Музей народної архітектури, побуту та дитячої творчості в селі Прелесне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Музей народної архітектури, побуту та дитячої творчості в селі Прелесне
48°50′03″ пн. ш. 37°17′26″ сх. д. / 48.83444444002777374° пн. ш. 37.29083333002777323° сх. д. / 48.83444444002777374; 37.29083333002777323Координати: 48°50′03″ пн. ш. 37°17′26″ сх. д. / 48.83444444002777374° пн. ш. 37.29083333002777323° сх. д. / 48.83444444002777374; 37.29083333002777323
Тип музей
Країна  Україна
Адреса Прелесне, Донецька область, Україна
Засновано 1983
Відкрито 1983
Музей народної архітектури, побуту та дитячої творчості в селі Прелесне. Карта розташування: Донецька область
Музей народної архітектури, побуту та дитячої творчості в селі Прелесне
Музей народної архітектури, побуту та дитячої творчості в селі Прелесне (Донецька область)
Мапа

CMNS: Музей народної архітектури, побуту та дитячої творчості в селі Прелесне у Вікісховищі

Музей народної архітектури, побуту та дитячої творчості в селі Прелесне Краматорського району — одна з найвизначніших пам'яток Донецької області. Комплекс просто неба складається з сільського подвір'я XIX століття — вітряка, хати, комори, кузні, колодязя, вуликів, зал зі зразками народної творчості Слобожанщини та єдиного в Україні музею дитячої творчості.

Історія[ред. | ред. код]

Створення музею розпочалося в 1983 році з ініціативи Олександра Івановича Шевченка — краєзнавця, художника, вчителя, організатора дитячої художньої студії «Синій птах». Разом з групою ентузіастів і учнями він здійснював етнографічні експедиції, під час яких були виявлені пам'ятки народної архітектури та зібрані предмети матеріальної культури, народна пісня, казки. Експонати завозили зі всієї округи — із сіл Бригадировка, Сидорове, Маяки, вітряк — з Харківської області. Перш ніж везти, дбайливо розбирали і нумерували деталі, а потім на місці збирали, реставруючи. На території села знайдено три кам'яні скульптури, залишені кочівниками в ІХ—ХІІ ст., 5 курганів з кількома похованнями є свідченням доби бронзи та сарматсько-аланських часів. Музей під відкритим небом у селі Прелесному — це, по суті, скансен однієї садиби. У 1992 році музей у Прелесному одержав статус державного і став філією Донецького обласного художнього музею.

Архітектурний комплекс[ред. | ред. код]

Найвиразніша з будівель музею дерев'яна, білена хата-чотирьохстінка, з дахом вкритим очеретом — типове селянське житло Слобожанщини XIX — початку XX ст. Центральне місце в хаті займає вибілена і розписана піч — берегиня родинного вогнища. Поруч з піччю — мисник з керамічним посудом. Під вікнами ткацький верстат, великий стіл, мальовані й різьблені скрині. У святому куті ікони, прикрашені рушниками, квітами.

Комора, споруджена на чистому дворі підкреслювала рівень достатку господаря дому. В експозиції знаряддя праці та вироби майстрів по дереву: ярма, сани, колеса, гребінки, колоди.

Поруч розташована кузня з діючими експонатами — горном та ковадлом з малим та великим молотками. Також в кузні зібрані металеві вироби: серпи, коси, сапи, ножі, плуги, борони.

Особливого колориту музейному комплексу надає старовинний вітряк, якому майже 200 років. Вітряк подарований музею жителями села Бригадирівка Харківської області та відреставрований майстрами із села Троїцького. У млині було замінено третину колод. Двоповерховий вітряк — справжня гордість села. Усередині його теж є не менш цікаві речі — величезне колесо механізму млина, жорна, сільгоспінвентар, біля якого прикріплене цікаве пояснення, що на такій техніці селяни Слобідської України вирощували стільки хліба, що його експортували в 57 країн.

Експозиція музею[ред. | ред. код]

Святий куток з іконами

До складу музейного комплексу входять зали, де експонуються зразки народної творчості та побуту населення Слобідської України: вишивки, народні картини, одяг, меблі, музичні інструменти, вироби гончарів, різьбярів. В археологічному відділі — кістки, зуби мамонтів, зкам'янілі дерева, черепашки, мінерали.

Окрасою музею, яка придає йому унікальність в Україні, є експозиція дитячої творчості. Основу експозиції складають роботи вихованців Олександра Івановича Шевченка, керівника дитячої художньої студії «Синій птах», які були лауреатами багатьох міжнародних виставок у Празі, Софії, Парижі, Будапешті й Москві. Роботи студійців експонувались в багатьох містах України, відзначені медалями, дипломами, преміями.

У 1975 році студії присвоєно звання Народної. Художня студія підтримувала зв'язки з багатьма дитячими колективами різних країн світу, обмінюючись творчими здобутками. Зала з малюнками дітей цих країн складає окрему експозицію. Поруч з дитячими малюнками чарівні роботи їх вчителя, художника Олександра Івановича Шевченка. «Русалки», «Ікар», «Святі гори» можуть прикрасити будь-який музей, як і його жартівливі роботи, що ілюструють народні пісні «Била жінка мужика», «Ой на горі женці жнуть».

Неподалік від музею пам'ятка садово-паркової архітектури XIX ст. — маєток та парк поміщика О. Ф. Бантиша. На подвір'ї серед 300-літніх дубів та струнких тополь — будинок-флігель, в якому жив відомий письменник Григорій Данилевський, автор багатьох історичних романів. Поруч з парком річка Сухий Торець, озеро та хвойний ліс.

Юля і демон

Останнім часом біля музею виникла своєрідна експозиція з каменів, зібраних в околицях. Тут — «Внески народних депутатів у закордонні банки», «Леонід Кучма», «Хатинка Кравчука», «Юлія Тимошенко», позаду якої «Демон» і т. д.

Донецьким обласним Товариством української мови та Українським культурологічним центром (Донецьк) знято відеофільм про Музей народної архітектури, побуту та дитячої творчості в селі Прелесне, який демонструвався на телеканалі УТ1.

Адреса музею[ред. | ред. код]

  • Адреса: 84161, с. Прелесне, Краматорський район, Донецька область.
  • Директор: Тишина Ірина Олександрівна.
  • Часи роботи: з 9-00 до 16-30
  • Вихідні дні: понеділок, вівторок

Дитяча творчість[ред. | ред. код]

На території музею постійно організовуються та проводяться творчі фестивалі, народні обряди, відкриті уроки, фольклорні свята, пленери, різноманітні майстер класи.

Фестиваль фольклорного мистецтва «Весняне намисто»
Весняне намисто

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]