Марчелло Ліппі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Марчелло Ліппі
Марчелло Ліппі
Марчелло Ліппі
Особисті дані
Повне ім'я Марчелло Ромео Ліппі
Народження 12 квітня 1948(1948-04-12)[1][2] (76 років)
  В'яреджо, Провінція Лукка, Тоскана, Італія
Зріст 182 см
Вага 78 кг
Громадянство  Італія
Позиція захисник,
опорний півзахисник
Юнацькі клуби
1963–1969 Італія «В'яреджо»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1969–1979 Італія «Сампдорія» 274 (5)
1969–1970 Італія «Савона» 21 (2)
1979–1981 Італія «Пістоєзе» 45 (0)
1981–1982 Італія «Луккезе-Лібертас» 23 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1971 Італія Італія U-23 2 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1982–1985 Італія «Сампдорія» (мол.)
1985–1986 Італія «Понтедера»
1986–1987 Італія «Сієна»
1987–1988 Італія «Пістоєзе»
1988–1989 Італія «Каррарезе»
1989–1991 Італія «Чезена»
1991–1992 Італія «Луккезе-Лібертас»
1992–1993 Італія «Аталанта»
1993–1994 Італія «Наполі»
1994–1999 Італія «Ювентус»
1999–2000 Італія «Інтернаціонале»
2001–2004 Італія «Ювентус»
2004–2006 Італія Італія
2008–2010 Італія Італія
2012–2014 КНР «Гуанчжоу Евергранд»
2016– КНР Китай
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Марче́лло Лі́ппі (італ. Marcello Lippi, нар. 12 квітня 1948, В'яреджо) — колишній італійський футболіст, захисник, опорний півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2016 року очолює трнерський штаб збірної Китаю.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Марчелло Ліппі під час виступів за «Сампдорію»

Вихованець футбольної школи клубу «В'яреджо».

1969 року приєднався до команди клубу «Сампдорія», однак відразу ж був віданий клубу «Савона», кольори якого захищав протягом 1969—1970 років.

Своєю грою за останню команду довів представникам тренерського штабу «Сампдорії» свій високий потенціал, і 1970 року повернувся до цієї команди. Цього разу відіграв за генуезький клуб наступні дев'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Сампдорії», був основним гравцем команди.

Протягом 1979—1981 років захищав кольори команди клубу «Пістоєзе». Завершив професійну ігрову кар'єру у нижчоліговому клубі «Луккезе-Лібертас», за команду якого виступав протягом 1981—1982 років.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1971 року залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 2 офіційних матчах.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Становлення[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1982 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Сампдорія» як тренер молодіжних команд.

В подальшому очолював команди нижчолігових клубів «Понтедера», «Сієна», «Пістоєзе» та «Каррарезе». 1989 року вперше у кар'єрі очолив свою першу команду з елітної Серії A, якою стала «Чезена». Згодом провів по одному сезону на тренерських містках команд «Луккезе-Лібертас» та «Аталанта».

1993 року очолив команду «Наполі», разом з якою в першому ж сезоні в Неаполі виборов право участі у розіграші Кубка УЄФА.

«Ювентус»[ред. | ред. код]

Втім, боротьбу за цей єврокубок «Наполі» почав вже з новим тренером, оскільки в послугах Ліппі зацікавився туринський «Ювентус» і тренер став на чолі «старої сіньйори». У своєму дебютному сезоні 1994-95 в Турині Ліппі виграв усі внутрішні турніри — чемпіонат, змагання за Кубок і Суперкубок Італії. Наступний рік став роком тріумфу на міжнародній арені — туринці здобули перемоги в Лізі чемпіонів, розіграшах Суперкубка УЄФА та Міжконтинентального кубка.

Протягом 1996—1998 років Ліппі ще двічі приводив «Ювентус» до чемпіонського титулу, однак після невдалого для команди сезону 1998-99 (сьому місце), змінив клуб, очоливши міланський «Інтернаціонале». Зайняте в сезоні 1999-00 «Інтером» четверте місце було також розцінене як провал, і на самому початку наступного сезону тренера було звільнено. Ліппі повертається до «Ювентуса» і відразу ж виборює зі своїм новим-старим клубом два «скудетто» поспіль. Працює з командою до 2004 року, в якому від клубного футболу переходить до роботи на рівні збірної.

Збірна Італії[ред. | ред. код]

Після невдалого виступу збірної Італії на чемпіонаті Європи 2004 року, де італійці не подолали груповий етап, тренер команди Джованні Трапаттоні йде у відставку, і в липні того ж року Італійська федерація футболу запрошує Ліппі очолити національну команду.

Основним завданням, поставленим перед тренером, була підготовка «скуадри адзури» до світової першості 2006 року. І з цим завданням Ліппі відмінно впорався — того року, вперше з мундіалю 1982 італійці вибороли титул найсильнішої збірної світу. Після драматичного фінального матчу, виграного у збірної Франції в серії післяматчевих пенальті, італійці стали чотириразовими чемпіонами світу. Втім, незважаючи на тріумф на світовій першості, Ліппі вирішив не подовжувати контракт з федерацією футболу, який добіг кінця після чемпіонату світу, і залишив збірну.

Наступник Ліппі на посаді головного тренера збірної Італії Роберто Донадоні готував команду до Євро-2008 і, після невдалого виступу на турнірі, був звільнений. Готувати італійців до чемпіонату світу 2010 року знову запросили Ліппі. Збірна без особливих труднощів подолала кваліфікаційний раунд, не програвши жодного матчу і впевнено посівши у своїй відбірній групі перше місце. Ще до початку фінального турніру, у травні 2010 року, було повідомлено, що Ліппі завершить кар'єру в збірній після закінчення чемпіонату світу. Італійські вболівальники сподівалися, що прощання зіркового тренера з національною командою запам'ятається її яскравим виступом на мундіалі, однак воно запам'яталося її найбільшим з 1974 року провалом на чемпіонатах світу — італійцям не вдалося подолати груповий етап. Очолювана Ліппі команда зіграла унічию зі збірними Парагваю та Нової Зеландії, а в останньому матчі групового турніру сенсаційно поступилася словакам з рахунком 2:3, посівши таким чином останню сходинку в Групі F.

За іронією долі саме цей матч, одне з найбільших в історії розчарувань італійських вболівальників, став останньою з 56 ігор, проведених збірною Італії під орудою Ліппі, автора італійського тріумфу на чемпіонаті світу 2006.

Матчі на чолі збірної Італії[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
18/08/2004 Рейк'явік Ісландія Ісландія 2 – 0 Італія Італія товариський матч Кап:А. Неста
04/09/2004 Палермо Італія Італія 2 – 1 Норвегія Норвегія Відбір до ЧС 2006 Даніеле Де Россі
Лука Тоні
Кап:А. Неста
08/09/2004 Кишинів Молдова Молдова 0 – 1 Італія Італія Відбір до ЧС 2006 Алессандро Дель П’єро Кап:А. Дель П’єро
09/10/2004 Целє Словенія Словенія 1 – 0 Італія Італія Відбір до ЧС 2006 Кап:Ф. Каннаваро
13/10/2004 Парма Італія Італія 4 – 3 Білорусь Білорусь Відбір до ЧС 2006 2 Франческо Тотті
Даніеле Де Россі
Альберто Джилардіно
Кап:А. Неста
17/11/2004 Мессіна Італія Італія 1 – 0 Фінляндія Фінляндія товариський матч Фабріціо Мікколі Кап:М. Матерацці
09/02/2005 Кальярі Італія Італія 2 – 0 Росія Росія товариський матч Сімоне Бароне
Альберто Джилардіно
Кап:Ф. Каннаваро
26/03/2005 Мілан Італія Італія 2 – 0 Шотландія Шотландія Відбір до ЧС 2006 2 Андреа Пірло Кап:Ф. Каннаваро
30/03/2005 Падуя Італія Італія 0 – 0 Ісландія Ісландія товариський матч Кап:М. Матерацці
04/06/2005 Осло Норвегія Норвегія 0 – 0 Італія Італія Відбір до ЧС 2006 Кап:Ф. Каннаваро
08/06/2005 Торонто Італія Італія 1 – 1 Сербія та Чорногорія Сербія та Чорногорія товариський матч Крістіано Лукареллі Кап:А. Перуцці
11/06/2005 Нью-Йорк Італія Італія 1 – 1 Еквадор Еквадор товариський матч Лука Тоні Кап:Л. Тоні
17/08/2005 Дублін Ірландія Ірландія 1 – 2 Італія Італія товариський матч Альберто Джилардіно
Андреа Пірло
Кап:Ф. Каннаваро
03/09/2005 Глазго Шотландія Шотландія 1 – 1 Італія Італія Відбір до ЧС 2006 Фабіо Гроссо Кап:Ф. Каннаваро
07/09/2005 Мінськ Білорусь Білорусь 1 – 4 Італія Італія Відбір до ЧС 2006 3 Лука Тоні
Мауро Каморанезі
Кап:Ф. Каннаваро
08/10/2005 Палермо Італія Італія 1 – 0 Словенія Словенія Відбір до ЧС 2006 Крістіан Дзаккардо Кап:Ф. Каннаваро
12/10/2005 Лечче Італія Італія 2 – 1 Молдова Молдова Відбір до ЧС 2006 Альберто Джилардіно
Крістіан Вієрі
Кап:А. Дель П’єро
12/11/2005 Амстердам Нідерланди Нідерланди 1 – 3 Італія Італія товариський матч Мауро Каморанезі
Альберто Джилардіно
Лука Тоні
Кап:Ф. Каннаваро
16/11/2005 Женева Італія Італія 1 – 1 Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар товариський матч Аймо Діана Кап:А. Дель П’єро
01/03/2006 Флоренція Італія Італія 4 – 1 Німеччина Німеччина товариський матч Алессандро Дель П’єро
Даніеле Де Россі
Альберто Джилардіно
Лука Тоні
Кап:Ф. Каннаваро
31/05/2006 Женева Швейцарія Швейцарія 1 – 1 Італія Італія товариський матч Альберто Джилардіно Кап:Ф. Каннаваро
02/06/2006 Лозанна Італія Італія 0 – 0 Україна Україна товариський матч Кап:Ф. Каннаваро
12/06/2006 Ганновер Італія Італія 2 – 0 Гана Гана ЧС 2006 - 1º Turno Вінченцо Якінта
Андреа Пірло
Кап:Ф. Каннаваро
17/06/2006 Кайзерслаутерн Італія Італія 1 – 1 США США ЧС 2006 - 1º Turno Альберто Джилардіно Кап:Ф. Каннаваро
22/06/2006 Гамбург Чехія Чехія 0 – 2 Італія Італія ЧС 2006 - 1º Turno Філіппо Індзагі
Марко Матерацці
Кап:Ф. Каннаваро
26/06/2006 Кайзерслаутерн Італія Італія 1 – 0 Австралія Австралія ЧС 2006 - 1/8 фіналу Франческо Тотті Кап:Ф. Каннаваро
30/06/2006 Гамбург Італія Італія 3 – 0 Україна Україна ЧС 2006 - чвертьфінал 2 Лука Тоні
Джанлука Дзамбротта
Кап:Ф. Каннаваро
04/07/2006 Дортмунд Німеччина Німеччина 0 – 2 д.ч. Італія Італія ЧС 2006 - півфінал Алессандро Дель П’єро
Фабіо Гроссо
Кап:Ф. Каннаваро
09/07/2006 Берлін Італія Італія 1 – 1 д.ч.
(5-3 п.п.)
Франція Франція ЧС 2006 - Фінал Марко Матерацці чемпіони світу
Кап:Ф. Каннаваро
20/08/2008 Ніцца Італія Італія 2 – 2 Австрія Австрія товариський матч Альберто Джилардіно
автогол
Кап:А. Дель П’єро
06/09/2008 Ларнака Кіпр Кіпр 1 – 2 Італія Італія Відбір до ЧС 2010 2 Антоніо Ді Натале Кап:Ф. Каннаваро
10/09/2008 Удіне Італія Італія 2 – 0 Грузія Грузія Відбір до ЧС 2010 2 Даніеле Де Россі Кап:Ф. Каннаваро
11/10/2008 Софія Болгарія Болгарія 0 – 0 Італія Італія Відбір до ЧС 2010 - Кап:Ф. Каннаваро
15/10/2008 Лечче Італія Італія 2 – 1 Чорногорія Чорногорія Відбір до ЧС 2010 2 Альберто Аквілані Кап:Ф. Каннаваро
19/11/2008 Афіни Греція Греція 1 – 1 Італія Італія товариський матч Лука Тоні Кап:Ф. Каннаваро
10/02/2009 Лондон Бразилія Бразилія 2 – 0 Італія Італія товариський матч - Кап:Ф. Каннаваро
28/03/2009 Подгориця Чорногорія Чорногорія 0 – 2 Італія Італія Відбір до ЧС 2010 Андреа Пірло
Джампаоло Паццині
Кап:Ф. Каннаваро
01/04/2009 Барі Італія Італія 1 – 1 Ірландія Ірландія Відбір до ЧС 2010 Вінченцо Якінта Кап:Ф. Каннаваро
06/06/2009 Піза Італія Італія 3 – 0 Північна Ірландія Північна Ірландія товариський матч Джузеппе Россі
Паскуале Фоджа
Серджо Пеллісс’є
Кап:Д. Гаттузо
10/06/2009 Преторія Італія Італія 4 – 3 Нова Зеландія Нова Зеландія товариський матч 2 Альберто Джилардіно
2 Вінченцо Якінта
Кап:Д. Гаттузо
15/06/2009 Преторія США США 1 – 3 Італія Італія Кубок Конфедерацій 2009 - 1-й етап 2 Джузеппе Россі
Даніеле Де Россі
Кап:Д. Буффон
18/06/2009 Йоганнесбург Єгипет Єгипет 1 – 0 Італія Італія Кубок Конфедерацій 2009 - 1-й етап - Кап:Ф. Каннаваро
21/06/2009 Преторія Італія Італія 0 – 3 Бразилія Бразилія Кубок Конфедерацій 2009 - 1-й етап - Кап:Ф. Каннаваро
12/08/2009 Базель Швейцарія Швейцарія 0 – 0 Італія Італія товариський матч - Кап:Ф. Каннаваро
05/09/2009 Тбілісі Грузія Грузія 0 – 2 Італія Італія Відбір до ЧС 2010 2 Каха Каладзе (автогол) Кап:Ф. Каннаваро
09/09/2009 Турин Італія Італія 2 – 0 Болгарія Болгарія Відбір до ЧС 2010 Фабіо Гроссо
Вінченцо Якінта
Кап:Ф. Каннаваро
10/10/2009 Дублін Ірландія Ірландія 2 – 2 Італія Італія Відбір до ЧС 2010 Мауро Каморанезі
Альберто Джилардіно
Кап:Д. Буффон
14/10/2009 Парма Італія Італія 3 – 2 Кіпр Кіпр Відбір до ЧС 2010 3 Альберто Джилардіно Кап:Ф. Каннаваро
14/11/2009 Пескара Італія Італія 0 – 0 Нідерланди Нідерланди товариський матч - Кап:Ф. Каннаваро
18/11/2009 Чезена Італія Італія 1 – 0 Швеція Швеція товариський матч Джорджо К’єлліні Кап:А. Ді Натале
03/03/2010 Монте-Карло Італія Італія 0 – 0 Камерун Камерун товариський матч Кап:Ф. Каннаваро
03/06/2010 Брюссель Італія Італія 1 – 2 Мексика Мексика товариський матч Леонардо Бонуччі Кап:Ф. Каннаваро
05/06/2010 Женева Швейцарія Швейцарія 1 – 1 Італія Італія товариський матч Фабіо Квальярелла Кап:Д. Дзамбротта
14/06/2010 Кейптаун Італія Італія 1 – 1 Парагвай Парагвай ЧС 2010 - 1-й етап Даніеле Де Россі Кап: Ф. Каннаваро
20/06/2010 Мбомбела Італія Італія 1 – 1 Нова Зеландія Нова Зеландія ЧС 2010 - 1-й етап Вінченцо Якінта Кап: Ф. Каннаваро
24/06/2010 Йоганнесбург Словаччина Словаччина 3 – 2 Італія Італія ЧС 2010 - 1-й етап Антоніо Ді Натале
Фабіо Квальярелла
Кап: Ф. Каннаваро
Усього Матчів 56 Голів 85

Збірна Китаю[ред. | ред. код]

Протягом 2012—2014 років італійський спеціаліст працював у Китаї з командою «Гуанчжоу Евергранд».

22 жовтня 2016 року Ліпі очолив збірну Китаю[3], де буде отримувати близько 20 млн євро на рік[4], що зробило його найвисокооплачуваним тренером світу.

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

Як тренера[ред. | ред. код]

«Ювентус»: 1994-95, 1996-97, 1997-98, 2001-02, 2002-03
«Ювентус»: 1994-95
«Ювентус»: 1995, 1997, 2002, 2003
«Ювентус»: 1995-96
«Ювентус»: 1996
«Ювентус»: 1996
«Гуанчжоу Евергранд»: 2012, 2013, 2014
«Гуанчжоу Евергранд»: 2012
«Гуанчжоу Евергранд»: 2013

Індивідуальні досягнення[ред. | ред. код]

  • Найкращий тренер в історії футболу — 13 місце (World Soccer)[5][6]
  • Найкращий тренер в історії футболу — 15 місце (ESPN)[7]
  • Найкращий тренер в історії футболу — 16 місце (France Football)[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://biografieonline.it/biografia.htm?BioID=492&biografia=Marcello+Lippi
  2. Transfermarkt.de — 2000.
  3. Ліппі офіційно очолив збірну Китаю. Футбол 24. 22.10.2016. Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.
  4. Ліппі – самий високооплачуваний тренер світу. Футбол 24. 22.10.2016. Архів оригіналу за 23.10.2016. Процитовано 22 жовтня 2016.
  5. World Soccer The Greatest manager of all time. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 29 листопада 2019.
  6. The Greatest: — how the panel voted. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 29 листопада 2019.
  7. Greatest Managers, No. 15: Lippi. ESPN FC. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019.
  8. Лобановский – на 6-м месте в списке лучших клубных тренеров в истории. sport.ua. 19 березня 2019. Архів оригіналу за 19 березня 2019. Процитовано 19 березня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]