Майкл Портільо
| Майкл Портільо | |
|---|---|
| англ. Michael Portillo | |
 | |
| Народився |
26 травня 1953[1][2] (70 років) Бушіd, Гертсмірd, Гартфордшир, Англія, Велика Британія |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія |
| Діяльність | політик, журналіст, диктор |
| Alma mater | Коледж св. Петра і Harrow High Schoold |
| Знання мов | англійська[3] |
| Заклад | BBC |
| Посада | Shadow Chancellor of the Exchequerd, Державний секретар оборони (Велика Британія), Secretary of State for Employmentd, Головний секретар казначействаd, Член Таємної ради Великої Британії[d], Член 53-го парламенту Сполученого Королівства[d][4], Член 52-го парламенту Сполученого Королівства[d][4], Член 51-го парламенту Сполученого Королівства[d][5], Член 50-го парламенту Сполученого Королівства[d][5], Член 49-го парламенту Сполученого Королівства[d][5], non-executive directord[6] і Booker Prize judged[7] |
| Партія | Консервативна партія |
| Батько | Luis Gabriel Portillod |
| Мати | Cora[d] |
| IMDb | ID 1414326 |
| Сайт | michaelportillo.co.uk |
| |
Майкл Дензіл Ксавьє Портільо (англ. Michael Denzil Xavier Portillo; нар. 26 травня 1953, Буші, Англія) — британський журналіст політик і політик-консерватор. Міністр у другому уряді Джона Мейджора і тіньовому Вільям Хейга.
Життєпис[ред. | ред. код]
Портільо є сином іспанця Луїса Портільо, який брав участь у Громадянській війні в Іспанії на боці республіканців, і шотландки Корі Блайт. У 1975 році він отримав ступінь з історії у Кембриджському університеті.
Після отримання освіти, Портільо працював у транспортній компанії, а з 1976 по 1979 — у дослідницькому відділі Консервативної партії. Під час виборчої кампанії у 1979 році він був відповідальний за збір інформації для майбутнього прем'єр-міністра Маргарет Тетчер для їх прес-конференцій. З 1979 по 1981 він був радником міністра енергетики. З 1981 по 1983 Портільо працював у нафтовій компанії.
У 1983 році він невдало балотувався до Палати громад. У 1984 році він виграв довибори в окрузі Anthony Berry, зберігаючи цю посаду до 1997.
Спочатку, він був парламентським секретарем Джона Мура[en], а потім помічником-організатором. У 1987 був призначений держсекретарем у Міністерство соціального забезпечення. У 1988 він став державним міністром у Міністерстві транспорту. У 1990 був призначений міністром у справах місцевих органів влади. У 1992 став членом кабінету як секретар начальника казначейства. Він також був членом Таємної ради. У 1994 отримав посаду міністра зайнятості, з 1995 по 1997 — міністр оборони.
Після його поразки на виборах у 1997, Портільо знову працював політичним консультантом. Він також працював у телевізійній журналістиці. У 1999 році він був переобраний членом парламенту, а вже у 2000 став тіньовим канцлером Казначейства. У 2001 році він безуспішно намагався стати лідером Консервативної партії. У 2005 він пішов з політики.
У 1982 році він одружився з Каролін Еді, не має дітей.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б TheyWorkForYou — 2006.
- ↑ а б в Hansard 1803–2005
- ↑ https://web.archive.org/web/20110612032751/http://business.timesonline.co.uk/tol/business/industry_sectors/engineering/article1082608.ece
- ↑ https://thebookerprizes.com/the-booker-library/judges/michael-portillo
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт [Архівовано 11 березня 2015 у Wayback Machine.]
|
