Отто Бамберзький
| Отто Бамбергський | |
|---|---|
 скульптура Отто Бамбергського у церкві святого Михаїла у Бамберзі (Німеччина) | |
| Оттон I Бамбергський | |
| У миру: | Отто фон Містельбах |
| Народився |
1060 Містельбах, Франконія |
| Помер |
30 червня 1139 Бамберг, Верхня Франконія, Баварія |
| Поховання | Бамберг |
| Шанується | Католицькою Церквою |
| У лику | святий |
| Головна святиня | церква святого Михаїла, Бамберг (Німеччина) |
| День пам'яті | 30 червня |
| Атрибути | архієрейський посох |
| Подвижництво | єпископ Бамбергу, місіонер, «апостол народу Померанії» |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Святий Отто фон Містельбах, Оттон I Бамбергський, Отто Бамбергський (нім. Otto von Mistelbach, Otto von Bamberg; пол. Otton z Bambergu; близько 1060, Франконія — 30 червня 1139, Бамберг) — єпископ Бамбергу після 1102 року, канцлер імператора Священної Римської імперії Генріха IV, місіонерський святий Католицької Церкви, іменований як «Апостол Померанії» (лат. apostolus gentis Pomeranorum) і «батько монастирів».
Життєпис[ред. | ред. код]
Оттон фон Містельбах народився близько 1060 р. у Швабії в Священній Римській імперії в шляхетній родині. Прийняв чернечий постриг в абатстві Ґіршау. В юнацтві став священиком, але завдяки своїм здібностям зробив й політичну кар'єру, ставши канцлером імператора Генріха IV, а потім і його сина Генріха V.
У 1102 р. йому була надана імператором кафедра єпископства Бамберг. Відновив єпархіальні структури, заснував декілька монастирів і звів на кордонах єпархії фортеці. У 1109 р. заново відбудував собор Святого Якова у Бамберзі, спалений в 1081 р. при імператорові Генріхові II.
У боротьбі за інвеституру між папами і імператорами виступив у ролі посередника. У 1106 р. прибув до Римського Папи Пасхалія II, який поставив його на кафедру єпископства Ананьї. У 1122 р. завдяки зусиллям Оттона був укладений «Вормський конкордат», який поклав край суперечкам за інвеституру.
У 1124—1125 роках і в 1128—1129 роках він керував місіонерською діяльністю католицької церкви у Західній Померанії серед полабських слов'ян[1]. У 1124 р. він відправився на місію в Померанію разом з духовенством своєї єпархії, катехитами, слугами і озброєною охороною, котрі були надані йому Болеславом III, князем Польщі. Прибув до Піріц, де його проповідь, як стверджували літописці, призвела до Хрещення двадцяти тисяч язичників і скасування таких звичаїв, як полігамія і вбивство новонароджених дівчаток.
Однак через кілька років деякі зі вже охрещених жителів Щецина і Воліна повернулися до язичництва, і в 1128 р. Оттонові довелося повторити місіонерську поїздку на прохання герцога Померанії Вратислава I. Існують описи його подорожей, складені у формі «Житій» на основі розповідей його наближених осіб — учасників місій, одним з яких був Адальберт Померанський, майбутній перший єпископ Померанії.
Отто помер 30 червня 1139 р. в Священній Римській імперії в Бамберзі та похований у церкві Святого Михаїла.
Вшанування[ред. | ред. код]
Оттон є 8-м єпископом Бамбергу. В єпархіальному музеї при соборі зберігається його архієрейський посох. У 1189 р. Папа Римський Климент III зарахував Отто до лику святих. Літургійна пам'ять на його честь здійснюється 30 червня і 30 вересня (в єпархії Бамбергу).
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Велика радянська енциклопедія // «Оттон Бамбергский» (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Gracjan Bojar-Fijałkowski, «Święty Otton z Bambergu», ODiSS Ośrodek Dokumentacji i Studiów Społecznych, Warszawa 1986, ISBN 83-7012-006-7 (пол.)
- Lech Fabiańczyk, «Apostoł Pomorza», Książnica Pomorska, Szczecin 2001, ISBN 83-87879-20-7 (пол.)
- Vera Schauber, Hanns Michael Schindler, «Święci na każdy dzień», Świat Książki, Warszawa 2000, ISBN 83-7227-616-1 (пол.)
- Lorenz Weinrich (Hg.): Heiligenleben zur deutsch-slawischen Geschichte. Adalbert von Prag und Otto von Bamberg. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 2005. ISBN 3-534-01422-7. (нім.)
- Eberhard Demm: Reformmönchtum und Slawenmission im 12. Jahrhundert. Wertsoziologisch-geistesgeschichtliche Untersuchungen zu den Viten Bischof Ottos von Bamberg. Historische Studien Bd. 419, Matthiesen-Verlag Lübeck 1970. (нім.)
- Lorenz Weinrich (Hg. und Übersetzer): Ebo von Michelsberg: Der Pommernapostel Otto von Bamberg. Das Leben des Bischofs und Bekenners. Thomas Helms Verlag, Schwerin 2012, ISBN 978-3-940207-43-2. (нім.)
- Johannes Kist: Fürst- und Erzbistum Bamberg. Bamberg 1962, Seite 31-38. (нім.)
- Franz Xaver Sulzbeck: Leben des heiligen Otto, Bischofs von Bamberg und Apostels der Pommern. Regensburg 1865 (Volltext) (нім.)
- Rudolf Köpke: Herbordi Dialogus de vita Ottonis episcopi BabenbergensisHannover 1868
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Отто Бамбергський- Ebonis: «Vita Ottonis episcopi Bambergensis» (лат.)
- Велика радянська енциклопедія // «Оттон Бамбергский» (рос.)
|
