Збірна Греції з футболу (грец.Εθνική Ελλάδος Ποδοσφαίρου) — національна футбольна команда Греції, якою керує Грецька федерація футболу і представляє країну на міжнародному рівні.
Греція вперше взяла участь у великому міжнародному турнірі в 1980 році, коли стала учасницею фінальної стадії чемпіонату Європи. До цього грецький футбол лише одного разу яскраво заявив про себе, коли в 1971 році клуб «Панатінаїкос» дійшов до фіналу Кубка Європейських Чемпіонів. Проте участь в Чемпіонаті Європи-1980 і дебют у фінальній стадії Чемпіонату світу-1994 не принесли успіхів команді. З 2001 року грецьку національну футбольну збірну тренував німець Отто Рехагель, що став рекордсменом за кількістю матчів, проведених біля керма команди (75), а також найстаршим тренером збірної на Чемпіонаті світу 2010 року[3].
У 2004 році Греція стала головним сюрпризом Чемпіонату Європи. На груповому етапі португальського чемпіонату команда посіла друге місце, пропустивши вперед господарів першості, яких обіграли в матчі відкриття турніру з рахунком 2:1. Впродовж всієї стадії плей-офф греки демонстрували дива дисципліни, вигравши всі матчі, окрім двох, з рахунком 1:0. Гол Ангелоса Харістеаса на 65-й хвилині допоміг грекам в чвертьфінальному матчі обіграти збірну Франції. «Срібний гол» Траяноса Делласа на 105‑й хвилині півфіналу вибив з розіграшу збірну Чехії. У фінальному матчі, що проходив на стадіоні Да Луж, все вирішив єдиний гол Ангелоса Харістеаса, що пробив головою на 57‑й хвилині. Греки виграли турнір, не пропустивши жодного м'яча впродовж 358 хвилин гри. Таким чином, збірна Греції, чиї шанси у букмекерів перед початком турніру оцінювалися як 80 до 1, стала найкращою в Європі.
Багато експертів критикували збудовану Рехагелем суто оборонну тактику ведення гри, вважаючи, що вона негативно позначається на видовищності матчів. Проте, на думку фахівців, саме прищеплені Рехагелем команді дисципліна і тактична підкованість дали необхідний результат, а захист став запорукою успіху команди Греції у фінальній частині Євро-2004.
У ході чемпіонату збірна з легкої руки телекоментатора Георгіса Елакіса отримала на додачу до традиційного прізвиська «Елліни» прізвисько «Піратський корабель»[1].
Попри те, що збірна не змогла пробитися на Чемпіонат світу-2006, вона все-таки довела невипадковість перемоги 2004 року: греки забезпечили собі місце у фінальному турнірі Євро-2008 за два тури до кінця відбіркового турніру, перемігши Туреччину в Стамбулі завдяки голу Янніса Аманатідіса. «Елліни» відмінно стартували, отримавши три «сухі» перемоги, проте потім були розгромлені турками в Афінах з рахунком 1:4, не зважаючи на гол Сотиріоса Киріакоса на п'ятій хвилині. З своїх наступних восьми матчів греки виграли сім, втративши очки тільки у виїзному матчі з Норвегією, який завершився нічиєю — 2:2. У цьому матчі Сотіріос Кіріякос зробив дубль. У відбірному турнірі 2008 року команда набрала 31 очко — найбільше серед переможців груп. Проте на Євро-2008 греки провалилися, програвши всі три матчі групової стадії.
Відставка Рехагеля та призначення Сантуша[ред. | ред. код]
Після завершення матчу асистент головного тренера збірної Іоанніс Топалідіс оголосив про відставку[11]. Він впродовж усіх 9 років працював в парі з Рехагелем[12]. Кілька годин по тому сам Отто Рехагель оголосив про рішення залишити збірну Греції[13][14]. Імовірним наступником оглядачі одразу назвали колишнього тренера грецького клубу ПАОК та АЕК, Афіни, португальця Фернанду Сантуша[15][16]. У лютому 2010 року його назвали найкращим тренером десятиліття в Греції[17]. 28 червня 2010 року в Афінах під час зустрічі Софокліса Пілавіоса із Фернанду Сантушем досягнута домовленість щодо призначення останнього на тренерський пост.[18] 1 липня 2010 року Грецька федерація футболу зробила офіційне оголошення при призначення Сантуша тренером національної збірної принаймні на два роки[18]. Він очолюватиме збірну принаймні до завершення Євро-2012[19].
8 червня у першому матчі проти збірної Польщі команда поступалася супротивнику у першому таймі: на 17 хвилині гол забив Роберт Левандовський, дві жовті картки отримав Сократіс Папастатопулос, після чого був вилучений з поля. Однак на 51 хвилині матчу Дімітріс Салпінгідіс зрівняв рахунок — 1:1. Після цього Салпінгідіс ще двічі мав нагоду забити гол: перший раз його спинив голкіпер Войцех Щенсний, за що отримав червону картку, та на 69 хвилині, однак суддя зафіксував положення поза грою[24].
12 червня у матчі зі збірною Чехії Греція поступилася 1:2, тоді на 53 хвилині відзначився Теофаніс Гекас[25]. Однак 16 червня Греція здолала Росію з рахунком 1:0, у додатковий час першого тайму єдиний і переможний гол забив Йоргос Карагуніс. Таким чином, Греція вийшла у чверть-фінал турніру із другого місця у групі[26].
Протистояння зі збірною Німеччини у Греції чекали з острахом, перш за все, побоюючись того, що грецькі фанати можуть освистати гімн Німеччини[27], тим паче, що за матчем на стадіоні у Гданську спостерігала і Ангела Меркель[28]. Незважаючи на те, що Німеччина заявила на матч напіврезервний склад[29], зустріч завершилася рахунком 2:4, і таким чином, Греція припинила участь у чемпіонаті. Перший гол забив у другому таймі Йоргос Самарас, другий — Дімітріс Салпінгідіс з пенальті[30].
Гравці збірної, що були включені до заявки на гру проти збірної Південної Кореї 5 березня 2014 року. Кількість ігор та голів за збірну наведені станом на 6 березня 2014 року.
Рекордсмени грецької збірної — Йоргос Карагуніс, що зіграв найбільшу кількість ігор (132), а також Нікос Анастопулос, що забив найбільшу кількість голів (29).
Вищий і нижчий рейтинги FIFA відповідно: 8 місце (квітень 2008 року), 66 місце (вересень 1998 року).
Найбільша перемога: Греція — Сирія — 8:0 (25 листопада 1949 року, Афіни, Греція).
Густаво Поєт
.svg){kind=small}
Греція 1:4 Італія .svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Угорщина 11:1 Греція 
.jpg)
