Марсело Торкуато де Альвеар
| Марсело Торкуато де Альвеар | |
|---|---|
| ісп. Marcelo Torcuato de Alvear | |
 | |
| Президент Аргентини | |
| 12 жовтня 1922 — 12 жовтня 1928 | |
| Віцепрезидент | Ельпідіо Гонсалес |
| Попередник | Іполіто Іріґоєн |
| Наступник | Іполіто Іріґоєн |
| Посол Аргентини у Франції | |
| 1917 — 12 жовтня 1922 | |
| Народився |
4 жовтня 1868[1][2] Буенос-Айрес, Аргентина |
| Помер |
23 березня 1942[3] (73 роки) Дон-Торкуато, Тигре, Буенос-Айрес, Аргентина |
| Похований | Реколета |
| Відомий як | адвокат, політик, спортивний стрілець |
| Країна | Аргентина |
| Alma mater | Університет Буенос-Айреса і Colegio Nacional de Buenos Airesd |
| Політична партія | радикальний громадянський союз |
| Батько | Торкуато де Альвеарd |
| У шлюбі з | Регіна Пасіні де Альвеар |
| Професія | адвокат |
| Нагороди |
 |
| Підпис |
 |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ма́ксімо Марсе́ло Торкуа́то де Альвеа́р (ісп. Máximo Marcelo Torcuato de Alvear; *4 жовтня 1868 — †23 березня 1942) — аргентинський адвокат, політик, дипломат. Займав посаду президента Аргентини з 12 жовтня 1922 до 12 жовтня 1928 року. Його правління було відзначене зростанням автопромисловості і нафтовидобутку Аргентини, відсутністю конфліктів і високими темпами росту ВВП.
Біографія[ред. | ред. код]
Альвеар був сином Торкуато де Альвеара, першого мера Буенос-Айреса. До політичного життя країни він увійшов як лідер антиперсоналістського угрупування партії Громадянський радикальний союз, співзасновником якої був Іполіто Ірігоєн. Фракція перебувала в опозиції до політики останнього.
У 1922 році президент Ірігоєн оголосив Альвеара своїм наступником.[4] Упродовж його президентського терміну економіка Аргентини сягнула піку продуктивності та несподівано зупинилась через початок Великої Депресії. Після цього Альвеар пішов у відставку з поста глави держави.
Після перевороту 6 вересня 1930 року Альвеар стояв на чолі кількох невдалих змов, в тому числі і провальної революції 1932 року. В результаті він був заарештований і засланий до Європи. Отримавши гарантії безпеки від президента Агустіна Хусто, Альвеар повернувся на батьківщину у 1935 році і навіть став кандидатом у президенти від Громадянського радикального союзу. Проте вибори 1937 року Альвеар програв, що історики назвали найбільшою фальсифікацією в аргентинській історії.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1050402979 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ http://www.britannica.com/facts/5/169820/Hipolito-Irigoyen-as-discussed-in-Marcelo-T-de-Alvear-president-of-Argentina
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія
- Президентство Альвеара 1922—1928 [Архівовано 5 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Марсело Т. де Альвеар на Monografias.com [Архівовано 17 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- Марсело Т. де Альвеар на Historia radicales
- Марсело Т. де Альвеар на País Global
|
|
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |