Норберт Генетт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Норберт Гьонетт)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Норберт Генетт
Norbert Gœneutte
Худ. Марселен Дебюте́н, портрет Норберта Генетта, 1876, Музей Фіцвільяма.
При народженні Norbert Gœneutte
Народження 23 липня 1854(1854-07-23)[1][2][…]
Париж[1]
Смерть 9 жовтня 1894(1894-10-09)[4][1][…] (40 років)
  Овер-сюр-Уаз[1]
(туберкульоз)
Національність Франція Франція
Країна Франція
Жанр побутовий жанр, пейзаж, портрет, натюрморт
Навчання Париж
Діяльність художник, графік, ілюстратор
Напрямок реалізм, імпресіонізм
Роки творчості 1874—1894
Вчитель Isidore Pilsd, Henri Lehmannd і Марселен Дебутен
Твори Crépuscule du soir. Retour des champsd, La Soupe du matind і Doktor Paul Gachetd
Роботи в колекції Міннеаполіський інститут мистецтваd, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Тейт, Національна галерея мистецтв, Музей мистецтв Філадельфії, Print Collectiond[6], Musée Alphonse-Georges-Poulaind, Національна галерея, Балтиморський музей мистецтв, Художній музей Мілвокі, Далласький музей мистецтв, Музей д'Орсе і Музей Вальрафа-Ріхарца

CMNS: Норберт Генетт у Вікісховищі

Норберт Генетт (фр. Norbert Gœneutte 1854, Париж — 1894, Овер-сюр-Уаз) — французький художник імпресіоніст, графік, ілюстратор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Парижі в будинку власного батька. Родина була заможною, що сплатила навчання у ліцеї Кондорсе. Був старшим сином в родині, де було шестеро дітей. Батько помер 1871 року. Норберт переконав мати, що не бажає бути ані військовим, ані чиновником, і подався у Школу красних мистецтв у Парижі. Його керівник у школі — художник Ісідор Пілз. По смерті Пілза він фактично покинув школу і почав життя богемного художника. Вештався паризькими кафе і ресторанами, зустрів декількох паризьких художників, серед котрих були Едуар Мане та Марселен Дебютен. Останній створив портрет-малюнок 22 — річного Норберта. Мав власну художню студію в кварталі Монмартр.

Почалися пошуки власних тем у живопису. Він пробував писати в стилі академізму чи модного оріенталізму, створив декілька портретів представників батьківської родини, знайомих та приятелів.

Приятельство і вливи імпресіоністів[ред. | ред. код]

Серед його знайомих низка паризьких художників, відомих пізніше як французькі імпресіоністи — Клод Моне, Едгар Дега, Каміль Піссарро. Мав приятельські стосунки з Ренуаром і був одною з чоловічіх моделей для його картини «Бал в Мулен де ла Галетт».

Імпресіоністам не пощастило і вони важко пробивалися до офіційного визнання і слави, котрі здобули практично наприкінці життя. Норберт Генетт, що мав помітний вплив на власну художню манеру від картин і сюжетів імпресіоністів, навпаки, подолав конкурсне журі і брав участь у Паризькому салоні, практично щорічно. Дебют у Паризькому салоні відбувся ще 1876 року. Це було офіційне визнання художника буржуазним суспільством і надало тому право продавати в Парижі власні твори.

Графічне надбання[ред. | ред. код]

Приятельські стосунки із художиком-графіком Марсленом Дебютеном наблизили і Норберта Генетта до опанування графічних технік. Відомо, що він володів техніками офорту, суха голка, акватінта, меццо-тінто, робив малюнки, пастелі, акварелі. Після нього залишилась велика кількість графічних творів, частка як ілюстрації до паризьких журналів і книг: декільа папок з малюнками, пастелі і акварелі, двісті (200) офортів, сім літографій і низка гравюр у техніці суха голка. Був членом Товариства аквафортістів, пізніше — членом Паризького товариства художників-графіків, брав участь від товариства у виставках перш за все офортів.

Творчі подорожі[ред. | ред. код]

За фінансової підтримки заможного брата створив низку творчих подорожей, відвідав Західну Францію, Бельгію, Антверпен і Роттердам , Венецію у Італії. Привіз звідти низку краєвидів міст і пейзажів. Вони почали переважати у його творчості. Норберт Генетт ставав переважно художником жінок і побутових картин з дріб'язкими, незначущими сюжетами.

Хвороба і смерть[ред. | ред. код]

Він почав хворіти і дедалі більше. У нього знайшли туберкульоз з ускладненнями. 1891 року лікар Поль Гаше діагностував недостатність легенів. 1891 року Норберт Генетт перебрався до містечка Овер-сюр-Уаз, аби бути ближче до лікаря. Він помер у сорок років від ускладнень хвороб і був похований на цвинтарі міста Овер-сюр-Уаз, де свого часу був похований і художник Вінсент ван Гог.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

« Бульвар Кліші взимку, Париж», 1876 р.
  • «Шляхетна публіка на площі Кліші, Париж», 1875 р.
  • « Бульвар Кліші взимку, Париж», 1876 р.
  • «Нудьгуючі дами на набережній»
  • «Маленька неприємність у кафе»
  • «Шляхетна пані на узбережжі», приватн. збірка
  • «Салон у японському стилі»
  • «Художник Федерік Самуель Корде»
  • «Суп для бідноти зранку»
  • «Жан Біго у дитинстві»
  • «Шляхетна пані на балконі»
  • «Міст Європи біля вокзалу Сент Лазар, Париж», варіанти
  • «Юнаки з човником на ручаї»
  • «Банька малому Жану Жерару», 1889, приватн. збірка
  • «Портрет доктора Гаше», 1891 р.

Галерея вибраних картин[ред. | ред. код]

«Суп для бідноти зранку», 1880, Люксембурзький палац, Сенат Франції

Джерела[ред. | ред. код]

  • Norbert Goeneutte. In: Ulrich Thieme, Felix Becker u. a.: Allgemeines Lexikon der Bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart. Band XIV, E. A. Seemann, Leipzig 1921, S. 307.
  • Gilbert de Knyff: L'art libre au XIXe siècle ou la vie de Norbert Goeneutte, Paris 23 juillet 1854 — Auvers-sur-Oise 9 octobre 1894. Mayer, Paris 1978.
  • Christophe Duvivier (Hrsg.): Norbert Goeneutte, 1854—1894. Ausstellungskatalog, Musée Tavet-Delacour, Pontoise 1994, ISBN 2-905199-34-2.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Норберт Генетт

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]