Лія (Мікеланджело)
 | |
| Творець: | Мікеланджело Буонарроті |
|---|---|
| Час створення: | бл. 1542 |
| Розміри: | 1,97 м |
| Висота: | 197 см |
| Матеріал: | Мармур |
| Зберігається: | Рим, Італія |
| Музей: | базиліка Сан П'єтро ін Вінколі |
 Лія у Вікісховищі | |
«Коли питаєшся, хто я така
Й чого квітки збираю, знай, — я Лія,
І гарні руки ці плетуть вінка,
Бо дзеркало оздобить — в мене мрія.
Не чинить так сестра моя Рахіль:
Вдивлятись в нього — це для неї дія.
Для неї зір — мета дбання й зусиль,
А я цікавлюсь рук своїх діянням,
їй споглядать, для мене ж діять — ціль»
Данте Аліґ'єрі, «Божественна Комедія», Чистилище, пісня XXVII:100-108
(уривок; переклад Є. Дроб'язко[1])
«Лія» — мармурова скульптура Лії, першої дружини Якова, старшої сестри Рахілі, створена італійським скульптором і художником Мікеланджело Буонарроті для гробниці папи Юлія ІІ близько 1542 р. Лія розміщена у ніші зліва від Мойсея.
Опис[ред. | ред. код]
За Вільямом Воллесом, Лія «замислена», «сповнена благородної, тихої величі»[2]. У лівій руці вона тримає дзеркало, щоб спостерігати за діями людей, а у правій — гірлянду квітів, яка символізує чесноти людського життя за життя і прославлення її після смерті[3]. Ерік Шильяно зазначає, що Лія цілком «життєва», і «її ноги (…) міцно тримаються землі», а «… зібрані складки туніки у районі лона нагадують про плодовитість біблійної Лії, яка народила Якову шість синів»[4].
У Біблії сестри протиставляються одна одній, що дає можливість розцінювати їх як алегоричні фігури:
Лія символізує собою «життя діяльне» (лат. Vita activa)[3][5], адже саме так її зобразив Данте. Лія (як і Рахіль) є очевидною паралеллю із «активним» Джуліано та «споглядальним» Лоренцо[4].
Авторство[ред. | ред. код]
За Вазарі — статую зробив сам Мікеланджело, менше ніж за рік[6]. Фриц Ерпель[5] та Вільям Воллес[2] теж не сумнівались у авторстві Мікеланджело, однак, нетиповість скульптури — повністю одягнена жіноча фігура, витончена, спокійна, піднесена — залишають місце для сумнівів про безперечне авторство скульптора. На думку Віктора Лазарєва більшість фігур гробниці папи Юлія ІІ (серед них — і Лія) повністю виконані або завершені не самим Мікеланджело, а його учнями[а][7].
Примітки[ред. | ред. код]
- а. ^ Рафаелло да Монтелупо, Томаззо ді П'єтро Босколлі та іншими
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Данте Аліг'єрі. Божественна комедія (Переклад Євгена Дроб'язка). Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 1 квітня 2012.
- ↑ а б William E. Wallace. The Treasures of Michelangelo, p. 46
- ↑ а б Лия - «Жизнь Деятельная» (1545). Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 5 березня 2012.
- ↑ а б Eric Scigliano, Michelangelo's Mountain, p. 294
- ↑ а б Эрпель Фриц, Микельанджело, с. 15
- ↑ Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников, 1983, c. 146
- ↑ Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников, 1983, c. 24
Джерела[ред. | ред. код]
- Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К. : Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
- Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников / сост. В. Н. Гращенков. — М. : Искусство, 1983. — 451 с. (рос.)
- Эрпель Фриц. Микельанджело / Пер. с нем. Сергея Данильченко. — Берлин : Хеншель, 1990. — 72 с. — ISBN 3-362-00044-4. (рос.)
- Eric Scigliano. Michelangelo's Mountain: The Quest For Perfection In The Marble Quarries Of Carrara. — Simon and Schuster, 2005. — 352 с. (англ.)
- William Wallace. The Treasures of Michelangelo. — Andre Deutsch, 2010 . — ISBN 978-0-233-00253-8. (англ.)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
