Левада Олександр Степанович
Левада Олександр Степанович | ||
---|---|---|
Ім'я при народженні | Косак Олександр Степанович | |
Народився |
26 листопада 1909 Кривчунка, Стрижавська волость, Таращанський повіт, Київська губернія, Російська імперія | |
Помер |
16 грудня 1995 (86 років) Київ, Україна | |
Поховання | Байкове кладовище | |
Громадянство | СРСР→ Україна | |
Національність | українець | |
Діяльність |
український радянський письменник-кіносценарист секретар правління Спілки письменників України член Спілки кінематографістів України | |
Знання мов | українська | |
Учасник | німецько-радянська війна | |
Членство | СП СРСР | |
Роки активності | з 1925 | |
Партія | КПРС | |
Діти | Юрій Левада, Леся Левада | |
Нагороди | ||
Премії |
Премія імені В. І. Леніна ЦК Компартії України (1995) | |
IMDb | ID 2972144 | |
Олекса́ндр Степа́нович Лева́да (справжнє прізвище при народженні — Косак; 26 листопада 1909, Кривчунка — 16 грудня 1995, Київ) — український драматург та кіносценарист. Був першим заступником голови Держкіно України, заступником міністра культури України та секретарем правління Спілки письменників України. Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1971).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 26 листопада 1909 року в селі Кривчунці Таращанського повіту Київської губернії (нині Уманського району, Черкаської області) в родині вчителя. Його батько загинув у Першу світову війну. Дитинство та юність Олександр Левада провів разом з матір'ю та сестрами у Таращанському районі Київської області, з 1914 по 1927 рік вони проживали у селі Лук'янівці.
З 1916 по 1920 рік навчався в Лук'янівській школі, а потім ходив до школи в селі Ківшоватому.
В 1929 році пише свою першу повість «Гомін лісів Таращанських». Спогади Левади про дитинство, рідну школу та перші післяреволюційні роки також описані в творі «Повість про ранній ранок» (1979). У 1930 році вступив до Маслівського аграрного технікуму, де провчився до 1932 року.
З 1933 по 1935 рік — період служби в Червоній армії. З 1935 по 1941 рік мешкав у Вінниці, де, зокрема, навчається у Вінницькому педагогічному інституті. Після закінчення інституту Олександр Степанович активно друкується у вінницьких та харківських періодичних виданнях, у цей період була написана його поема «Ой у полі нивка».
У 1939–1949 роках працює над поемою «Чернишевський», у якій висвітлюються революційні події. У 1941 році була написана драма «Камо».
Учасник німецько-радянської війни з липня 1941 року. В роки війни — кореспондент газети «Радянський воїн» 3-го Українського фронту.
У 1943–1946 роках написав п'єсу «Шлях на Україну». В 1946 році написаний «Балканський щоденник». У 1948 році закінчує роман про війну «Південний захід» (спільно з Іваном Ле[1]) та сатиричну комедію «Серце і долари». У 1951 році написав ліричну комедію «Марія», в якій зображено устрій післявоєнного села. В 1956 році написана драма «Остання зустріч». У 1960 році пише поему «Фауст і смерть». В 1979 році — «Повість про ранній ранок». В 1984 році — повість «Ріки невпинна течія». В 1989 році — роман «Два кольори».
Письменник активно працює в галузі кінодраматургії. За його сценаріями поставлені фільми: «Правда» (1957), «Кінець Чирви-Козиря» (1958), «Українська рапсодія» (1958), «Ескадра повертає на Захід» (1965, у співавторстві), «Слово про Ванду Василевську» (1965), «Берег надії» (1967), «Родина Коцюбинських» (1970, Державна премія України ім. Т. Г. Шевченка, 1971). За його п'єсами створено телефільми: «Фауст і смерть» (1975), «Здрастуй, Прип'ять!» (1977), «Перстень з діамантом» (1978).
Олександр Левада відомий і як поет. Його поетичні твори «Лист до матері за Дніпро», «Ровесникам — однодумцям». «Ювілейні роздуми».
Літературну творчість письменник органічно поєднував з активною участю в державній та науковій діяльності. Він, зокрема, був першим заступником голови Держкіно України, заступником міністра культури України, секретар правління Спілки письменників України, та членом Спілки кінематографістів України.
Левада був переконаним комуністом і боляче сприйняв розпад радянського устрою. В 1995 році Левада удостоєний звання лауреата заснованої того ж року премії імені В. І. Леніна ЦК Компартії України.
Мешкав у Києві. Помер 16 грудня 1995 року в Києві. Похований разом з донькою на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).
Родина[ред. | ред. код]
Вітчим російського соціолога Юрія Левади (1930—2006). Батько української художниці Лесі Левади (1954—2014).
Нагороди[ред. | ред. код]
Нагороджений двома орденами Леніна, орденами Жовтневої революції, Вітчизняної війни — (орден 1-го ступеню та два ордени 2-го ступеню), Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки та медалями.
- Державна премія України ім. Т. Г. Шевченка (1971), за фільм «Родина Коцюбинських» (1970).
- Премія імені В. І. Леніна ЦК Компартії України (1995).
Літературна спадщина[ред. | ред. код]
- Твори: в 4-х томах. — Київ: Дніпро, 1979.
- Драми і комедії. — Київ: Дніпро, 1967. — 520 с.
- «Перстень з діамантами». — Київ: Радянський письменник, 1977. — 87 с.
- «Повість про ранній ранок». — Київ: Радянський письменник, 1979. — 149 с.
- «Ріки невпинна течія», повість — Київ: Радянський письменник, 1989. — 223 с.
- «Лист до матері за Дніпро», вірш. — В книзі: Рядки, обпалені війною. — Київ: Дніпро, 1995. — С. 65.
- «Повість про ранній ранок» // Сільські вісті. — 1979. — 27 листопада.
- «Два кольори», роман. — Київ: Радянський письменник, 1989. — 232 с.
- «Подихи дня», триптих // Літературна Україна. — 1994. — 2 червня.
- «Ода президенту президентів», вірш // Таращанський край. — 1992. — 24 жовтня.
- «Зніміть ордени, ветерани», вірш // Таращанськи край. — 1992. — 6 липння.
- «Ровесникам — однодумцям», вірш // Таращанський край. — 1991. 24 серпня.
- «Чорнобиль», вірші; «Ювілейні роздуми», вірш // Прапор комунізму. — 1989. — 12 грудня.
- «Повість про ранній ранок» // Літературна Україна. — 1979. — 9 січня.
- Левада О. Ой у полі нивка: лірич. комедія на 3 дії / О. Левада, Л. Гроха. — Київ: Мистецтво, 1941. — 100 с. [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Левада Олександр Степанович [Архівовано 17 вересня 2012 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Сценаристи советского художественного кино. — Москва, 1972. — С. 198—199. (рос.)
- Спілка кінематографістів України. — Київ, 1985. — С. 90.
- Кино: Энциклопедический словарь. — Москва, 1987. — С. 230. (рос.)
- А. О. Ткаченко. Левада Олександр Степанович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7998-8.
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.] — С. 352.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9. — С. 357.
- Шевченківські лауреати. 1962–2001 : енциклопедичний довідник / автор-упор. М. Г. Лабінський ; вступ. слово І. М. Дзюби. — К. : Криниця, 2001. — 696 с. — ISBN 966-7575-29-2. — С. 292—294.
- Янченко Н. Вшанували земляка в селі його дитинства // Таращанський край. — 1994. — 13 грудня.
- Недодара В. Про сокровенне // Таращанський край. — 1991. — 24 серп. — (Творчість наших земляків).
- Янченко Н. Ті спогади про ранній ранок // Прапор комунізму. — 1989. — 12 грудня.
- Татосян Г. Прагнення світла і щастя (О.Леваді) // Літературна Україна. — 1979. — 27 листопада.
- Дмитерко Л. Берег надії: до 70-річчя О.Левади // Літературна Україна. — 1979. — 27 листопада.
- Вірина Л. Поезія крилатого труда // Радянська Україна. — 1979. — 25 листопада.
- Девидова И. Позиция художника // Правда Украины. — 1979. — 25 ноября. (рос.)
- Вірко Л. Ішов у світ незламними шляхами (О. Левада) // Прапор комунізму. — 1979. — 24 листопада.
- Дружній шарж А. Арутюнянца // Перець. — 1978. — № 20.
- Дружній шарж А. Арутюнянца // Перець. — 1984. — № 22.
Посилання[ред. | ред. код]
- Творче багатство Олександра Левади
- Левада Олександр Степанович // Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка
- Олександр Левада на сайті IMDb (англ.)
|
- Народились 26 листопада
- Народились 1909
- Померли 16 грудня
- Померли 1995
- Поховані на Байковому кладовищі
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Тридцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Лауреати Шевченківської премії 1971 року
- Уродженці Жашківського району
- Персоналії:Таращанський район
- Персоналії:Вінниця
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Українські письменники
- Українські сценаристи
- Українські лібретисти
- Померли в Києві