Маріан Здзеховський

Маріан Здзеховський
пол. Marian Zdziechowski
Народився	30 квітня (12 травня) 1861 Мінський повіт, Мінська губернія, Російська імперія
Помер	5 жовтня 1938(1938-10-05) (77 років) Вільнюс, Віленське воєводство, Польська Республіка
Поховання	Цвинтар Антакалніса
Країна	Російська імперія  Польська Республіка
Місце проживання	Санкт-Петербург
Діяльність	мовознавець, історик, філософ, філолог, історик літератури
Галузь	публіцистика
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет і Тартуський університет
Знання мов	польська і словенська
Заклад	Ягеллонський університет і Stephen Báthory Universityd
Членство	Угорська академія наук
Партія	Państwowe Zjednoczenie na Kresachd і Q56328264?
Рід	Q63532034?
Батько	Edmund Zdziechowskid
Нагороди	Командор Королівського угорського ордена Святого Стефана
Медіафайли у Вікісховищі

Маріан Здзеховський (псевдонім Урсин) (1861(1861) — 5 жовтня 1938, Вільнюс) — польський філолог, історик літератури, критик, публіцист.

Біографія

Вищу освіту Маріан Здзеховський розпочав здобувати на історико-філологічному факультеті Петербурзького університету, згодом перевівся у Дерптський університет (1879—1883).

З 1888 жив у Кракові, викладав у Ягеллонському університеті. З 1919 завідував кафедрою всесвітньої літератури Віленського університету Стефана Баторія. Читав лекції з російської літератури та європейської культури (1920—1931). У 1921—1922 був деканом гуманітарного відділення, а у 1925—1927 — ректором університету.

Був членом АН у Кракові, один із засновників Слов'янського клубу в Кракові (1901) і його друкованого органу «Слов'янський світ» (1901—1914). Обирався головою Професійного союзу польських літераторів Вільна та головою Товариства друзів науки у Вільні (1928).

Творчість

Основні праці присвячено літературній славістиці та компаративістиці, російській релігійній думці та польським політичним ідеям.

У порівняльному слов'янознавстві спільні риси слов'янських народів і їхніх культур вбачав передусім у спорідненості їхньої психології, у нібито властивому їм містицизмі й релігійності. Так у книжці «Очерки из психологии славянского племени. Славянофилы» (СПБ, 1887) характеризував Тараса Шевченка як виразника так званого українського містицизму, месіанства й релігійності. Проти цих поглядів виступив І. Франко, який заявив, що Здзеховський не знає всієї творчості Шевченка, тому його трактування фальшиве, суперечить її духові. Згодом у журналі «Kłosy ukraiński» («Українські колоски», 1914, № 1) М. Здзеховський надрукував статтю «Тарас Шевченко (1814—1914)», в якій позитивно оцінив творчість українського поета.

М. Здзеховський у своїх працях «Європа, Росія, Азія» (1923) та «Перед обличчям кінця» (1937) під впливом катастрофічної теорії культури О. Шпенґлера, розглядав, що через призму протиставлення культури й цивілізації виступає опозиція між духовною й матеріальною сферами. Більшовицьку революцію розцінював як смертельну зовнішню загрозу для європейської культури.

Маріан Здзеховський вважав великою проблемою те, що поляки не приділяли уваги україністиці й це ставало джерелом наростаючих польсько-українських конфліктів. За його словами «ми нічого не знаємо про Україну і нічого не хочемо знати. Якась Австралія цікавить нас більше, ніж найближчі нам побратими, сусіди та співгромадяни. Польські занедбання в галузі україністики […] мають програмний характер». М. Здзеховський у своїй статті «Про польсько-руську суперечку» доводив, що потрібно поступатися українцям, давати їм більше, навіть собі на шкоду, ніж опинитися перед більшовицькою загрозою.

Джерела

• Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с.
• Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1976. — Т. 1. — С. 225—243. [Архівовано 2 липня 2018 у Wayback Machine.]
• Харлан О. Д. Моделі катастрофізму в українській та польській прозі міжвоєнного двадцятиліття [Архівовано 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.]: автореф. дис… канд. філол. наук : 10.01.05 / О. Д. Харлан; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2008. — 35 c. — укр.
• Мокрий В. Програма Єжи Ґедройця досі актуальна в Україні та Росії (до 10-ти річчя від смерті редактора паризької «Культури») // Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент . — 2013. — Вип. 12. — С. 130—146.