 тис. глядачів.
Бювети[ред. | ред. код]
Між собором і дзвіницею вимуровані бювети, де прочани можуть брати воду, що тече із цілющого джерела.
Прощі[ред. | ред. код]
Щорічно (зазвичай на початку липня) проводиться Всеукраїнська та молодіжна прощі, на яку збирається десятки й сотні тисяч паломників з усіх областей України та з-за кордону.
Протягом року відбуваються професійні прощі, які започатковані 2002 року[3]. Прощі організовуються для:
- духовенства
- медиків — вперше відбулася 2014 року,
- освітян — вперше відбулася 2002 року,
- журналістів — вперше відбулася 5 червня 2016,
- військових,
- податківців,
- правоохоронців,
- митників,
- кооператорів,
- працівників житлово-комунальних господарств — вперше відбулася 2014 року,
- проща «Самбір — Зарваниця».
Також протягом року відбуваються прощі деканатів Тернопільсько-Зборівської та інших єпархій УГКЦ, прощі Марійських та Вівтарних дружин[4].
Події[ред. | ред. код]
20 вересня 2016 року в Зарваницькому духовному центрі відбувся конгрес делегатів 20 найбільших Марійських духовних центрів Європи.[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Історія Марійського духовного центру в Зарваниці - ternopil-future.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.
- ↑ Сучасну каплицю-меморіал на честь загиблих героїв Небесної Сотні та воїнів АТО побудують в Зарваниці на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 7 липня.
- ↑ На Тернопільщині розпочався сезон професійних прощ до Зарваниці [Архівовано 15 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Zik. — 2016. — 11 квітня.
- ↑ У Зарваниці відбулася проща Марійських та Вівтарних дружин [Архівовано 15 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Тернопільсько-Зборівська Архієпархія. — 2015. — Вересень.
- ↑ У Зарваниці вперше відбувся конгрес делегатів 20 найбільших Марійських духовних центрів Європи на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 21 вересня.
Джерела[ред. | ред. код]
- Бубній П. Зарваницький духовний центр // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 619–620. — ISBN 966-528-197-6.
- Погорецький В. До стіп Зарваницької Матері Божої. — Т., 2004.
- Глубіш О. Зарваниця. Путівник паломника (2009);
- Глубіш О., Шподарунок Н. (автори текстів); Балюх В. (фото). Зарваниця (2006)
- Службова записка «Про проведення Всенародної прощі в с. Зарваниці» 19-21 травня 1995 року голові обласної ради народних депутатів Б. Косенкові.
- «…Щоб ви не зневірилися…» // Заповіт Блаженнійшого Патріарха Йосифа. Послання Патріарха Йосифа про поєднання в Христі. -Тернопіль, 2010.
Посилання[ред. | ред. код]
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Фільм про Зарваницю Ч. 1 на YouTube // Ivanna Ryzhan. — 2015. — 27 травня. |
|
|
Фільм про Зарваницю Ч. 2 на YouTube // Ivanna Ryzhan. — 2015. — 27 травня. |
|
|
Фільм про Зарваницю Ч. 3 на YouTube // Ivanna Ryzhan. — 2015. — 27 травня. |
|
|
Зарваницький духовний центр — одна з найбільших подільських святинь УГКЦ на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 10 червня. |
- Марійський духовний центр у с. Зарваниця [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||