Ліонель Жоспен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліонель Жоспен
Lionel Jospin
фр. Lionel Jospin
Ліонель Жоспен Lionel Jospin
Ліонель Жоспен
Lionel Jospin
165-ий прем'єр-міністр Франції
3 червня 1997 — 6 травня 2002
Попередник Ален Жюппе
Наступник Жан-П'єр Раффарен
Народився 12 липня 1937(1937-07-12) (86 років)
м. Медон (О-де-Сен), Франція Франція
Відомий як політик, викладач університету, witness filmed
Місце роботи Університет Париж XI
Країна Франція
Alma mater Ліцей Карла Великого, Національна школа адміністрації (1965), Інститут політичних досліджень і ліцей Жансон-де-Саї
Політична партія Соціалістична партія Франції
Батько Robert Jospind
Мати Mireille Jospind
У шлюбі з Сільвань Аґасінскі
Діти Eva Jospind і Hugo Jospind
Релігія кальвінізм
Нагороди
Національний орден за заслуги в званні Великого Хреста орден Зірки Румунії командор ордена Академічних пальм Великий Хрест ордена Почесного легіону Officer of the National Order of Quebec Великий хрест ордена «За заслуги перед Польщею» Grand Cross of the Order of Liberty
Підпис

Ліоне́ль Жоспе́н (фр. Lionel Jospin; нар. 12 липня 1937(19370712)) — французький політик-соціаліст, прем'єр-міністр Франції у 19972002 роках. Був кандидатом на посаду президента Франції від соціалістів, але поступився Жаку Шираку.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 12 липня 1937 в Медоні поблизу Парижа в родині протестантів. У 1961 був допущений до навчання в Державній школі управління, проте поступив в неї два роки опісля після проходження служби в армії. Закінчивши курс, Жоспен працював в економічному відділі міністерства закордонних справ, а з 1970 викладав економіку в Університетському інституті технології в Парижі.

В молодості був троцькистом, що згодом приховував. Долучився до соціалістів в 1971, звернув на себе увагу Франсуа Міттерана, в 1977 був вибраний в Національну асамблею від округу Париж. Став близьким соратником Франсуа Міттерана, і після обрання Міттерана на посаду президента у 1981 був оголошений головою Французької соціалістичної партії. Після переобрання Міттерана у 1988 Жоспен був призначений міністром освіти. В результаті катастрофічних для соціалістів виборів 1993 оголосив про свій відхід з політики, проте знов претендував на посаду в міністерстві закордонних справ, але дістав відмову від тодішнього міністра Алена Жюппе.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

До 1995 Жоспен був оголошений кандидатом соціалістів на президентський пост як зміна Міттерану, що йшов з посади. Після першого туру займав перше місце, проте в другому турі програв Жаку Шираку, який і став новим президентом. Два роки по тому Жоспену вдалося утворити коаліцію з соціалістів, комуністів і зелених, яка узяла верх на дострокових парламентських виборах 1997, перемігши коаліцію Ширака і Жюппе, і Ширак доручив своєму опонентові сформувати уряд як прем'єр-міністрові. Жоспен зайняв посаду прем'єр-міністра (замість Жюппе).

На цій посаді Жоспен знаходився замалим не п'ять років. У 2002 прем'єр Жоспен знов виставив свою кандидатуру в президенти, проте зазнав нової, значно ганебнішої і сенсаційнішої поразки: не зміг вийти в другий тур і пропустив на друге місце націоналіста Жан-Марі Ле Пена, якого Ширак потім переміг з величезною перевагою. Після цього Жоспен пішов не тільки з посади прем'єр-міністра і голови партії, але і взагалі з політики (2005-го ненадовго повернувся до публічних заяв, агітуючи за проект європейської конституції, втім, знов безуспішно). Вся влада в державі опинилася у широкої коаліції прихильників Ширака, так звана UMP, або Союз за президентську більшість: її представляли обидва подальших прем'єра, Раффарен і де Вільпен.

Соціалісти з того часу перебували в стані глибокої кризи, з якої почали виходити тільки в 2006 після масових антиурядових виступів молоді проти закону про «контракт першого найму». В цей час знов почалися розмови про можливі президентські амбіції Жоспена: не зважаючи на те, що він в жовтні 2006 р. різко негативно висловився проти президентських амбіцій популярнішої у соціалістів Сеголен Руаяль, партія все ж таки 16 листопада висунула кандидатом в президенти на виборах-2007 саме її.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: Прем'єр-міністри Франції
1997-2002
Наступник:
Ален Жюппе Жан-П'єр Раффарен