Ліза Меркавскі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ліза Меркаускі)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліза Меркавскі
англ. Lisa Murkowski
Ліза Меркавскі
Ліза Меркавскі
Сенатор від штату Аляска
Нині на посаді
На посаді з 20 грудня 2002
Попередник Френк Меркавскі
Народився 22 травня 1957(1957-05-22) (66 років)
Кетчикан, Аляска, США
Відомий як політична діячка, адвокат
Країна США
Alma mater Джорджтаунський університет (1980)[1], Вілламеттський університетd (1977)[1], Правничний коледж Вілламеттського університетуd (1985)[1] і Monroe Catholic High Schoold
Політична партія Республіканська партія США
Батько Френк Меркаускі
У шлюбі з Verne Martelld
Релігія католицька церква[2]
Нагороди
Підпис
murkowski.senate.gov

Ліза Енн Меркавскі (англ. Lisa Ann Murkowski; нар. 22 травня 1957(19570522), Кетчикан, Аляска) — американська політична діячка та юристка польського походження (її прадід переїхав до США з Польщі, тоді як її мати ірландських і франко-канадських коренів). Сенатор від штату Аляска. Член Республіканської партії.

1998 року була обрана до Палати представників штату Аляска. У грудні 2002 року у досить нетрадиційний спосіб була обрана сенатором. Її батько, Френк Меркавскі, сенатор США від штату Аляска (з 1980 року), переміг на виборах губернатора штату в листопаді 2002 року, тому повинен був залишити Сенат. Як новий губернатор штату він, проте, мав право призначати нову людину на звільнене місце в Сенаті до наступних виборах у 2004 році. Френк Меркавскі призначив свою дочку, Лізу Меркавскі. Цей маневр широко розкритикували як прояв кумівства. З іншого боку, Ліза Меркавскі була фактичним лідером республіканської більшості в Палаті представників штату.

Незважаючи на суперечки, пов'язані з процесом відбору, Ліза Меркавскі влітку 2004 стала переможницею в номінації Республіканської партії на виборах до Сенату, а восени 2004 року поборола свого суперника Тоні Ноулза з Демократичної партії з рахунком 49 % проти 45 %, й тим самим здобула мандат сенатора.

2010 року не була підтримана своєю партією й оголосила про незалежне висування; перемогла з результатом у 41 % голосів виборців.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]