Нафталі Імбер
| Нафталі Герц Імбер | ||||
|---|---|---|---|---|
| נפתלי הרץ אימבר | ||||
 | ||||
| Народився |
27 грудня 1856[1][2] Золочів, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія | |||
| Помер |
8 жовтня 1909[3] (52 роки) Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США | |||
| Поховання | Гар ха-Менухот | |||
| Країна |
 Австро-Угорщина США | |||
| Національність | єврей | |||
| Діяльність | поет, письменник | |||
| Мова творів | іврит | |||
| Роки активності | 1868 — 1905 | |||
| Жанр | поезія | |||
| Magnum opus | Га-Тіква (Надія), гімн Ізраїлю | |||
| Родичі | Shamira Imberd і Samuel Jakub Imberd | |||
| Автограф |
 | |||
|
| ||||
 Нафталі Імбер у Вікісховищі | ||||
Нафталі Герц Імбер (англ. Naftali Herz Imber, їд. נפתלי הערץ אימבער; нар. 27 грудня 1856, Золочів — пом. 8 жовтня 1909, Нью-Йорк) — єврейський поет, автор тексту «га-Тікви», державного гімну Ізраїлю.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в Галичині, в Золочеві (тоді Королівство Галичини і Володимирії, Австрійська імперія), нині місто Львівської області в Україні.
Перший вірш на івриті написав у 1866 році, навчаючись у хедері. За поему, присвячену сторіччю приєднання Буковини до Австро-Угорщини, отримав нагороду від імператора Франца Йосифа I. У тому ж році Імбер, який вважався вільнодумцем, утік від нападок хасидів до Бродів, де під впливом реформатора юдаїзму, письменника Авраама Крохмаля та уродженця Бродів, єврейського науковця Хешла Єгошуа Шора став прихильником просвітницької течії «Гаскала».
У молодості подорожував по Угорщини, Сербії, Румунії.
У 1882 році переїхав до Палестини як секретар лорда Лоуренса Оліфанта[en] з єврейських питань.
У перший збірник віршів, виданий в Єрусалимі в 1886 році під назвою «Баркаї» (івр. ברקאי, «Ранкова зірка»), увійшов і вірш «Тікватейну» (івр. תקוותנו, «Наша надія»), перший начерк якого був зроблений в Яссах (Румунія) в 1877 (за іншими джерелами, в 1876 або 1878). Саме цей вірш став текстом майбутнього гімну сіоністського руху і держави Ізраїль.
У 1887 році він повернувся до Європи, але незабаром опинився в Бомбеї. У 1888 році приїхав до Лондона, де близько зійшовся з єврейським письменником Ізраелем Зангвілом. Імбер навчав його івриту і брав у нього уроки англійської. Імбер став прообразом жебрака поета в двотомному романі «Діти гетто» Зангвіла, який першим переклав на англійську мову широко відомі «Га-Тікву» і «Мішмар га-Ярденіт».
У 1892 року Імбер переїхав до США, де об'їздив усю країну. Писав англійською мовою твори про каббалу і Талмуд, переклав на іврит (з англійського перекладу) частину «Рубаї» Омара Хайяма, видану під назвою «Га-кіс» («Келих», 1905). За життя Імбера вийшли друком ще дві збірки його віршів — «Баркай га-хадаш» (івр. ברקאי החדש, «Нова ранкова зоря», Злочев, 1900) і «Баркай га-шліші» (івр. ברקאי השלישי, «Третя ранкова зоря», Нью-Йорк, 1902, з паралельним авторським перекладом англійською).
Помер в 1909 році в Нью-Йорку; а в 1953 його прах було перевезено до Єрусалиму.
Українські переклади[ред. | ред. код]
На українську мову українським поетом Петром Осадчуком перекладено гімн держави Ізраїль (Га-Тіква).
Вшанування[ред. | ред. код]
На торцевій стіні будинку на вул. Князя Мстислава Удатного, 15 у Львові розмістять мурал, присвячений Нафталі Імберу[4].
У квітні 2023 року в Золочіві відкрили памʼятну дошку присвячену Нафталі Імберу[5].
28 квітня 2023 року, до 75-річниці незалежності Ізраїлю, у Львові відкрили мурал "Атіква - Надія" присвячений Нафталі Імберу — поету і автору тексту ізраїльського гімну[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Вадим Юрчак (9 квітня 2023). У Львові з'явиться новий мурал: деталі. lviv.media. Архів оригіналу за 11 квітня 2023. Процитовано 15 квітня 2023.
- ↑ Свобода, Радіо (27 квітня 2023). На Львівщині відкрили меморіальну дошку єврейському поетові, який написав гімн Ізраїлю. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 23 травня 2023.
- ↑ У Львові відкрили мурал до 75 річниці проголошення незалежності Ізраїлю.
Література[ред. | ред. код]
- Louis Lipsky Thirty Years of American Zionism. — Published by Ayer Publishing, 1977. — Р. 11—12. — ISBN 0-405-10263-1. (англ.)