Кріс Г'юн
| Кріс Г'юн | |
|---|---|
| англ. Chris Huhne | |
 | |
| Народився |
2 липня 1954 (69 років) Лондон, Велика Британія |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія |
| Діяльність | політик, журналіст, підприємець, економіст |
| Alma mater | Паризький університет, коледж Магдалени[d] і Вестмінстерська школаd |
| Знання мов | англійська |
| Членство | Парламент Сполученого королівства (5 лютого 2013) |
| Титул | міністр у справах енергетики і зміни клімату |
| Посада | міністр у справах енергетики і зміни кліматуd, Liberal Democrat Home Affairs spokesmand, Член Таємної ради Великої Британії[d], Член 55-го парламенту Сполученого Королівства[d][1], Член 54-го парламенту Сполученого Королівства[d][1], Депутат Європейського парламенту[2] і Депутат Європейського парламенту[2] |
| Партія | Ліберальні демократи |
| У шлюбі з | Vicky Pryced |
| Сайт | chrishuhne.org.uk |
Кріс Г'юн (англ. Chris Huhne, повне ім'я — Christopher Murray Paul Huhne; нар. 2 липня 1954, Лондон) — британський політик, міністр у справах енергетики і зміни клімату з 12 травня 2010 до 5 лютого 2012.
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив Оксфордський університет, де вивчав філософію, політологію й економіку. В університеті брав участь у роботі студентської організації лейбористів; після 1981 приєднався до Соціал-демократичної партії, яка відкололась від лейбористів. Працював в рейтингових агентствах (зокрема, був одним із засновників рейтингового агентства Sovereign Ratings IBCA, яке в 1997 році злилося з Fitch Group) і в журналістиці.
На виборах 1983 балотувався до Палати громад від округу Reading East[en] і посів друге місце, набравши 13 008 (27,4 %) голосів. У 1999 році був обраний депутатом Європарламенту від Південно-Східної Англії, в 2005 році — Палати громад від округу Eastleigh[en]. У 2006 році брав участь у виборах лідера ліберальних демократів, однак поступився Мензісу Кемпбеллу. 18 грудня 2007 знову брав участь у виборах лідера партії, але програв з незначним відривом Ніку Клеггу.
У 2011 році напередодні референдуму про введення преференційного голосування звинуватив свого колегу, міністра і віце-голову консерваторів Сайіду Варсі в пропаганді в стилі Геббельса за твердження про те, що нова виборча система сприятиме приходу в парламент екстремістських партій.
Голосував за подальшу інтеграцію в Євросоюз, за заборону куріння в громадських місцях, за виборну Палату лордів, проти заміни ракет Трайдент.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б TheyWorkForYou — 2006.
- ↑ а б http://www.europarl.europa.eu/meps/en/4523
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про британського політика чи політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
