Кичинський Анатолій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кичинський Анатолій Іванович
Ім'я при народженні Кичинський Анатолій Іванович
Народився 4 квітня 1950(1950-04-04) (73 роки)
Преображенка, Чаплинський район, Херсонська область
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність поет, прозаїк
Alma mater Херсонський державний університет
Мова творів українська
Членство Національна спілка письменників України

Анатолій Іванович Кичинський (нар. 4 квітня 1950, село Преображенка Чаплинський район, Херсонська область) — український поет і художник, лауреат Шевченківської премії за 2006 р. в галузі літератури. Почесний громадянин Херсона (2013).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив філологічний факультет Херсонського педагогічного інституту (1972) та Вищі літературні курси при Літературному інституті імені О. М. Горького (1981).

Працював кореспондентом-організатором Бюро пропаганди художньої літератури Спілки письменників України, керівником Херсонського обласного молодіжного літоб'єднання, головним редактором херсонської газети «Гривна», літературним консультантом Херсонської обласної організації Національної спілки письменників України.

Нині — на творчій роботі.

Почав друкуватися з 1966 року.

Член Національної спілки письменників України, Асоціації українських письменників та почесний член Національної спілки художників України.

Нагороди[ред. | ред. код]

Лауреат літературних премій ім. Павла Усенка (1983), Бориса Нечерди (2000), Літературної премії «Князь роси» ім, Тараса Мельничука (2012), літературної премії ім. Данила Кононенка (2018), літературно-мистецької премії Володимира Забаштанського (2019)[1], літературної премії ім. Миколи Куліша(2020), Всеукраїнської літературної премії ім. Василя Симоненка(2020) та Національної премії України ім. Тараса Шевченка (2006). Лауреат Міжнародного фестивалю поезії «Київські Лаври» (2006) та міжнародної літературної премії «Летюче срібне перо» фестивалю поезії слов'янських країн «Слов'янські обійми» (2008, Болгарія).[2] Лауреат почесної відзнаки Міжнародної літературно-мистецької академії "Народний поет України" (2024). Автор 20 поетичних книг, виданих в Україні (Київ, Сімферополь, Херсон, Чернівці), а також у Російській Федерації (в перекладі російською мовою).

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Кичинський А. І. Вулиця закоханих дерев: Поезії. — К.: Молодь, 1976. — 40 с.
  • Кичинський А. І. Світло трави: Вірші, поема. — Сімферополь: Таврія, 1979. — 64 с.
  • Кичинський А. І. Средь белого дня: Стихотворения/ Пер. с укр. А. Щуплова. — М., 1980.
  • Кичинський А. І. Землі зелена кров: Поезії. — К.: Молодь, 1982. — 80 с.
  • Кичинський А. І. Листоноша — Земля: Поезії. — Сімферополь: Таврія, 1985. — 96 с.
  • Кичинський А. І. Дорога завдовжки в любов: Поезії. — К.: Молодь, 1988. — 112 с.
  • Кичинський А. І. Сотвори свет: Стихотворения/ Пер. с укр. А. Щуплова. — М., 1988.
  • Кичинський А. І. Повторення непройденого: Поезії. — К.: Дніпро, 1990. — 207 с.
  • Кичинський А. І. В гості до мами: Вірші, поема. — К.: Веселка, 1991. — 94с.
  • Кичинський А. І. Жива і скошена тече в мені трава: Вірші. — Херсон: Айлант, 1999. — 128 с.
  • Кичинський А. І. Бджола на піску: Поезії. — Херсон: Айлант, 2003. — 128 с.
  • Кичинський А. І. Пролітаючи над листопадом: Поезії. — Херсон: Айлант, 2004. — 128 с.
  • Кичинський А. І. Танець вогню: Поезії. — Херсон: Айлант, 2005. — 88 с.
  • Кичинський А. І. Срібна голка і нить золота: Вірші та поеми. (Передм. В. Базилевського). — Херсон: Наддніпряночка, 2010. — 300 с.
  • Кичинський А. І. Небажаний свідок: Вірші, поема. (Передм. Л. Талалая) — Чернівці: Букрек, 2013. - 296 с.
  • Кичинський А. І. Жива і скошена тече в мені трава: Вибрані твори (Передм. М. Жулинського). — К.: Укр. письменник, 2013. — 573 с.
  • Кичинський А. І. Вполювання вітру: Поезії. — К.: Український пріоритет, 2015. — 200 с.
  • Кичинський А. І. Жива і скошена тече в мені трава: Поезії. — К.: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2018. — 208 с.
  • Кичинський А. І. Сотворіння цвіту: Поезія та проза. — К.: Український пріоритет, 2020. — 264 с.
  • Кичинський А.І. Жива і скошена тече в мені трава: Поезії. -- К.: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2024.-- 240 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лауреати премії ім. В. Забаштанського за 2019 рік // Офіційний сайт [[Вінницька обласна організація НСПУ|Вінницької обласної організації НСПУ]] «Краснослов». — 2019. — 5 жовтня. Архів оригіналу за 11 Грудня 2019. Процитовано 11 Грудня 2019. 
  2. Лауреат «Слов'янських обіймів», Наддніпрянська правда № 43.- 06.06.2008. Архів оригіналу за 16 Лютого 2016. Процитовано 7 Лютого 2010. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]