Королевська Наталія Юріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наталія Юріївна Королевська
Королевська у Верховній Раді. 2015 рік
2-й Міністр соціальної політики України
24 грудня 2012 — 24 лютого 2014
Президент Янукович Віктор Федорович
Прем'єр-міністр Азаров Микола Янович
Арбузов Сергій Геннадійович (в.о.)
Попередник Тігіпко Сергій Леонідович
Наступник Денісова Людмила Леонтіївна
Голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва
26 грудня 2007 — 12 грудня 2012
Попередник Матвієнков Сергій Анатолійович
Наступник посада скасована
Народилася 18 травня 1975(1975-05-18) (48 років)
Красний Луч, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР
Відома як підприємиця, політична діячка
Громадянство Україна Україна Росія Росія
Alma mater Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля і Донецький державний університет управління
Політична партія Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» (2005—2011)
Україна — Вперед! (з 2011)
У шлюбі з Юрій Солод
Діти Ростислав і Ярослав
Рідня Батько — Юрій Васильович Королевський
мати — Лариса Петрівна Королевська
Релігія православ'я
Наталія Юріївна Королевська на сайті Верховної Ради
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
5-го скликання
безпартійна, № 79 у списку БЮТ[1]
фракція БЮТ[1] 25.05.2006 — 15.06.2007
6-го скликання
Батьківщина, № 66 у списку БЮТ[2]
фракція БЮТ[3] 23.11.2007 — 14.03.2012
позафракційна 14.03.2012 — 12.12.2012
8-го скликання
Політична партія «Опозиційний блок»
фракція Опозиційний блок 27.11.2014 — 29.08.2019
9-го скликання
ОПЗЖ
фракція ОПЗЖ 29 серпня 2019 — 24 лютого 2023
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Королевська.

Ната́лія Ю́ріївна Короле́вська (18 травня 1975, м. Красний Луч, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР) — українська проросійська політична та державна діячка[4][5][6][7][8][9], колишній міністр соцполітики України (2012—2014)[10], керівниця партії[11] «Україна — вперед».

Кандидатка на виборах президента України 2014 року (зняла кандидатуру). Народна депутатка V та VI скл. від БЮТ, голова Комітету ВРУ з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва (2007—2012), народна депутатка VIII скл. від Опозиційного блоку, народна депутатка України IX скл. від проросійської партії ОПЗЖ, член Комітету ВРУ з питань соцполітики, зайнятості та пенсійного забезпечення. Віце-президент Асоціації платників податків України.

2022 року, після початку повномасштабного вторгнення РФ до України, пропустила всі засідання у ВР, виїхала за кордон[12]. Громадянка Росії.[13][14]

Біографія[ред. | ред. код]

Школу закінчила зі срібною медаллю[15]. Згідно з наданими Королевською документами, вона має дві вищі освіти та ступінь кандидата наук[16]:

Скандал щодо підробки дипломів[ред. | ред. код]

На початку 2013 року у засобах масової інформації розгорнувся скандал щодо того, що Наталія Королевська не отримувала вищої освіти та підробила власні дипломи[19]. Це трапилось після того, як народний депутат Геннадій Москаль повідомив про те, що Наталія Королевська звернулась у міліцію із заявою про втрату диплома про закінчення Східноукраїнського національного університету (СНУ)[20][21] після її призначення на посаду Міністра соціальної політики України.

За декілька днів Наталія Королевська надала журналістам копії своїх документів про вищу освіту, серед яких був дублікат диплому СНУ датований 8 січня 2013 року[16].

Однак, протягом 2013 року журналіст Олег Перетяка провів власне розсідування факту навчання Наталії Королевської у СНУ. За його версією, згідно із документами, Наталія перевелась до СНУ за підробною довідкою із неіснуючого навчального закладу, документи про навчання у СНУ також мають ознаки підробленості. За свідченням викладача, чий підпис стоїть у заліковій книжці Королевської, її серед його студентів не було[22].

У жовтні 2013 року Олег Перетяка подав заяву на ім'я генпрокурора України Віктора Пшонки про вчинення злочину міністром соціальної політики Королевською та посадовими особами СНУ. Проте, ця заява не була розглянута Генеральною прокуратурою, а повернута на розслідування в районну міліцію Луганська 2013 року[22].

Бізнес[ред. | ред. код]

  • У 1992—1993 рр. працювала менеджером на підприємстві «Етко», а в 1993—1998 рр. — фінансовим директором компанії «Мета». Протягом 1998—2001 рр. була комерційним директором «МЕТА Компані».
  • У 2001—2006 рр. займала посаду голови Наглядової Ради ВАТ «Луганськхолод». За час її керівництва було проведено повну модернізацію підприємства, створено департаменти логістики, збуту, маркетингу, управління якістю та стратегічного розвитку.
  • За результатами загальнонаціональної програми «Людина року — 2004» Наталія Королевська стала лауреатом у номінації «Лідер середнього бізнесу».
  • У 2003—2005 рр. — член Ради підприємців України при Кабінеті Міністрів України, координатор Луганської регіональної комісії Ради підприємців України.
  • З 2003 року — виконавчий директор Асоціації товаровиробників Луганщини «МИ» (на громадських засадах).
  • 2008 — за оцінкою журналу «Фокус» Королевська, як співзасновник ВАТ «Луганськхолод» (торгова марка рос. «Королевское мороженное»), з статками 243 млн $, входила до першої сотні найбагатших людей України[23], займаючи в списку 93 позицію[24].

Політичні погляди[ред. | ред. код]

Наталія Королевська лютий 2013

Королевська має проросійські політичні погляди[4], є депутаткою проросійського «Опозиційного блоку». Вона відкрито підтримує вбивць Небесної сотні[25].

27 лютого 2020 року в Львівській ОДА проходило виїзне засідання комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, на якому планували обговорити новий трудовий кодекс та систему пенсійного забезпечення. На засіданні була присутня й Королевська, а також прийшли львівські активісти. Серед активістів були ветерани АТО, представники Української спілки учасників АТО, ГФ «Рабів до раю не впускають», які вимагали, аби Королевська сказала, чий Крим та те, чи є Росія агресором. Відповідаючи на запитання, Королевська визнала, що Крим, Донецьк та Луганськ – це Україна, а от на запитання про те, чи є Росія агресором не відповіла. Це дуже обурило активістів, які почали вигукувати: «Ганьба!», «Геть зі Львова», «Чемодан, вокзал, Росія!», і під ці вигуки Королевська залишила приміщення Львівської ОДА[26]. Після того, як Королевська залишила Львівську ОДА, вона зустрілася з представниками проросійської організації «Організації ветеранів України»[27][28].

У лютому 2020 року Королевська у Верховній Раді вимагала повернути в школи російську мову, і під час свого виступу заявила:

Українська мова — це формальність, а усі і так говорять в Україні російською мовою[29].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

З 2002 по 2006 рр. — депутат Луганської обласної ради, секретар постійної комісії з питань промисловості, будівництва, ЖКГ та торгівлі. Брала участь у розробці та реалізації обласних програм зі створення і розвитку спеціальних (вільних) економічних зон та територій пріоритетного розвитку. Була головою комісії з питань аналізу діяльності і пошуку шляхів оздоровлення холдингу «Донбасантрацит».

З 2006 р. — нардеп V скликання, Блок Тимошенко. Член політради партії «Батьківщина». Секретар Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, член Постійної делегації в Міжпарламентській асамблеї держав учасниць СНД.

З 2007 р. — народний депутат України VI скликання, голова Комітету ВРУ з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва. Згідно з даними офіційного вебсайту Верховної Ради України за результатами письмової реєстрації народних депутатів протягом 2011 року з загальної кількості 82 ранкових та вечірніх пленарних засідань парламенту Королевька була присутня лише на 25, що становить 30 %[30].

Співголова групи з міжпарламентських зв'язків із Росією.

23 грудня 2011 року була обрана лідером Української соціал-демократичної партії (УСДП), яка входила до складу Блоку Юлії Тимошенко[31].

2012 рік[ред. | ред. код]

14 березня 2012 року була виключена з фракції БЮТ через системне порушення фракційної дисципліни[32]. На думку самої Королевської, її виключення з фракції пройшло без погодження з Юлією Тимошенко, за рішенням Олександра Турчинова та Андрія Кожем'якіна[33].

Пізніше в ефірі телеканалу «Інтер» Турчинов підтвердив цю інформацію та заявив, що існують серйозні проблеми при спілкуванні з Юлією Тимошенко[34].

15 березня 2012 року Рада Блоку Тимошенко через «відхід керівництва УСДП та, зокрема, Наталії Королевської, від політичних та ідеологічних засад, на яких створювався БЮТ та функціонує опозиція», а також через «…співпрацю цієї партії з Адміністрацією президента та правлячим режимом» виключила Українську соціал-демократичну партію, яку очолювала Наталія Королевська, зі складу БЮТ[35].

«Я вважаю, що найголовніше — це мета. А вже досягнення цієї мети залежить від нашої сили волі, наскільки її у нас вистачає. А якщо у когось здаються нерви, підкачала сила волі, і особисті амбіції все-таки беруть верх, ну, що ж, здавай мандат, організовуй свою партію — немає проблем. Це не заборонено в нашій країні. А у нас, я впевнена, — все вийде»[36]

22 березня українська соціал-демократична партія (УСДП) перейменована на Партію Наталії Королевської «Україна — Вперед!». Відповідне рішення одноголосно підтримано делегатами IX з'їзду УСДП.

Під час свого виступу на з'їзді партії Наталія Королевська відмітила, що незважаючи на перейменування, ідеологія партії, як і політична позиція, залишиться незмінною.

Я переконана, що соціал-демократична ідеологія — єдина, яка здатна вивести Україну із жахливого соціал-економічного стану. Тому ідеологія партії залишається незмінною, незважаючи на перейменування. Крім того, я з відповідальністю заявляю: ми були в опозиції до режиму Януковича, і ми залишаємось у опозиції до режиму Януковича. Я боролась за звільнення Юлії Тимошенко, і ми продовжимо нашу боротьбу.

— заявила Королевська[37]. Пізніше з'явилась інформація, що Юлія Тимошенко дуже болісно сприйняла звістку про створення Королевською своєї партії і не бажає з нею більше спілкуватися[38].

Партія заявила про намір брати участь у парламентських виборах 2012 року. Є членом Опозиційного блоку (колишня «Партія регіонів»)[39].

2014 рік[ред. | ред. код]

Королевська подала заявку до ЦВК, як кандидат на посаду Президента, але 1 травня подала іншу заяву з проханням про зняття кандидатури.

З 27 листопада 2014 року депутат Верховної Ради від Опозиційного блоку, член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

2015 рік[ред. | ред. код]

У березні 2015 року займала посаду віце-прем'єра з соціальної політики та пенсійної реформи у тіньовому кабінеті міністрів, створеному партією «Опозиційний блок»[40].

2016 рік[ред. | ред. код]

У 2016 році журналіст Денис Казанський встановив, що Королевська через підставних осіб торгувала кольоровим металом через ЛНР.[11]

2022 рік[ред. | ред. код]

у 2022 році — депутатка втікачка, пропустила всі засідання у ВР, із 21 квітня до 22 травня у Верховній Раді відбулося 66 голосувань, всі з яких були пропущені. Із початком військового вторгнення росії до України виїхала за межі України.[12]

У грудні 2022 року НАЗК виявило факти можливого незаконного збагачення депутатки Наталії Королевської на майже 50 млн грн і умисне внесення недостовірних даних до декларації за 2020 рік, які відрізняються від достовірних на 3,8 млн. Справу скерували до САП і НАБУ.[41]

2023 рік[ред. | ред. код]

15 червня 2023 року НАБУ оголосило у розшук колишню проросійську народну депутатку Королевську.[42][43] НАБУ і САП заочно повідомили про підозру Наталії Королевській у недостовірному декларуванні (частина 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України).[44]

Критика[ред. | ред. код]

Виборчий список власної партії, оприлюднений 1 серпня, Королевська очолила особисто.[45] Громадянський рух Чесно для забезпечення виборцям доступу до неупередженої інформації для здійснення вибору (згідно зі ст. 63 Закону України «Про вибори народних депутатів України»), провів перевірку депутата ВРУ VI скликання та одночасно кандидата в депутати Верховної Ради VII скликання Королевської на відповідність розробленим рухом критеріям доброчесності.

Були отримані такі результатам моніторингу:

  • Причетність до порушень прав і свобод людини (порушено право громадян на отримання достовірної інформації шляхом виготовлення та розміщення «джинси»);
  • Зміна політичної позиції всупереч волевиявленню виборців (вихід зі складу фракції, за списком якої пройшла в парламент);
  • Причетність до корупційних дій (витратила, як депутат, в 2010 році за кошти бюджету на свій проїзд 95 223 грн при нормі 26 800 грн);
  • Непрозорість задекларованих доходів та майна та їх невідповідність способу життя (задекларувала за 2011 рік власний сукупний дохід та своєї сім'ї загальною сумою 167 640 грн. (у тому числі заробітна плата народного депутата — 167 338 грн.) і 557 388 грн. відповідно, хоча журнал «Фокус» ще в 2008 році оцінив її статки в суму 243 мільйони доларів США, а на сесії парламенту кореспонденти сфотографували її в одязі від Louis Vuitton та з наручним годинником Breguet вартістю 82 000 євро);
  • Неособисте голосування в парламенті (карткою голосували при відсутності Королевської на засіданнях згідно з даними письмової реєстрації);
  • Відсутність на засіданнях парламенту та комітетів[46].

Агітацію за себе та власну партію Наталія Королевська розпочала задовго до офіційного початку виборчої кампанії[47]. Виборча кампанія партії «Україна — Вперед!», за оцінками експертів у результаті моніторингу зовнішньої та телевізійної реклами, обійшлася в суму 150—200 млн доларів США[48][49][50].

Партія подала позов у суд на Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) та фонд «Демократичні ініціативи» за опублікування результатів спільного соціологічного опитування, в якому зокрема вказувалось, що за цю політичну силу готові віддати свої голоси 2,1 % виборців[51]. В інтерв'ю кореспонденту «Коммерсант-Украина» Наталія Королевська сказала:

"— Соціологічні війни проводяться перед кожними виборами, але такого, як зараз, ще ніколи не було. І тому ми, отримавши дані внутрішніх опитувань, які підтвердили наш результат в 7%, прийняли рішення судитися. Ми вважаємо, що це допоможе уникнути маніпуляцій. Соціологія маніпулює думками людей і є одним з елементів фальсифікації виборів — людям наперед нав'язують сфабрикований результат.

— Якщо вибори покажуть, що ваш рейтинг набагато нижчий за 7%, ви відкличете свій позов до КМІС та фонду «Демократичні ініціативи»?

— Ми не будемо відкликати позов, тому що точно знаємо, що їх дослідження не проводилось. А вибори покажуть, що наш рейтинг — 10%!"

Оригінальний текст (рос.)
«— Социологические войны ведутся перед каждыми выборами, но такого, как сейчас, еще никогда не было. И поэтому мы, получив данные внутренних опросов, которые подтвердили наш результат в 7%, решили судиться. Мы считаем, что это поможет избежать манипуляции. Социология манипулирует мнением людей и является одним из элементов фальсификации выборов — людям заранее навязывают сфабрикованный результат.

ої — Если выборы покажут, что ваш рейтинг гораздо ниже 7%, вы отзовете свой иск к КМИС и фонду "Демократические инициативы"?

— Мы не будем отзывать иск, поскольку точно знаем, что их исследование не проводилось. А выборы покажут, что наш рейтинг — 10%!»
.

Після проведення виборів виявилось, що партію «Україна — Вперед!» підтримало своїми голосами 322 198 виборців, або 1,58 %, тобто рейтинг партії під час опитувань виявився навіть завищений, хоча й у межах похибки. В результаті кожен голос, відданий за партію Королевської, коштував їй та її соратникам, як мінімум, у 332 долари, а до ВРУ Королевська та її партія не потрапили.[52][53][54]

Законодавчі ініціативи[ред. | ред. код]

Співавтор Закону «Про підвищення престижності шахтарської праці»[недоступне посилання з квітня 2019][недоступне посилання з серпня 2019], автор Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні»[1], співавтор Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (щодо фінансової стабілізації підприємств вугільної галузі)[2] та ін.

Була одним із 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій із візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[55].

Власність та нерухомість[ред. | ред. код]

Фонд «Новий Донбас»[ред. | ред. код]

Королевська є головою наглядової ради благодійного фонду «Новий Донбас», створеного в липні 2008 року. З метою допомоги соціально незахищеним людям фонд співпрацює з громадськими організаціями «Данко», «Богуслава», благодійними організаціями ім. Матері Терези, «Софія», товариством хворих на цукровий діабет, товариством сліпих.

Сім'я[ред. | ред. код]

Чоловік — Юрій Васильович Солод. Виховують двох синів.

Старший син, Ростислав (2.03.2001), у жовтні 2020 року, здобув мандат депутата Краматорської міської ради VIII скликання від партії «ОПЗЖ» та став членом постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, планування, бюджету, фінансів, зовнішньоекономічної діяльності[56][57].

Молодший син — Ярослав (2008 р. н.)

У вересні 2017 року Наталія Королевська повідомила, що удочерила маленьку дівчинку зі Слов'янська[58].

Батько, Юрій Васильович Королевський, — директор шахти. Мати, Лариса Петрівна Королевська, — вчителька.

Брат, Костянтин Юрійович Королевський, — колишній заступник міністра регіонального розвитку РФ. Дитинство і юність Наталія провела в Луганській області.

Зовнішні відеофайли
«Кішчачі магазини»: Королевська кричить в Раді

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • 2008 — посіла 68 місце в сотні найвпливовіших українців за версією журналу Кореспондент[59].
  • 2009 — увійшла до першої десятки у рейтингу «ТОП-100» найвпливовіших жінок України (9-те місце), складеному журналом «Фокус»[60].
  • 2010 — посіла 15 місце цього ж рейтингу «ТОП-100» найвпливовіших жінок України, складеному журналом «Фокус»[61].
  • Не повністю володіє українською мовою. Інколи висловлюється суржиком чи так званою «азірівкою»[62].
  • Стала прототипом одного з персонажів українського мультсеріалу Казкова Русь.
  • 9 травня 2016 року та у червні 2017-го Королевську обливали зеленкою і закидали яйцями на знак обурення через її підтримку сепаратизму[63][64].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Народний депутат України V скликання Королевська Наталія Юріївна. ВРУ. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 18 жовтня 2014.
  2. ↑ Народний депутат України VI скликання Королевська Наталія Юріївна. ВРУ. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 18 жовтня 2014.
  3. ↑ Королевська Наталія Юріївна — Переходи по фракціях Верховної Ради VI скликання. ВРУ. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 18 жовтня 2014.
  4. ↑ а б Висуванець «Батьківщини» пояснив, як йому вдалось перемогти проросійського кандидата на Донбасі. glavcom.ua (укр.). Процитовано 17 лютого 2020.
  5. ↑ Сепаратизм на марші: Штепа, Королевська, Гнатенко, Солод. Українська правда - Блоги. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 17 лютого 2020.
  6. ↑ Королевська із «Жінками за мир» не хочуть чути про агресора Путіна. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 17 лютого 2020.
  7. ↑ Королевську обсипали борошном у Слов'янську (видео). LB.ua. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 17 лютого 2020.
  8. ↑ Zaxid.net. Наталію Королевську в Одесі облили зеленкою. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 17 лютого 2020.
  9. ↑ Проросійська депутатка виступає у ЛОДА: активісти влаштували «теплий» прийом [Архівовано 29 лютого 2020 у Wayback Machine.] «Цинічний Львів»
  10. ↑ Парламент відсторонив міністрів. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 24 лютого 2014.
  11. ↑ а б Наталія Королевська – Біографія, фото, останні новини, цікаві факти. Парламент.UA (укр.). Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 8 грудня 2020.
  12. ↑ а б Куди поділися Рабінович та Льовочкін? ТОП-10 нардепів-утікачів (інфографіка).
  13. ↑ «Схеми» знайшли у депутата ОПЗЖ російський паспорт. Радіо Свобода. Процитовано 23 грудня 2021.
  14. ↑ В Раді можуть позбавити мандатів депутатів екс-ОПЗЖ через подвійне громадянство. РБК-Украина (укр.). Процитовано 23 січня 2023.
  15. ↑ Наталія Королевська. dsnews.ua. 29 вересня 2021. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022.
  16. ↑ а б Королевська показала свої дипломи про вищу освіту. Українська Правда. 25 січня 2013. Архів оригіналу за 28 березня 2013. Процитовано 22 березня 2013.
  17. ↑ Журналисты разобрались в образовании Королевской. Экономические известия. 25 січня 2013. Архів оригіналу за 28 травня 2013. Процитовано 15 вересня 2014.
  18. ↑ а б Королевская показала сразу три диплома (документы). УНІАН. 25 січня 2013. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
  19. ↑ Москаль подозревает, что Королевская купила диплом. Подробности. 21 січня 2013. Архів оригіналу за 29 травня 2013. Процитовано 15 вересня 2014.
  20. ↑ Королевская потеряла диплом о высшем образовании - депутат. Корреспондент. 14 січня 2013. Архів оригіналу за 23 січня 2015. Процитовано 15 вересня 2014.
  21. ↑ Москаль про диплом Королевської: не можна загубити те, чого немає. ТСН.ua. 27 січня 2013. Архів оригіналу за 30 січня 2013. Процитовано 22 березня 2013.
  22. ↑ а б Олег Перетяка. Міністр без освіти [Архівовано 23 вересня 2014 у Wayback Machine.] — Економічна правда, 11 грудня 2013.
  23. ↑ 130 самых богатых людей Украины. Архів оригіналу за 22 січня 2013. Процитовано 29 січня 2013.
  24. ↑ Королевська Наталія Юріївна: Непрозорість задекларованих доходів та майна та їх невідповідність способу життя [Архівовано 19 вересня 2012 у Wayback Machine.] Чесно
  25. ↑ "Слава «беркуту»: депутатка Медведчука Королевська жорстко оскандалилась через підтримку вбивць. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
  26. ↑ Королевську під вигуки «Ганьба!» вигнали зі Львова — ТСН. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
  27. ↑ Королевська прогулялась Львовом та зустрілась із прихильниками Путіна (ФОТО, ВІДЕО). Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.
  28. ↑ Допис Королевської у фейсбук
  29. ↑ "Українська мова - це формальність" - нардепка Королевська проти закриття російськомовних шкіл
  30. ↑ Королевська Наталія Юріївна: Відсутність на засіданнях парламенту та комітетів [Архівовано 19 вересня 2012 у Wayback Machine.] Громадянський рух «Чесно»
  31. ↑ Королевська очолила УСДП. Українська правда. 23 грудня 2011. Архів оригіналу за 8 січня 2012. Процитовано 30 грудня 2011.
  32. ↑ Блок Юлії Тимошенко позбувся партії Королевської. Архів оригіналу за 29 квітня 2012. Процитовано 28 травня 2012.
  33. ↑ Наталия Королевская: «Уверена, мое исключение из фракции не было согласовано с лидером» — Политика | KP.UA. Архів оригіналу за 15 квітня 2014. Процитовано 28 травня 2012.
  34. ↑ Турчинов так и не признался, что думает Тимошенко об исключении Королевской. Архів оригіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 28 травня 2012.
  35. ↑ Королевську викинули ще й з блоку Тимошенко, УП, Четвер, 15 березня 2012. Архів оригіналу за 24 липня 2012. Процитовано 30 липня 2012.
  36. ↑ Королевская - КОД. Дельфин и русалка, сюжет этой песни: не пара, не пара, не пара. Архів оригіналу за 28 квітня 2012. Процитовано 21 січня 2013.
  37. ↑ УСДП переименована в партию «Украина — Вперед!»[недоступне посилання]
  38. ↑ Кужель розказала, як Тимошенко за ґратами плакала через Королевську. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 30 липня 2012.
  39. ↑ Перша 10-ка "Опозиційного блока" - Добкін, Рабинович, Шуфрич и Королевська. PRпортал Украины (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 12 березня 2017.
  40. ↑ «Оппоблок» призначив Колеснікова тіньовим прем'єром. LB.ua (рос.). Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 28 березня 2015.
  41. ↑ Свобода, Радіо (17 лютого 2023). НАЗК передасть до САП та БЕБ матеріали щодо Наталії Королевської. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 24 лютого 2023.
  42. ↑ https://www.facebook.com/slovoidilo.ua (15 червня 2023). НАБУ оголосило в розшук колишню нардепку Королевську. Слово і Діло (укр.). Процитовано 15 червня 2023.
  43. ↑ Розшукові обліки МВС. wanted.mvs.gov.ua. Процитовано 15 червня 2023.
  44. ↑ НАБУ оголосило у розшук колишню нардепку Королевську. UA.NEWS (ua) . 15 червня 2023. Процитовано 15 червня 2023.
  45. ↑ ЗМІ оприлюднили першу п'ятірку списку партії «Україна — Вперед!» сайт «gazeta.ua»
  46. ↑ Королевська Наталія Юріївна [Архівовано 19 вересня 2012 у Wayback Machine.] Рух «Чесно»
  47. ↑ За місяць до офіційної виборчої кампанії агітація у розпалі [Архівовано 18 січня 2013 у Wayback Machine.]tyzhden.ua
  48. ↑ Експерти оцінили агітацію Королевської в сотні мільйонів доларів [Архівовано 4 січня 2013 у Wayback Machine.]ТСН
  49. ↑ Українські вибори стали найдорожчими в Європі [Архівовано 31 травня 2014 у Wayback Machine.] сайт fakty.ictv.ua
  50. ↑ Українські партії витратили на вибори у 7 разів більше грошей, ніж поляки [Архівовано 5 січня 2013 у Wayback Machine.]Українська правда
  51. ↑ У ВР проходить п'ята партія. Розрив між УДАРом та Опозицією залишається в межах похибки [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] Фонд «Демократичні ініціативи»
  52. ↑ Експерти оцінили агітацію Королевської в сотні мільйонів доларів [Архівовано 4 січня 2013 у Wayback Machine.] ТСН
  53. ↑ Социология — назад [Архівовано 20 листопада 2012 у Wayback Machine.] Офіційний сайт «Коммерсантъ Украина»
  54. ↑ Они остались за барьером [Архівовано 2 листопада 2012 у Wayback Machine.] «Коммерсант-Украина»
  55. ↑ Кто требовал отменить статью за незаконное обогащение: список. ЛІГА.net. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 04.03.2019.
  56. ↑ https://news.24tv.ua/rostislav-solod-biografiya-chomu-stav-deputatom-deklaratsiya_n1481536 [Архівовано 8 січня 2021 у Wayback Machine.] | Що відомо про Ростислава Солода: біографія сина нардепів від ОПЗЖ з мільйонною декларацією
  57. ↑ https://krm.gov.ua/deputaty-miskoyi-rady-viii-sklykannya/solod-rostyslav-yurijovych/ [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] | Сторінка депутата на сайті Краматорської міської ради
  58. ↑ Наталія Королевська удочерила дівчинку зі Слов'янська. ukranews.com. Українські новини. 22 вересня 2017. Архів оригіналу за 17 квітня 2018.
  59. ↑ Voitenko, Design by Maxim Tkachuk, web-architecture by Volkova Dasha, Yuriy Sokolov, templated by Alexey Kovtanets, programming by Irina Batvina, Maxim Bielushkin, Sergey Bogatyrchuk, Borshchanenko Maksym, Vitaliy Galkin, Victor Lushkin, Dmitry Medun, Igor Sitnikov, Vladimir Tarasov, Alexander Filippov, Sergei Koshelev, Yaroslav Ostapiuk, Viktor. 2008 | Top 100 самых влиятельных украинцев. files.korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 13 липня 2016. Процитовано 12 березня 2017.
  60. ↑ Рейтинг Фокуса. Архів оригіналу за 8 березня 2010.
  61. ↑ ТОП-100 найвпливовіших жінок України. focus. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 18 листопада 2010.
  62. ↑ Королевська: кабріолєт червоного цвєта і кішчачі магазини. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 11 квітня 2013.
  63. ↑ В Одесі Королевську облили зеленкою. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018.
  64. ↑ У Слов’янську облили зеленкою депутата Королевську. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]
Віталій Васильченко (1990—1991) • Михайло Каскевич (1991—1996) • Микола Білоблоцький (1996—1998) • Іван Сахань (1998—2002) • Михайло Папієв (2002—2005) • В'ячеслав Кириленко (2005) • Іван Сахань (2005—2006) • Михайло Папієв (2006—2007) • Людмила Денісова (2007—2010) • Василь Надрага (2010) • Сергій Тігіпко (2010—2012) • Наталія Королевська (2012—2014) • Людмила Денісова (2014) • Павло Розенко (2014—2016) • Андрій Рева (2016—2019) • Юлія Соколовська (2019—2020) • Марина Лазебна (2020—2022) • Оксана Жолнович (з 2022)
Прем'єр-міністр України
Микола Азаров (до 28 січня 2014)
Перший віце-прем'єр-міністр
Віце-прем'єр-міністри
Міністри
Колишні члени Уряду
Кандидати на посаду Президента України 2014
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Королевська_Наталія_Юріївна&oldid=40753209