Криволап Анатолій Дмитрович
| Криволап Анатолій Дмитрович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
11 вересня 1946 (77 років) Яготин, Полтавська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Навчання | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | |||
| Діяльність | художник | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| У шлюбі з | Васіна Зінаїда Олександрівна | |||
| Діти | Криволап Ганна Анатоліївна | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
Анато́лій Дми́трович Кривола́п (*11 вересня 1946, Яготин) — український художник, майстер українського нефігуративного малярства та пейзажу Член Національної спілки художників України(1990). Учасник артгурту «Живописний заповідник» (1991—1995). Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2012). Дійсний член Національної академії мистецтв України (2021). Чоловік Зінаїди Васіної, батько Ганни Криволап.
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Народився 11 вересня 1946 року в м. Яготині, Київська область (Україна). У 1976 року закінчив Київський державний художній інститут, факультет живопису (майстерня В. Пузиркова).
З 1992-го по 1995 роки Криволап був активним учасником «Живописного заповідника» — впливової групи художників в новітній історії українського мистецтва. У 2000-х переїхав з Києва в село Засупоївка під Яготином, де живе і працює.
З 1976 року — постійний учасник регіональних та міжнародних виставок.
2011 року роботи Анатолія Криволапа двічі встановлювали світові рекорди продажів сучасного українського мистецтва на міжнародному артринку. Перший рекорд відбувся в травні 2011, коли його картина «Степ» була продана на аукціоні Phillips de Pury & Co в Нью-Йорку за 98 500 доларів[1]. А вже в жовтні на торгах сучасного мистецтва дому Phillips de Pury & Co в Лондоні, роботу «Кінь. Ніч.» було продано за 124 400 доларів[2]. З того часу його картини продавались і за більші ціни[3].
9 лютого 2012 року було оголошено список переможців Шевченківської премії 2012. Анатолій Криволап переміг у номінації «образотворче мистецтво» (за цикл з 50 робіт «Український мотив»)[4].
Є членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016)[5].
У 2019—2023 роках створив розписи для відновленого храму Покрови Пресвятої Богородиці в с. Липівка Макарівського району Київської області.[6]
Персональні виставки[ред. | ред. код]
- 2022 — «Ніч…Відбиток часу». Національний музей «Київська картинна галерея»[7].
- 2021 — «На висоті польоту птаха». ЖК МETROPOL, Київ, Україна.
- 2020 — «Діалог на відстані 100 років». Галерея «Триптих Арт», Київ, Україна.
- 2019 — «У цьому полі, синьому…» Музейно-виставковий центр «Музей історії Києва»[8].
- 2019 — «Українська ідентифікація». Галерея мистецтв «Лавра», Київ.
- 2019 — «Артефакти 1980-х». Галерея «Карась», Київ, Україна.
- 2017 — «Анатолій Криволап. Музейна колекція», Закарпатський обласний художній музей імені Йосипа Бокшая, Ужгород, Україна.
- 2012—2013 — постійна експозиція в OntoArtGallery, Київ.
- 2011 — «Пейзаж XXI століття», OntoArtGallery, Київ.
- 2011 — Галерея «Мистецька Збірка», Київ, Україна
- 2006 — Центр сучасного мистецтва «Совіарт», Київ, Україна.
- 2004, 2005 — Галерея «Карась», Київ, Україна.
- 2003 — Галерея «Персона», Київ, Україна.
- 2001 — Галерея «Карась», Київ, Україна.
- 2000 — Центр сучасного мистецтва «Совіарт», Київ, Україна.
- 2000 — 2004 — Галерея «ARTEast», Київ, Україна.
- 1996 — Галерея «Kaspari», Фюрт, Німеччина.
- 1993 — Галерея «D'art», Тулуза, Франція.
- 1992 — Галерея «Donti», Нюрнберг, Німеччина.
Видання[ред. | ред. код]
Київське видавництво «Атлант ЮЕмСі» за ініціативою мецената Юрія Комелькова видало три художні альбоми, присвячені творчості Анатолія Криволапа. У серії «Живопис» побачили світ два альбоми художника (2006, 2008). Третя книга «Анатолій Криволап. Структури» (2009) видана під егідою Національного художнього музею України. Альбоми українською і англійською мовою[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Анатолій Криволап — найдорожчий український художник. Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 8 листопада 2011.
- ↑ Новий рекорд продажу українського мистецтва — $ 124 400. Фото [Архівовано 17 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Українська правда. Життя
- ↑ 10 найдорожчих картин Анатолія Криволапа, які було продано на аукціонах. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 11 вересня 2020.
- ↑ Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка визначив імена переможців, які отримають премію цього року.
- ↑ Указ Президента України від 23 грудня 2016 року № 575/2016 «Про склад Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка». Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
- ↑ У столиці покажуть унікальні розписи для церкви Покрова пресвятої Богородиці. Вечірній Київ (укр.). Процитовано 21 квітня 2023.
- ↑ Головна. Національний музей "Київська Картинна Галерея" (англ.). Процитовано 21 лютого 2023.
- ↑ У Музеї історії Києва відкрилася виставка художника Анатолія Криволапа. Укрінформ. 13 грудня 2018. Процитовано 23 березня 2023.
- ↑ #Література.
Література[ред. | ред. код]
- Анатолій Криволап. Український мотив. Ностальгія. 2000—2005 рр.: Альбом. — К.: ТОВ «Атлант ЮЕмСі», 2006. — 64 с. (укр.) (англ.)
- Анатолій Криволап. Український мотив. Тиша. 2005—2008 рр.: Альбом. — К.: ТОВ «Атлант ЮЕмСі», 2008. — 83 с. — ISBN 978-966-8968-21-1. (укр.) (англ.)
- Анатолій Криволап. Структури: Альбом. — К.: ТОВ «Атлант ЮЕмСі», 2009. — 105 с. (укр.) (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Анатолій Криволап: «Рейтинг найдорожчих аукціонних продажів»
- Анатолій Криволап: «Актуальне мистецтво вироджується» [Архівовано 27 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- «Доброго ранку, Україно!» гість — Анатолій Криволап [Архівовано 5 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Постійна експозиція в OntoArtGallery, Київ [Архівовано 26 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Анатолій Криволап. Комплект листівок [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]