Невидимий Батальйон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Невидимий Батальйон
Дата заснування 2015
Тип адвокаційний громадський проєкт
Мета діяльності
  • створення професійної української армії з рівними можливостями для чоловіків та жінок
  • інформування суспільства про участь жінок у війні із Росією;
  • інформування світу про Війну на сході України
  • створення правозахисного ветеранського жіночого руху
Засновники Марія Берлінська
Голова Марія Берлінська
Ключові особи Оксана Іванців, Андріана Сусак, Юлія Матвієнко, Оксана Якубова, Дарія Зубенка, Тамара Марцинюк, Ганна Гриценко, Анна Квіт
Кількість членів близько 100
Офіційний сайт invisiblebattalion.com

Невидимий Батальйон — адвокаційний правозахисний громадський проєкт про українських військовослужбовиць на війні з Росією (з 2014), права жінок в українському війську, гідну реабілітацію ветеранок російсько-української війни та боротьбу з сексуальним насильством в українській армії, заснований військовичкою Марією Берлінською, засновницею «Центру підтримки аеророзвідки».

Зародився в 2015 році із соціологічного дослідження про участь жінок у війні, проведеного в Києво-Могилянській Академії[1]. Завдяки широкому суспільному розголосу цього дослідження було розширено список посад, доступні жінкам у Збройних силах України: від небойових (як-от діловодка, кухарка, швачка) до бойових (снайперка, танкістка, розвідниця, гранатометниця тощо)[2]. Проте дві третини посад в ЗСУ все одно залишалися доступними тільки чоловікам[3].

Проєктом випущено документальний фільм «Невидимий Батальйон» про участь жінок в бойових діях на сході України[4], а також ряд інших заходів: виставку фотографій українських військовичок у Міністерстві оборони України, Верховній Раді України та в Представництві органу ООН-Жінки в Україні[5].

Разом із Юридичною сотнею[6] досліджено правове положення жінок у секторі безпеки і оборони.

У вересні 2018 року Верховна Рада України ухвалила низку змін до законів щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях[7], які, зокрема, дозволили жінкам обіймати генеральські посади у Збройних силах та СБУ. Першою жінкою, що отримала військове генеральське звання, у жовтні 2018 року стала Людмила Шугалей[8], начальниця Військово-медичного управління СБУ.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ганна Гриценко, Анна Квіт, Тамара Марценюк. «Невидимий Батальйон»: участь жінок у військових діях в АТО : соціологічне дослідження ; “Invisible Battalion”: Women’s Participation in ATO Military Operations : Sociological Research : [укр.] / за заг. ред. Тамари Марценюк. — К. : ФОП Клименко, 2016. — 80 с. — ISBN 978-966-2717-20-4.
  2. Жінки на війні. Невидимий батальйон [Архівовано 7 грудня 2017 у Wayback Machine.] — Радіо «Свобода», 8 березня 2016
  3. Наказ Міністерства оборони України від 27.05.2014 № 337 про «Тимчасовий перелік штатних посад рядового, сержантського і старшинського складу з урахуванням тих, на які дозволяється призначати військовослужбовців-жінок, та відповідних їм військових звань і тарифних розрядів посад» [Архівовано 7 грудня 2017 у Wayback Machine.] — сайт Верховної Ради України
  4. Невидимий батальйон: 5 історій жінок-військових [Архівовано 25 листопада 2017 у Wayback Machine.] — Українська правда, 18 вересня 2017
  5. Невидимый батальон: опубликован календарь с героинями войны на Донбассе [Архівовано 7 грудня 2017 у Wayback Machine.] — Обозреватель, 27 січня 2016 (рос.)
  6. Сайт Юридичної сотні. Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 6 грудня 2017.
  7. Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях. Офіційний портал Верховної Ради України. 21.02.2017. Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 8 серпня 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |5= (довідка)
  8. Denys Krasnikov (Oct. 14, 2018). Ukraine appoints its first female military general. KyivPost. Процитовано 8 серпня 2019. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]