Лемоньє Каміль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лемоньє Каміль
Camille Lemonnier
Народився 24 березня 1844(1844-03-24)
Іксель, Бельгія
Помер 13 липня 1913(1913-07-13) (69 років)
Іксель, Бельгія
Поховання Іксельське кладовищеd
Громадянство Бельгія Бельгія
Діяльність письменник, мистецтвознавець
Alma mater Брюссельський вільний університет[d]
Мова творів французька
Напрямок натуралізм

CMNS: Лемоньє Каміль у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Лемоньє́ Каміль (нід. і фр. Camille Lemonnier) (24 березня 1844 року, Іксель, Бельгія — 13 липня 1913 року, Іксель) — бельгійський письменник і мистецтвознавець. Походив з фламандської сім'ї, писав французькою мовою. Один з організаторів «Молодої Бельгії».

Закінчив Брюссельський університет. Його перші твори — мистецтвознавчі нариси «Брюссельська малярська виставка» (1863, 2-а книжка — 1866) і книжка про П. П. Рубенса «Наші фламандці» (1869). «Фламандські й валонські оповідання» (1873) присвячені селу. В романі «Самець» (1881) прославляються багатство природи й свобода інстинктів.

Роман «Кровопивця» (1886) — про стихійний виступ бельгійських робітників-металургів проти визискувачів. Належав до натуралістів, але в його творах є реалістичні й романтичні елементи. «Адам і Єва» (1899, та інші) присвячено ідеї життя в органічній єдності з природою. Роман «В прохолодній хащі лісу» (1900) малює ідилію напівпервісної общини.

Твори[ред. | ред. код]

  • Весела площа. — К., 1959.

Література[ред. | ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія. — Т. 6. — К., 1981.
  • Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969–1978.
  • Rency G., С. Lemonnier, Brux., 1922.
  • Gauchez М., C. Lemonnier, Brux., 1943.
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.