Йоганн Бернуллі

|Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Дружина= |Чоловік=

Йоганн Бернуллі
нім. Johann Bernoulli
Йоганн Бернуллі Йоганн Бернуллі
Народився	27 липня 1667(1667-07-27) Базель, Швейцарія
Помер	1 січня 1748(1748-01-01) (80 років) Базель, Швейцарія
Поховання	Peterskirched
Місце проживання	Швейцарія
Країна	Швейцарія
Національність	швейцарець
Діяльність	математик, фізик, науково-педагогічний працівник, лікар, викладач університету, науковець
Alma mater	Базельський університет
Галузь	математика
Заклад	Базельський університет Гронінгенський університет
Науковий керівник	Якоб Бернуллі
Вчителі	Ґотфрід Вільгельм Лейбніц і Nikolaus Eglingerd
Відомі учні	Гійом де Лопіталь Леонард Ейлер Даніель Бернуллі П'єр Луї Мопертюї Henricus Casimirus Hoornd
Аспіранти, докторанти	Леонард Ейлер Даніель Бернуллі Johann Samuel Königd П'єр Луї Мопертюї
Членство	Лондонське королівське товариство Прусська академія наук Петербурзька академія наук Російська академія наук
Рід	Сім'я Бернуллі
Батько	Ніколас Бернулліd
Мати	Margaretha Schoenauerd
Брати, сестри	Якоб Бернуллі Nicolaus Bernoullid Hieronymus Bernoullid
У шлюбі з	Dorothea Falknerd
Діти	Микола Бернуллі Даніель Бернуллі Йоган II Бернулліd Anne Catherine Bernoullid
Нагороди	член Лондонського Королівського Товариства
Автограф
Висловлювання у Вікіцитатах  Йоганн Бернуллі у Вікісховищі

Йоганн Бернуллі (*27 липня 1667 — †1 січня 1748) — професор Гронінгенського (з 1695) і Базельського (з 1705) університетів, почесний член Петербурзької АН.

Молодший брат Якоба Бернуллі, батько Данила Бернуллі, один з найвизначніших математиків свого часу; після смерті брата Якоба перейшов на його кафедру в Базелі й займав її до самої смерті; в 1648 відкрив експоненціальне числення і ознайомив з ним учений світ в 1697 ще до Лейбніца.^{[джерело?]}

Разом із братом Якобом розробляв аналіз нескінченно малих. Йоганну Бернуллі належить перший друкований систематичний виклад інтегрального числення.

Вивів правило розкриття невизначеності типу 0/0 (відоме під назвою правила Лопіталя), розробив методи інтегрування раціональних дробів, обчислення площ плоских фігур, випрямлення різних кривих, відкрив ряд, називаний його іменем і споріднений із рядом Тейлора, дав визначення поняття функції як аналітичного виразу, складеного зі змінних і постійних величин. Поставив класичне завдання про геодезичні лінії й знайшов характерну геометричну властивість цих ліній, а пізніше вивів диференціальне рівняння, що описує їх.

Повне зібрання його вчених праць з'явилося в Женеві (1742), а його листування з Лейбніцем (2 т., там само, 1745).

Внесок в математику

• Диференціальне рівняння Бернуллі
• Мрія другокурсника (математична тотожність)

Джерела

• Боголюбов Алексей Николаевич. Математики. Механики. Биографический справочник. — Киев : «Наукова думка», 1983. — С. 43—44. — 50 000 прим. (рос.)
• Никифоровский В. А. Великие математики Бернулли. — М.: Наука, 1984. — 177 с. — (История науки и техники).