Лука Сіньйореллі
Лу́ка Сіньйоре́ллі (італ. Luca Signorelli; 1445, Кортона — 16 жовтня, 1523, Кортона) — славнозвісний італійський художник раннього Відродження.
Життєпис, ранні роки[ред. | ред. код]
Народився в 1445 році в місті Кортона. Синьорелли навчався живопису у П'єро делла Франческа, долучившись до геометрично ясному стилю свого вчителя. Про це маємо свідоцтва Луки Пачолі (1494), а в середині XVI ст. по це писав Джорджо Вазарі. В своїй творчості (особливо в області передачі анатомії людського тіла і руху) не уникнув впливу Антоніо Поллайоло. Ранні твори художника важко ідентифікувати, позаяк вони близькі за стилістикою до митця Сансеполькро.
Праця в Чітта ді Кастелло[ред. | ред. код]
Перше збережене свідоцтво — від 1474 року, коли художник створив серію фресок e містечку Читта ді Кастелло.
Художник виборов авторитет і шостого вересня 1479 року був обраний в Раду вісімнадцяти. Він і надалі посідав адміністративні посади в місті Кортона (85 км від Флоренції). У 1512 році був призначений послом Кортони у Флоренції. Останні роки життя провів у рідному місті, де був головою художньої майстерні.
Декорування Сікстинської капели[ред. | ред. код]
Особливу славу Сіньйореллі принесла участь в декоруванні Сікстинської каплиці в Римі в 1481-1482 роках. Первісно він рахувався помічником П'єтро Перуджіно.
Сіньйореллі спільно з Бартоломео делла Гатта створив фреску «Сцени з життя Мойсея». Крім того, робота в Сікстинській капелі надала можливість Сіньйореллі познайомитися з Перуджіно, вплив творчості якого явно простежується у фресках Сіньореллі, виконаних для сакристії святилища в Лорето (1477—1480) і для вівтаря святого Онуфрія в соборі міста Перуджа (1484).
Зрілі твори[ред. | ред. код]
Лука Сіньйореллі вніс величезний внесок в оформлення храмів рідного міста — в рідкісній церкви Кортони немає його творів. Крім того, майстер працював при дворах багатих володарів — у Лоренцо Медічі у Флоренції і Федеріго та Монтефельтро в Урбіно. Так, найвідоміші його роботи, створені для Лоренцо Медічі, — втрачене під час Другої світової війни полотно «Виховання Пана» (1490, Флоренція) і тондо «Мадонна з немовлям», що зберігається сьогодні в галереї Уффіці.
Найбільшу популярність Сіньйореллі принесли фрески в тосканському абатстві Монте-Олівето-Маджоре (1496—1498) за мотивами життєпису святого Бенедикта і цикл фресок на тему Апокаліпсису для каплиці Сан-Бріц собору в Орвієто (1499—1502). Драматичні фрески капели Сан-Бріц («Загибель світу», «Воскресіння» та «Загибель грішників») характеризують майстерність Сіньйореллі в передачі ракурсів і світлотіні.
Станкові твори[ред. | ред. код]
Крім фресок, Лука Сіньйореллі створив кілька станкових творів (зокрема, «Мадонна зі святими і ангелами» (1484, Музей собору в Перуджі), збереглися і деякі малюнки та ескізи для декору каплиці Сан-Бріц: «Два оголених борці» (Британський музей, Лондон), «Четверо оголених борців» (Лувр, Париж). Окрім живопису Лука Сіньйореллі завжди брав активну участь у громадському житті Кортони, займаючи ряд цивільних посад.
Власна родина[ред. | ред. код]
Близько 1470 року Лука Сіньйореллі узяв шлюб із сеньйоритою Галіцією П'єтро Карнесеккі. Подружжя мало чотирьох дітей, збережені їх імена — Антоніо, Феліція, Томас, Габріелла.
Смерть[ред. | ред. код]
Помер Лука Сіньйореллі 16 жовтня 1523 в місті Кортона, був похований за звичаєм тої пори в церкві святого Франциска.
Вибрані твори[ред. | ред. код]
- «Портрет літнього сеньйора (на тлі з архітектурою)», бл. 1492 р., Картинна Галерея, Берлін
- «Розп'яття з Марією Магдалиною», бл. 1500 р., Уффіці, Флоренція
- Фрески в Чітта ді Кастелло «Побиття Христа» та ін.
- Базиліка ді Санта Саза «Пара апостолів під час дискусії», «Увірування апостола Фоми»
- «Георгій Змієборець», бл. 1499 р., Державний музей, Амстердам
- «Народження Івана Хрестителя», Лувр, Париж
- «Покров Богородиці зі св. Себастьяном і Бернардино Сієнським», бл 1490 р.,
- «Вівтар зі св. Онуфрієм і святими», 1484 р., Перуджа
- «Благовіщення», кінець 15 ст., Вольтерра
- «Свята Трійця, Мадонна з немовлям і святими», 1510 р., Уффіці, Флоренція
Галерея вибраних творів[ред. | ред. код]
-
-
«Автопортрет Сіньйореллі поряд із Ніколо д'Анджелі Франческіні», залишки фрески, Музей побудови собору у Орвієто -
«Голгофа», бл. 1507 р. -
«Марія Магдалина», 1504 р., Орвієто
Джерела[ред. | ред. код]
- Fabio De Chirico, Vittoria Garibaldi, Tom Henry, Francesco F. Mancini (a cura di), Luca Signorelli, catalogo della mostra (Perugia, Orvieto, Città di Castello, 2012) Silvana Editoriale, Milano — Cinisello Balsamo 2012. ISBN 978-88-366-2259-7
- Tom Henry, The Life and Art of Luca Signorelli, Yale University Press, New Haven — London 2012. ISBN 9780300179262
- Laurence Kanter, Giusi Testa, Tom Henry, Luca Signorelli, Rizzoli, Milano 2001. ISBN 88-17-86851-5.
- Luca Signorelli: The Complete Paintings, Texts by Laurence Kanter, Plates and catalogue by Tom Henry, London 2012. ISBN 0500093059.
- Pierluigi De Vecchi ed Elda Cerchiari, I tempi dell'arte, volume 2, Bompiani, Milano 1999. ISBN 88-451-7212-0
- Antonio Paolucci, Luca Signorelli, in Pittori del Rinascimento, Scala, Firenze 2004. ISBN 888117099X
- Stefano Zuffi, Il Quattrocento, Electa, Milano 2004. ISBN 8837023154
- Silvia Blasio, Marche e Toscana, terre di grandi maestri tra Quattro e Seicento, Pacini Editore per Banca Toscana, Firenze 2007.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лука Сіньйореллі
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118765361 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Kanter L. B., Henry T. Luca Signorelli — 2002. — С. 14.
- ↑ http://pinacotecabrera.org/en/collezione-online/opere/madonna-of-the-milk/
- ↑ Лука Сіньореллі — С. 13.
- ↑ а б Kanter L. B., Henry T. Luca Signorelli — 2002. — С. 13.
- ↑ https://www.metmuseum.org/art/collection/search/437673
- ↑ колекція Бойманса онлайн — 2010.
