Клименко Віктор Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Клименко.
Віктор Васильович Клименко
Народився 9 грудня 1935(1935-12-09) (88 років)
Охтирка, Сумська область
Місце проживання Київ
Країна Україна Україна
Діяльність психолог
Alma mater Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
Галузь психологія
Заклад Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор психологічних наук
Нагороди Державна премія України в галузі науки і техніки

Віктор Васильович Клименко (нар. 9 грудня 1935(19351209), Охтирка, Сумська область - пом. листопад 2022) — психолог, спеціаліст з психології підлітків і спортивної психології.

Біографія[ред. | ред. код]

Український психолог В. В. Клименко народився 9 грудня 1935 року в м. Охтирка Сумської області.

Закінчив Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди (1962) і аспірантуру Київського державного інституту фізичної культури (1969).

Доктор психологічних наук, дисертація «Механізми психомоторики людини» (1998).

У 1970—1988 рр. викладав на кафедрі психології Київського державного інституту физичної культури, займався проблемами психологічної підготовки спортсменів до Олімпійських Ігор Мюнхен-1972, Монреаль-1976, Москва-1980. За підсумками цієї роботи опублікував книгу «Психомоторні здібності юного спортсмена» (1987) і підручник «Психологія фізичного виховання та спорту» (1985, у співавторстві з М. П. Гуменюком); підручник було перероблено та видано в новій редакції (Психологія спорту; 2007). Консультував як психолог чемпіона світу з шахів Анатолія Карпова (1987—1991 рр.).

Завідував кафедрою психології Київського міжрегіонального інституту вдосконалення вчителів ім. Б. Д. Грінченка (1988—1997 рр.). З 1998 р. — завідувач лабораторією вікової фізіології та шкільної гігієни Інституту психології ім. Г. Костюка АПН України. З 2008 р. професор кафедри психології Відкритого Міжнародного університету розвитку людини «Україна».

Автор книг «Психологічні тести таланту» (Харків: Фоліо, 1996) і «Як виховати вундеркінда» (СПб., 1997), університетського підручника «Психологія творчості» (2006) та інших робіт, які «містять цінний науково-методичний матеріал відносно умов творчого розвитку особистості»[1][2]. У 1988—1993 рр. друкував у російському журналі «Студенческий меридиан» трактат «О мальчике, который умел летать, или Путь к Свободе» (спільно з письменником Ігорем Акімовим), який став «бестселлером и путеводным наставлением для нескольких поколений». Віктор Васильович Клименко має більше 100 наукових статей та 17 книг.

Внаслідок багаторічних експериментально-теоретичних досліджень створив концепції прагматичної будови дії, механізму почуттів, психомоторики, механізму творчості та його генези.

В. В. Клименко на врученні державної премії України в галузі науки і техніки

Лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки 2010 року (разом з С. Д. Максименком і А. В. Толстоуховим) за цикл наукових праць під загальною назвою «Психологічні механізми зародження, становлення та здійснення особистості».

Погляди на психологію та життя Віктора Васильовича можна представити декількома цитатами з його робіт. «Людина маленька і велика — феномен природи і ноосфери.»

«Психологія — наука і система знань про закономірності, механізми та психічні явища, — процеси і стани в житті людини:

  • механізмами психіки є відображення (утворення образу довкілля), проектування (перетворення та створення образу відповідно до нужди та мети) та опредметнення (фіксація здатностей та здібностей людини у знакових системах і матеріальних конструкціях);
  • особистість — це форма існування психіки людини, яка являє собою цілісність, здатну до саморозвитку, самовизначення, свідомої предметної діяльності і саморегуляції та має свій унікальний і неповторний внутрішній світ;
  • становлення особистості здійснюється через: біогенез — вітальну саморегуляцію; психогенез — рефлексивну емоційно-вольову саморегуляцію;
  • соціогенез —значеннєву, ціннісну саморегуляцію; особливу життєстворюючу інтенцію — нужду, як інформаційно-енергетичне прагнення людини бути, жити, продовжуватися в інших;
  • психомоторика — механізм дій і засоби їх здійснення;
  • механізм творчості — здатність генерувати нові думки, почуття і образи; робити відкриття та винаходи, створювати художні образи.

„Вищу насолоду, натхнення діями людина переживає не від результату роботи, а від творчого процесу, в якому народжується матеріальний предмет чи знакова система: наукова думка, художній образ тощо.“

В. В. Клименко сповідує, за його ж свідченням, для багатьох парадоксальне, а для нього єдине, природне та щире життєве кредо „Задоволення в роботі“.

Помер у листопаді 2022 року внаслідок ускладнень, зумовлених захворюанням на ковід.

Державні нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Виктор Клименко: Психология физического воспитания и спорта,1985 (у співавторстві с Н. П. Гуменюком))
  • Виктор Клименко: Психомоторные способности юного спортсмена,1987
  • Клименко В. В. Механізм творчості: чи можна його розвивати. — Київ, „Шкільний світ“, 2001. 96 с.
  • Виктор Клименко: Психология творчества, 2006
  • Клименко Віктор Васильович. Психологія спорту. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. — Київ : Міжрегіональна академія управління персоналом, 2007. — 432 с. — 3 000 прим. — ISBN 966-608-542-9.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Іван Зеленчук. Концепція механізму творчості Віктора Клименка та можливості її використання для вдосконалення державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти [Архівовано 30 липня 2014 у Wayback Machine.] // Документи НДІ українознавства.
  2. ↑ Ігор Олександров. Концепція механізму творчості Віктора Клименка [Архівовано 7 Липня 2013 у Wayback Machine.] // Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна».
  3. ↑ Указ Президента України від 20 травня 2011 року № 594/2011 „Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2010 року“ [Архівовано 24 Лютого 2016 у Wayback Machine.]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клименко_Віктор_Васильович&oldid=37592765