Ніколаєва Тетяна Петрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ніколаєва Тетяна Петрівна
Народився 4 травня 1924(1924-05-04)[1][2][…]
Бежиця, Брянська губернія, РСФРР, СРСР[4]
Помер 22 листопада 1993(1993-11-22)[1][2][…] (69 років)
Сан-Франциско, Каліфорнія, США[5]
·інсульт
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність композиторка, піаністка, музикознавиця, музична педагогиня, викладачка університету
Alma mater Центральна музична школа і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Вчителі Гольденвейзер Олександр Борисович
Відомі учні Gabriella Tormad і Луганський Микола Львович
Знання мов російська
Заклад Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Членство Спілка композиторів СРСР
Жанр класична музика
Партія КПРС
Нагороди
Тетяна Ніколаєва

Тетяна Петрівна Ніколаєва (рос. Николаева, Татьяна Петровна, (4 травня 1924, Бєжиця, РРФСР, СРСР — 22 листопада 1993, Сан-Франциско, США) — радянська піаністка, викладачка і композиторка. Народна артистка СРСР (1983). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1951).

Біографія[ред. | ред. код]

Народилась у місті Бежица (нині — в межах Брянська). Закінчила Московську консерваторію в класі А. Б. Гольденвейзера і Євгена Голубєва 1946 року за спеціальністю «фортепіано» і 1950 року як композитор.

1950 року виграла головний приз конкурсу імені Баха, присвяченого 200-річчю смерті Й. С. Баха. Членом журі цього конкурсу був Д. Д. Шостакович, який присвятив їй 24 прелюдії і фуги, і Тетяна стала першою виконавицею цього циклу.

З 1959 року Ніколаєва викладала в Московській консерваторії, з 1965 року професор.

Творчість[ред. | ред. код]

Тетяна Ніколаєва записала близько 50 платівок, серед яких — багато творів Баха, включаючи «Мистецтво фуги». Нею був записаний альбом з усіма сонатами Л. Бетховена. За виконання творів Р. Шумана в 1971 році вона була визнана гідною в НДР Премії Роберта Шумана.

Після розпаду СРСР Ніколаєва зробила кілька концертних турів по Європі та Америці, і прийнята була з великим успіхом. Її третій запис «24 Прелюдій і фуг» Шостаковича в 1991 році був удостоєний премії Gramophone в інструментальній категорії.

13 листопада 1993 року під час виконання цього твору на концерті в Сан-Франциско, Ніколаєва була вражена крововиливом у мозок і змушена була перервати свій виступ. Через дев'ять днів, 22 листопада, померла. Похована в Москві на Новодівочому кладовищі (ділянка № 3).

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • 1999 року ім'я Т. П. Ніколаєвої присвоєно дитячій школі мистецтв № 1 міста Брянська, де починався її творчий шлях.[6] 2000 року на будівлі школи мистецтв відкрито меморіальну дошку, присвячену пам'яті Тетяни Петрівни.[7]
  • З 1996 року на базі брянської школи мистецтв № 1 (нині носить ім'я піаністки) кожні два роки проводиться Міждержавний конкурс юних піаністів імені Ніколаєвої.[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #134473671 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в SNAC — 2010.
  4. https://www.presencecompositrices.com/compositrice/nikolayeva-tatiana
  5. The New York Times / J. KahnManhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 1851. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  6. Тетяна Петрівна Ніколаєва на сайті debryansk.ru. Архів оригіналу за 21 червня 2008. Процитовано 1 жовтня 2011. 
  7. Тетяна Петрівна Ніколаєва на сайті narod.ru. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 жовтня 2011. 
  8. В Брянске пройдет VII открытый межгосударственный конкурс юных пианистов имени Николаевой. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 жовтня 2011. 

Посилання[ред. | ред. код]