Нікколо Альбергаті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нікколо Альбергаті
Народився не раніше 1373 і не пізніше 1375, 23 лютого 1373 або 1375[1][2]
Болонья, Папська держава
Помер 9 травня 1443 або 1443[1][2]
Сієна, Тоскана, Італія
Діяльність дипломат, католицький священник, католицький єпископ
Alma mater Болонський університет
Знання мов італійська[3]
Посада кардинал[4] і дієцезійний єпископd
Конфесія католицька церква[4]

Нікколо́ Альберга́ті (італ. Niccolò Albergati, *1373, Болонья, Італія — †9 травня 1443, Сієна, Італія) — італійський кардинал та дипломат.

Біографія[ред. | ред. код]

Альбергаті народився в Болоньї. У 1394 році вступає в орден картузіанців. Підтримує папу Мартина V.

У 1417 році призначений єпископом Болоньї. Розбудовує рідне місто, створюючи центри освіти.

При різних папах виконує функції дипломата. Відвідує Францію та держави Італії. Заміщає Євгенія IV на конгресі в Аррасі (Франція).

У 1426 призначений кардиналом у «Церкві Святого хреста в Єрусалимі» в Римі. Брав участь в Базельському соборі (1439) і відкрив Флорентійський собор, який сприяв зближенню католицької та православної церков.

Помер 9 травня 1443 року в місті Сієна, Італія.

25 вересня 1744 року Альбергаті оголошено святим католицької церкви.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]