Ларс Алін
| Ларс Алін | ||||
|---|---|---|---|---|
| швед. Lars Ahlin | ||||
 | ||||
| Народився |
4 квітня 1915[1][2][…] Сундсвалль, Вестерноррланд, Швеція[2] | |||
| Помер |
11 березня 1997[3][4] (81 рік) Стокгольм, Швеція | |||
| Громадянство |
 Швеція | |||
| Діяльність | прозаїк | |||
| Мова творів | шведська | |||
| Роки активності | 1943–1996 | |||
| У шлюбі з | Gunnel Ahlind[2] | |||
| Діти | Per Ahlind | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Ларс Алін у Вікісховищі | ||||
Ларс Алін (швед. Lars Ahlin; 4 квітня 1915, Сундсвалль, Швеція — 10 березня 1997, Швеція) — шведський письменник-прозаїк, лауреат численних премій та нагород.
Життєпис[ред. | ред. код]
Ларс Алін народився у бідняцькому районі Сундсвалля і був наймолодшим серед семи братів та сестер. У віці трьох років Ларс з сім'єю переїхав до Стокгольма, де мати залишила родину заради відносин з іншим чоловіком. На новому місці діти мали піклуватися про себе самостійно через те, що батько Густаф Алін працював барабанщиком і тривалий перебував далеко від дому. Коли хлопчику було сім років, батько одружився з матір'ю-одиначкою Тіною Якубссон, що також мала двох синів та жила у Сундсваллі. Ларс ненадовго повернувся до рідного міста, проте невдовзі знову відбув до столиці.
Ларс Алін залишив школу у віці 13 років, здобувши лише початкову освіту, через потребу працювати заради сім'ї. З 1933 по 1935 рік Ларс навчався в училищі. У 1943 році він дебютував як письменник із твором Tåbb med manifestet. Стилістично різноманітні романи Аліна зробили його одним з найпопулярніших авторів післявоєнної шведської прози. У його творах вміло поєднувався пафос та гострий народний гумор, критики часто порівнювали Аліна з Федором Достоєвським та Томасом Манном.
У 1944 році Ларс отримав престижну літературну премію газети «Свенска даґбладет», а два роки потому одружився з Гуннель Алін, шведською письменницею, у співавторстві з якою він написав не одну книгу. У 1969 році Ларс отримав звання почесного професора університету в Умео. Серед інших заслуг та нагород варто відзначити отримання Скандинавської премії Шведської академії у 1995.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Tåbb med manifestet (1943)
- Inga ögon väntar mig (1944)
- Min död är min (1945)
- Storm kring Ahlin (1945, літературні дискусії)
- Om (1946)
- Jungfrun i det gröna (1947)
- Fångnas glädje (1947, новели)
- Egen spis (1948)
- Lekpaus (1948)
- Eld av eld (1949)
- Huset har ingen filial (1949)
- Ung man med manifest (1951)
- Fromma mord (1952)
- Kanelbiten (1953)
- Stora glömskan (1954)
- Kvinna, kvinna (1955)
- Natt i marknadstältet (1957)
- Gilla gång (1958)
- Nattens ögonsten (1958, ілюстровано Гоканом Бондсом)
- Bark och löv (1961)
- Hannibal Segraren (1982, разом з Гуннель Алін)
- Tal på Övralid 1983, (1983)
- Sjätte munnen (1985)
- Vaktpojkens eld (1986, новели)
- Din livsfrukt (1987)
- 4 pjäser (1990)
- De sotarna! De sotarna! (1990)
- Det florentinska vildsvinet (1991)
- Estetiska Essayer (1994)
- Sjung för de dömda! (1995)
- Breviarium (1996, ессе)
- Landsatt per fallskärm (2002)
- Som guld i glöd (2007)
Нагороди[ред. | ред. код]
У списку перераховано лише деякі з нагород письменника.
- Літературна премія газети «Свенска даґбладет» (1944)
- Літературна премія журналу Vi (1954)
- Премія Доблоуґа (1963)
- Премія Сіґне Екблад-Ельд (1970)
- Премія Челльґрена (1982)
- Премія «Аніара» (1983)
- Літературна премія Сельми Лагерлеф (1988)
- Премія Августа (1990)
- Премія Ґерарда Бонніра (1991)
- Скандинавська премія Шведської академії (1995)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 26. — ISBN 978-2-221-06888-5
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
Посилання[ред. | ред. код]
- Профіль письменника (швед.) . «Albert Bonniers Förlag». Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 2 березня 2013.
- Бібліографія письменника (англ.) . «Libris». Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 2 березня 2013.
- Спільнота Ларса Аліна (швед.) . Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 2 березня 2013.
- Профіль письменника (швед.) . «Länsbiblioteket Västernorrland». Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 2 березня 2013.
|
| |||||