Парламентські вибори в Україні 2012

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
2007 Україна 2014
Парламентські вибори в Україні 2012
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
України
Категорія КатегоріяІнші країни

Вибори до Верховної Ради України, згідно з чинним законодавством, проходять 28 жовтня 2012 року на основі Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року.[1]

Цим законом встановлено п'ятивідсотковий прохідний бар'єр і змішану систему: 225 депутатів обираються в загальнодержавному багатомандатному окрузі за виборчими списками від політичних партій, а інші 225 — за мажоритарною системою в одномандатних округах. Участь у виборах беруть тільки політичні партії; участь блоків, які складаються з партій, не передбачено. Офіційна виборча кампанія розпочалася 30 липня 2012 року.

Україна з часу від виборів до Верховної Ради 2007 року[ред. | ред. код]

Політико-правові зміни[ред. | ред. код]

З часу від виборів до Верховної Ради (ВР) 2007 року, в Україні відбулася низка змін, зокрема у 2010 році було обрано нового президента Віктора Федоровича Януковича.

Після чого, рішенням Конституційного Суду про скасування поправок до Конституції від 8 грудня 2004 року, відомих як «політреформа» Україна знову була перетворена на президентсько-парламентську республіку,[2][3] через що Верховна Рада втратила велику частку повноважень. На думку експертів, президент отримав майже необмежену владу.[4][5][6]

Після чого Печерським районним судом м. Києва була засуджена за підписання газових контрактів, а потім і ув'язнена лідерка опозиції, найпопулярніший, згідно з соціологічними опитуваннями на грудень 2011, політик України.[7]

За час від останніх виборів до ВР Україна за рейтингом демократії, який щорічно оприлюднює «Економіст», впала з 53 місця («неповна демократія»)[8] до 79 («гібридний режим») (див. Індекс демократії), а в рейтингу «Індекс свободи слова», який оприлюднює міжнародна організація «Репортери без кордонів», Україна тільки за 2010 рік опустилась на 42 позиції й посіла 131 місце між Іраком (130) та Ізраїльськими територіями (132),[9] чимало світових лідерів висловили занепокоєння поновленням авторитаризму в Україні,[10][11][12] зокрема в тому що необмежена влада Президента може вплинути на демократичність виборів до ВР 2012 року.[13]

22 січня 2012 року, в день Соборності опозиційні лідери підписали угоду про спільні дії. Документ було підписано на Софійській площі в Києві. Угоду підписали усі члени Комітету опору диктатурі, а також лідер партії «УДАР» Віталій Кличко із застереженням.[14]

В лютому, в Україні розігрався гучний скандал. В середу 8 лютого 2012 Депутат фракції «БЮТ-Батьківщина» Роман Забзалюк оприлюднив аудіозаписи з уривками своєї розмови з лідером депутатської групи «Реформи заради майбутнього» Ігорем Рибаковим. На них останній пропонує БЮТівцю гроші за вихід з опозиції.[15] Інтернет ресурс «Українська правда» оприлюднив деякі аудіо-файли. Зокрема ті, де голос схожий на голос Рибакова розповідає, як влада планує використовувати адмінресурс.

27 лютого 2012 року, після тривалого перебування у СІЗО засуджений лідер опозиційної партії «Народна Самооборона», колишній Міністр внутрішніх справ Луценко Юрій Віталійович. Термін покарання — чотири роки позбавлення волі з конфіскацією майна, з позбавленням права обіймати посади, які пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків на строк до трьох років; крім того, Юрія Луценка позбавлено 1 рангу державного службовця.[16][17]

4 березня 2012 — у газеті The New York Times міністри закордонних справ Чехії, Польщі, Німеччини, Швеції, Великої Британії у статті «Сповзання України» висловили «занепокоєння з приводу стану демократії в Україні» та щодо питання парламентських виборів в Україні.[18]

13 березня 2012 року, всі 24 члени Вченої ради Інституту соціології НАН України були викликані на допит до Служби безпеки України.

Офіційна причина визову на допит, як повідомили в СБУ, керівні вчені інституту як свідки у справі розтрати 920 тисяч гривень Центром адаптації державної служби та дочірнім підприємством Інституту соціології — «Центром соціальних експертиз»[19][20].

Завідувач відділу теорії та методології Інституту економіки НАН України, головний науковий співробітник Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України Володимир Черняк так прокоментував цю подію:

Очевидно, що виклик провідних соціологів до СБУ був актом залякування. Напередодні виборів об'єктивна і не об'єктивна соціологія стає політичною зброєю. Партія регіонів має низький рейтинг і соціологи подають правдиву інформацію. Безперечно, їх хотіли залякати, щоб вони цього не робили…

Наступного дня інша соціологічна організація України Київський міжнародний інститут соціології КМІС — оприлюднив чергове своє опитування [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.], яке відрізнялось від попереднього [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] проведеного в цей же самий час.

17 березня 2012 з'їзд партії «Сильна Україна» ухвалив рішення про ліквідацію партії. Делегати з'їзду підтримали пропозиції лідера партії Сергія Тігіпка об'єднати реформаторські зусилля з Партією регіонів.[21]

Підписання угоди про коаліцію опозиційних партій напередодні виборів

11 квітня 2012 року фонд «Демократичні ініціативи» оприлюднив прес-реліз з даними про стан громадської думки населення України напередодні виборів:[22]

  • У суспільстві ще до початку виборчої кампанії панує надзвичайно високий рівень недовіри до чесності прийдешніх виборів: 37% населення припускає, що результати можуть бути перекручені і ще 24% впевнені, що результати будуть перекручені.
  • Серед виборців немає спільної думки щодо найкращого варіанту об'єднання опозиції: 45% опитаних це байдуже, 22% вважають, щоб усі опозиційні сили йшли разом — («Батьківщина», «Фронт змін», «УДАР», «Свобода» та інші), 8% підтримують варіант об'єднання лише «Батьківщини» і «Свободи», а на думку 11%, краще усім опозиційним силам, здатним здолати 5%-й бар'єр, іти окремо і вже потім об'єднатися.
  • Однозначно засуджують голосування за гроші 56% громадян, ще 27% ставляться до цього негативно, але «з розумінням», а 11% ставляться до продажу свого голосу цілком позитивно. Проте 73% не продаватимуть свій голос в принципі, ні за яку ціну, 2%, навпаки — готові продати за будь-яку ціну.
  • Найкориснішою на наступних парламентських виборах громадяни вважають діяльність західних спостерігачів (40%), за оцінкою ефективності йдуть українські спостерігачі від громадських організацій (35%), українські спостерігачі від партій та кандидатів (34%), міжнародні спостерігачі від країн СНД (20%).

23 квітня 2012 року лідери «Батьківщини» Юлія Тимошенко і «Фронту змін» Арсеній Яценюк заявили про формування спільного списку на парламентських виборах.[23]

Зміни до виборчого законодавства[ред. | ред. код]

З ініціативи провладної фракції Партії Регіонів було змінено виборче законодавство за рік до виборів. Зокрема в новому законі заборонено брати участь у виборах політичним блокам, що на думку експертів, зроблено для того, щоб не дати об'єднатися розрізненій опозиції («Батьківщина», «Фронт Змін», «НУНС», ВО «Свобода», «Громадська Позиція», «УДАР»).[24][25][26][27]

Було підвищено прохідний бар'єр з 3% до 5%, що на думку експертів зроблено для недопущення в Парламент багатьох розрізнених опозиційних партій.[28]

Закон проголосований також частиною опозиції, що викликало черговий конфлікт у її рядах. Зокрема лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок заявив, що в знак протесту його партія залишить «Комітет опору диктатурі»,[29] також із незгодою його прийняття виступили Анатолій Гриценко, «Наша Україна»[30], «УДАР» Віталія Кличка[31].

Проти даного закону виступила лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко.[32] Натомість Президент України, який підписав даний закон, запевнив, що вибори будуть чесними і демократичними.[33]

Новий закон майже подібний до закону, за яким проводились вибори до ВР у 2002, який, на думку політологів та експертів[34][35][36][37][38], дасть змогу Партії Регіонів повторити результат колись провладного блоку «ЗАєдУ» («За єдину Україну») на парламентських виборах 2002, який, маючи до виборів рейтинг 6%[39], отримавши на виборах 11%[40], зумів сформувати більшість у Верховній Раді 2002 року.[41]

Мотивування змін[ред. | ред. код]

Ці зміни в законодавстві були викликані швидко падаючою популярністю Партії Регіонів, яка з 2007 до 2011 втратила більше двох третин своїх прихильників[42], що за проведення виборів за минулим законом означало б втрату контролю над ВР з боку пропрезидентської Партії Регіонів.[38]

Падіння рівня підтримки провладної Партії Регіонів пояснюється непопулярними рішеннями, які були неоднозначно сприйняті тією чи іншою частиною українського суспільства, прийняттям пенсійної та податкової реформ, можливим прийняттям так званої «Земельної реформи» яка має перетворити українську землю на товар, скасуванням пільг «чорнобильцям» та «афганцям», співпраця Президента тільки з однією релігійною конфесією — з однієї сторони, відмовою від вступу в Митний союз Білорусі, Казахстану і Росії, що було сприйнято як зрада зі сторони виборців росіян, які населяють частину Півдня і Сходу України — з іншої сторони.

Зміни правил голосування за відкріпними талонами[ред. | ред. код]

Після ухвалення нового Закону «Про вибори народних депутатів» Центральна виборча комісія України 22 вересня 2012 року ухвалила рішення про можливість зміни місця голосування лише в межах виборчого округу[43].

Створення одномандатних виборчих округів[ред. | ред. код]

Одномандатні округи за областями та зміни у порівнянні з 2002 роком.
Деталізована карта меж одномандатних виборчих округів 2012 р.

Центральна виборча комісія України постановою № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» від 28 квітня 2012 утворила 225 виборчих округів, середня кількість виборців в одному окрузі, виходячи з даних державного реєстру, становить 161 140 осіб, допустиме відхилення від цієї чисельності — 12%. В Південно-Східних областях є 106 мандатів, а в Центрально-Західних областях 119 мандатів.[44][45].

Соціологічні опитування[ред. | ред. код]

Список останніх опитувань громадської думки[ред. | ред. код]

За вимогами українського законодавства від четверга 18 жовтня заборонялося публікування передвиборних соціологічних опитувань.[46]

Список останніх опитувань громадської думки
Опитування Дата Партія Регіонів
Батьківщина
УДАР
КПУ
Свобода
Україна — Вперед!
Народна партія
Наша Україна
Фронт Змін
Громадянська позиція
Сильна Україна
Не визначились
Социс [Архівовано 3 лютого 2019 у Wayback Machine.] 09.10-15.10 31,8 22,1 19,5 12,9 6,5 2,9 N\A 1,5 N\A N\A N\A N\A
Research & Branding Group 27.09-09.10 27,8 19,4 16,6 11,2 4,7 2,8 N\A 1,7 N\A N\A N\A 12,0
Всеукраїнська соціологічна служба[неавторитетне джерело] 05.10-07.10 20,7 16,9 14,4 10,1 5,3 5,1 N\A 4,7 N\A N\A N\A 5,8
Право народа[неавторитетне джерело] 27.09-07.10 23,4 14,8 15,2 12,1 5,0 6,3 N\A 1,7 N\A N\A N\A 14,6
«ФОМ-Украина» 26.09-06.10 19,7 11,1 16,1 7,9 3,2 3,1 N\A N\A N\A N\A N\A N\A
АПК «Перспектива» [Архівовано 15 жовтня 2012 у Wayback Machine.][неавторитетне джерело] 27.09-05.10 27,2 22,3 16,4 7,7 5,3 N\A N\A 5,2 N\A N\A N\A N\A
Рейтинг [Архівовано 13 жовтня 2012 у Wayback Machine.] 25.09-05.10 23,0 16,5 17,9 12,8 6,0 3,1 N\A 1,0 N\A N\A N\A 17,2
КМІС [Архівовано 15 липня 2014 у Wayback Machine.] 18.09-04.10 30,7 19,8 21,5 13,3 6,7 2,6 N\A 1,3 N\A N\A N\A N\A
КМІС [Архівовано 15 жовтня 2012 у Wayback Machine.] 21.09-03.10 33,3 20,5 19,1 12,9 7,8 2,3 N\A 1,5 N\A N\A N\A N\A
Дем. ініціативи 18.09-04.10 23,3 15,1 16,0 10,1 5,1 2,1 N\A 1,3 N\A N\A N\A 24,0
ЦСД Софія 23.09-01.10 29,5 17,2 18,0 9,0 5,9 4,6 N\A N\A N\A N\A N\A 11,6
Всеукраїнська соціологічна служба [Архівовано 8 жовтня 2012 у Wayback Machine.][неавторитетне джерело] 28.09-30.09 20,3 16,6 14,2 10,0 4,7 5,1 N\A 3,8 N\A N\A N\A N\A
GfK NOP Ltd [Архівовано 21 грудня 2018 у Wayback Machine.] 12.09-27.09 25 15 17 9 3 3 N\A N\A N\A N\A N\A 13
«Перспектива» [Архівовано 6 жовтня 2012 у Wayback Machine.][неавторитетне джерело] 06.09-26.09 26,4 21,6 15,9 8,5 5,4 3,2 N\A 4,1 N\A N\A N\A N\A
Інститут соціологічних та маркетингових досліджень [Архівовано 7 жовтня 2012 у Wayback Machine.][неавторитетне джерело] 06.09-26.09 23,8 16,2 15,0 11,1 4,7 5,8 N\A 4,5 N\A N\A N\A 18,9
КМІС (на замовлення AlphaVu) 01.09-18.09 22 13 14 9 4 3 N\A N\A N\A N\A N\A N\A
Социс [Архівовано 23 вересня 2012 у Wayback Machine.] 07.09-17.09 21,2 17,2 12,7 9,4 3,4 3,2 N\A N\A N\A N\A N\A 15,0
DEFgroup [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.][неавторитетне джерело] 05.09-15.09 27,5 21,5 12,0 10,2 5,1 4,3 N\A 3,6 N\A N\A N\A 15,0
PolitLab [Архівовано 27 вересня 2012 у Wayback Machine.][неавторитетне джерело] 06.09-13.09 26,7 15,0 11,1 11,4 3,2 6,9 0,9 1,3 N\A N\A N\A 16,4
Інститут досліджень регіонального розвитку України[47][неавторитетне джерело] 01.09-10.09 23,8 14,6 15,7 9,5 4,3 6,5 0,9 1,3 N\A N\A N\A 18,7
Рейтинг[48] [Архівовано 20 вересня 2012 у Wayback Machine.][49][49][49] 11.09.2012 26,3 22,6 12,0 10,8 4,1 3,7 N\A 1,1 N\A N\A N\A 16,6
Research & Branding Group [Архівовано 11 вересня 2012 у Wayback Machine.] 23.08-05.09 27,0 20,4 13,4 10,9 4,5 3,7 N\A N\A N\A N\A N\A N\A
GFK [Архівовано 15 вересня 2012 у Wayback Machine.][49] 20.08-01.09 24,0 17,0 12,0 8,0 3,0 N\A N\A N\A N\A N\A N\A 24
Рейтинг, Центр Разумкова, Социс, GFK Ukraine [Архівовано 21 грудня 2018 у Wayback Machine.] 17 серпня 2012 24,6 26,2 11,8 9,4 4,2 4,3 1,3 0,8 N\A N\A N\A 15,4
Центр Разумкова[48] [Архівовано 11 вересня 2012 у Wayback Machine.][49][49][49] 15 серпня 2012 25,9 23,2 11,1 7,6 3,6 3,9 N\A 0,7 N\A N\A N\A 19,9
Рейтинг [Архівовано 2 серпня 2012 у Wayback Machine.] Липень 2012 20,3 25,5 10,6 9,8 4,4 4,4 1,2 1,0 N\A N\A N\A 18,5
GFK Ukraine[недоступне посилання] 2 — 20 червня 2012 19,4 19,3 12,4 4,7 N\A[50] N\A[50] N\A[50] N\A[50] N\A N\A[50] N\A 35
КМІС[недоступне посилання][недоступне посилання з липня 2019][48] 8 — 17 червня 2012 29,1 26,2 14,5 10,6 5,6 5,9 1,9 1,3 N\A 2,4 N\A N\A
КМІС[недоступне посилання][недоступне посилання з червня 2019][48] 23 травня — 1 червня 2012 27,7 26,3 15,5 5,4 5,1 4,8 2,3 0,7 N\A 1,9 N\A N\A
КМІС[недоступне посилання][недоступне посилання з липня 2019][48] 14 — 26 квітня, 2012 28,2 28,6 10,6 8,5 5,1 4,1 2,2 1,6 N\A 3,1 N\A N\A
КМІС[недоступне посилання][недоступне посилання з червня 2019][48] 12 — 24 квітня, 2012 31,3 17,7 11,0 9,4 5,0 4,6 2,0 1,1 11,9 1,9 N\A N\A
Центр Разумкова [Архівовано 31 липня 2012 у Wayback Machine.][48] 14 — 19 квітня, 2012 23,3 26,8[51] 10,1 7,3 5,7 5,4 1,6 0,6 N\A 2,9 N\A N\A[52]
Рейтинг [Архівовано 5 квітня 2012 у Wayback Machine.][48] 15 — 26 березня, 2012 21,3 20,9 7,2 7,4 4,3 0,9 1,5 0,9 9,9 2,7 N\A 17,7
Рейтинг [Архівовано 7 березня 2012 у Wayback Machine.][48] 10 — 24 лютого, 2012 18,2 19,6 6,5 7,0 4,3 0,6 1,6 0,7 2,9 2,1 11,2 13,9
КМІС[недоступне посилання][недоступне посилання з червня 2019][48] 10 — 19 лютого, 2012 19,7 15,0 6,1 6,2 3,8 0,7 0,5 1,3 9,3 2,3 3,4 26,7
КМІС[недоступне посилання][недоступне посилання з червня 2019][48] 10 — 19 лютого, 2012 26,3 22,3 7,3 9,0 5,5 N\A N\A N\A 12,6 3,0 5,8 N\A
Рейтинг [Архівовано 16 лютого 2012 у Wayback Machine.][48] Грудень, 2011 19,4 20,3 5,0 8,1 4,4 N\A 1,2 1,0 11,3 2,3 N\A 14,0
Центр Разумкова[53] Грудень, 2011 13,9 15,8 5,1 5,3 3,6 N\A N\A N\A 9,6 N\A N\A 13,1
КМІС [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.][48] 4 — 15 листопада, 2011 23,8 19,3 8,4 9,6 4,4 N\A N\A N\A 13,4 2,1 6,1 N\A
Парламентські вибори, 2007 30 вересня, 2007 34,37 30,71[54] N\A 5,39 0,76 N\A 3,96[55] 14,5 N\A N\A N\A N\A

Партії[ред. | ред. код]

     Партії, що мали шанси подолати 5% за даними опитувань громадської думки (дивіться вище)

Партія
№ 1 Українська платформа «Собор»
№ 2 Соціалістична партія України
№ 3 Комуністична партія України
№ 4 Рідна Вітчизна
№ 5 Руський блок
№ 6 Україна — Вперед!
№ 7 ВО «Громада»
№ 8 Українська національна асамблея
№ 9 Ліберальна партія України
№ 10 Нова політика
№ 11 Свобода
№ 12 Зелена планета
№ 13 Партія Пенсіонерів України
№ 14 Наша Україна
№ 15 Зелені
№ 16 Партія зелених України
№ 17 УДАР
№ 18 Україна майбутнього
№ 19 Батьківщина
№ 20 Партія регіонів
№ 21 Народно-трудовий союз України
№ 22 Радикальна партія Олега Ляшка

Результати[ред. | ред. код]

Партія Багатомандатний округ Одно-
мандатні
округи
Всього місць
Голоси % +/- Місця Місця +/-
Партія регіонів 6,116,815 30.00 4.37 72 113
185 / 450
10
Батьківщина (включно із Об'єднаною опозицією)[a] 5,208,390 25.55 5.17[b] 62 39
101 / 450
55
Український Демократичний Альянс за Реформи (УДАР) 2,847,878 13.97 Нова 34 6
40 / 450
Нова
Комуністична партія України 2,687,246 13.18 7.79 32
32 / 450
5
Свобода 2,129,246 10.45 9.68 25 12
37 / 450
37
Україна — Вперед! 322,202 1.58 Нова Нова
Наша Україна 226,482 1.11 13.05[c] 72
Радикальна партія Олега Ляшка 221,136 1.08 Нова 1
1 / 450
Нова
Партія пенсіонерів України 114,198 0.56 0.41[d] 0
Соціалістична партія України 93,081 0.46 2.41 0
Партія зелених України 70,316 0.35 0.06 0
Українська партія «Зелена планета» 70,117 0.35 0
Руський блок 63,530 0.31 0
Зелені 51,386 0.25 Нова Нова
Україна майбутнього 38,544 0.19 Нова Нова
Рідна Вітчизна 32,724 0.16 Нова Нова
Народно-трудовий союз України 22,854 0.11 Нова Нова
Нова політика 21,033 0.10 0
Громада 17,678 0.08 0
УНА-УНСО 16,937 0.08 0
Ліберальна партія України 15,566 0.07 0
Єдиний центр [e] 3
3 / 450
Нова
Народна партія [e] 2
2 / 450
18[f]
Союз [e] 1
1 / 450
1
Самовисуванці 43
43 / 450
43
Всього дійсних голосів 20,388,138 100 225 220 445
Бюлетені, визнані недісними 409,068 1.97
Вакантні місця (округи із невстановленим результатом) 5
5 / 450
Всього 20,797,206 225 225 450
Загальна кількість виборців / Явка 36,213,010 57.43
Джерело: Результати за партійними списками, Результати в одномандатних округах
Примітки:
  1. "Об'єднана опозиція" - назва коаліції партій, усі з яких брали участь у виборах під "парасолькою" ВО "Батьківщина"
  2. Порівняно із результатом Блоку Юлії Тимошенко, головною частиною якого було ВО "Батьківщина"
  3. Порівняно із результатом блоку Наша Україна — Народна самооборона, головною частиною якого була партія "Наша Україна"
  4. Порівняно із результатом Блоку партії пенсіонерів України
  5. а б в Партія не висувала кандидатів у загальнонаціональному багатомандатному окрузі
  6. Порівняно із результатом Блоку Литвина, головною частиною якого була Народна партія

Явка[ред. | ред. код]

Явка виборців на 20:00 28 жовтня 2012 року за областями

За даними ЦВК, явка виборців на виборчі дільниці становила 57,98 %[56][57]:

  • найбільша явка була у Львівській області (67,12 %), Тернопільській області (66,78 %), Волинській області (65,74 %), Вінницькій області (62,89%), Хмельницькій області (62,34 %) та Києві (62,11 %).[57]
  • найнижча активність виборців була у Криму (49,45%), Одеській області (49,64%), місті Севастополі (49,65%) (у кожному з регіонів не перевищивши 50 %), Херсонській області (50,90%) та Закарпатській області (51,61%)[58][59].
Явка виборців по округах. Остаточні дані

Післявиборчі опитування[ред. | ред. код]

В день виборів соціологи провели 6 опитувань на виході з дільниць[60].

Політична партія «Демініціатива», КМІС і Центр Разумкова «TNS і SOCIS» «Рейтинг» «Research&Branding Group» Соціальний моніторінг «Савік Шустер Студія»[61]
Партія регіонів 28,1% 30,48% 27,6% 31,6% 32% 30,48%
ВО «Батьківщина» 24,7% 23,87% 23,4% 23,7% 23,2% 23,87%
УДАР 15,1% 14,67% 14,3% 13,2% 14,4% 14,67%
ВО «Свобода» 12,3% 11,92% 12,5% 11% 12,6% 11,92%
Комуністична партія України 11,8% 12,07% 12,5% 13% 11,5% 12,07%

Пропорційна частина виборів (партійна)[ред. | ред. код]

Лідери за областями в багатомандатному окрузі
Лідери за округами в багатомандатному окрузі
Лідери за районами та містами в багатомандатному окрузі
Підтримка Партії Регіонів у районах міста Донецьк на парламентських виборах в 2012 році

Із загальної кількості виборців, внесених до списків виборців 36 213 010 осіб у голосуванні взяли участь 20 797 206 осіб, серед яких 949 417 голосували не у приміщенні для голосування (на дому). 409 068 виборчих бюлетенів було визнано недійсними.

Результати партій, що пройшли до парламенту, за регіонами:

Регіон Партія Регіонів ВО «Батьківщина» Партія «УДАР» Компартія ВО «Свобода»
Україна 30,00 25,54 13,96 13,18 10,44
Схід
Донецька 65,09 5,26 4,71 18,85 1,20
Луганська 57,06 5,49 4,74 25,14 1,29
Харківська 40,98 15,51 12,82 20,84 3,83
Південь
Крим 52,34 13,09 7,17 19,41 1,04
Запорізька 40,95 14,93 12,40 21,16 3,85
Миколаївська 40,51 16,93 12,51 19,09 4,3
Одеська 41,90 15,49 13,77 18,16 3,30
Херсонська 29,34 21,80 13,63 23,34 4,71
м. Севастополь 46,9 5,86 5,04 29,46 1,37
Центральна Україна
Вінницька 17,38 45,01 13,38 8,86 8,40
Дніпропетровська 35,79 18,38 14,61 19,38 5,19
Кіровоградська 26,25 32,17 14,87 13,46 6,22
Полтавська 21,91 30,14 18,47 13,49 7,94
Черкаська 18,65 37,78 17,23 9,29 9,48
Північ
Житомирська 21,61 36,15 14,19 12,87 7,47
Київська 21,00 36,63 18,73 6,17 10,84
Сумська 21,09 36,27 16,71 12,24 6,37
Чернігівська 20,09 30,73 12,91 13,20 5,98
м. Київ 12,60 30,99 25,45 7,23 17,33
Захід
Волинська 12,92 39,46 15,96 6,97 17,98
Закарпатська 30,87 27,69 20,03 5,03 8,35
Івано-Франківська 5,18 38,21 15,25 1,78 33,79
Львівська 4,70 36,48 14,44 1,99 38,02
Рівненська 15,80 36,59 17,25 6,21 16,63
Тернопільська 6,40 39,04 14,68 1,92 31,22
Хмельницька 18,69 37,71 16,33 8,81 11,79
Чернівецька 20,77 39,60 19,13 5,36 8,71
ЗВО 23,27 19,85 22,11 3,46 23,63
Зміна результату ПР на виборах 2012 р. порівняно з виборами 2007 р.

Зміна кількості виборців, що голосували за Партію регіонів у 20072012 роках

Область парламентські
вибори 2012
парламентські
вибори 2007
різниця, осіб різниця, %
Крим 384 052 536 569 −152 517 −28,4%
Вінницька область 138 619 108 910 29 709 27,3%
Волинська область 65 127 38 046 27 081 71,2%
Дніпропетровська область 497 542 789 955 −292 413 −37,0%
Донецька область 1 274 915 1 720 073 −445 158 −25,9%
Житомирська область 127 749 146 333 −18 584 −12,7%
Закарпатська область 144 631 97 152 47 479 48,9%
Запорізька область 327 160 516 345 −189 185 −36,6%
Івано-Франківська область 34 076 23 192 10 884 46,9%
Київська область 180 284 118 714 61 570 51,9%
Кіровоградська область 109 835 128 233 −18 398 −14,3%
Луганська область 579 589 932 833 −353 244 −37,9%
Львівська область 61 794 62 551 −757 −1,2%
Миколаївська область 191 528 304 075 −112 547 −37,0%
Одеська область 363 210 526 179 −162 969 −31,0%
Полтавська область 149 428 191 000 −41 572 −21,8%
Рівненська область 83 057 61 825 21 232 34,3%
Сумська область 111 844 95 775 16 069 16,8%
Тернопільська область 36 190 20 069 16 121 80,3%
Харківська область 464 143 659 324 −195 181 −29,6%
Херсонська область 126 055 213 996 −87 941 −41,1%
Хмельницька область 120 110 100 919 19 191 19,0%
Черкаська область 116 855 101 971 14 884 14,6%
Чернівецька область 84 517 68 796 15 721 22,9%
Чернігівська область 105 618 120 056 −14 438 −12,0%
Київ 165 120 205 248 −40 128 −19,6%
Севастополь 68 945 118 917 −49 972 −42,0%
Закордонний округ 4 753 6 839 −2 086 −30,5%
Всього 6 116 746 8 013 895 −1 897 149 −23,7%

Зміна кількості виборців, що голосували за ВО «Батьківщина» у 20072012 роках

Область Парламентські
вибори 2012
Парламентські
вибори 2007
різниця, осіб різниця, %
Крим 96 074 60 968 35 106 57,6%
Вінницька область 358 878 433 455 −74 577 −17,2%
Волинська область 198 874 325 709 −126 835 −38,9%
Дніпропетровська область 255 519 343 398 −87 879 −25,6%
Донецька область 103 105 93 762 9 343 10,0%
Житомирська область 213 714 241 589 −27 875 −11,5%
Закарпатська область 129 739 141 800 −12 061 −8,5%
Запорізька область 119 271 136 552 −17 281 −12,7%
Івано-Франківська область 251 054 397 326 −146 272 −36,8%
Київська область 314 520 485 666 −171 146 −35,2%
Кіровоградська область 134 560 178 507 −43 947 −24,6%
Луганська область 55 785 64 697 −8 912 −13,8%
Львівська область 466 352 752 127 −285 775 −38,0%
Миколаївська область 80 052 92 837 −12 785 −13,8%
Одеська область 134 301 138 279 −3 978 −2,9%
Полтавська область 205 593 292 145 −86 552 −29,6%
Рівненська область 192 332 302 552 −110 220 −36,4%
Сумська область 192 319 271 361 −79 042 −29,1%
Тернопільська область 220 743 342 930 −122 187 −35,6%
Харківська область 172 295 217 426 −45 131 −20,8%
Херсонська область 93 661 114 152 −20 491 −18,0%
Хмельницька область 242 270 345 818 −103 548 −29,9%
Черкаська область 236 664 309 421 −72 757 −23,5%
Чернівецька область 161 134 189 132 −27 998 −14,8%
Чернігівська область 161 518 242 869 −81 351 −33,5%
Київ 406 086 629 904 −223 818 −35,5%
Севастополь 8 623 9 245 −622 −6,7%
Закордонний округ 4 054 8 566 −4 512 −52,7%
Всього 5 209 090 7 162 193 −1 953 103 −27,3%

Зміна кількості виборців, що голосували за ВО «Свобода» у 20072012 роках

Область Парламентські
вибори 2012
Парламентські
вибори 2007
різниця, осіб різниця, раз
Крим 7 637 827 6 810 8,2
Вінницька область 67 024 4 120 62 904 15,3
Волинська область 90 612 8 215 82 397 10,0
Дніпропетровська область 72 257 4 471 67 786 15,2
Донецька область 23 557 2 123 21 434 10,1
Житомирська область 44 188 2 566 41 622 16,2
Закарпатська область 39 160 2 670 36 490 13,7
Запорізька область 30 758 1 968 28 790 14,6
Івано-Франківська область 222 013 26 792 195 221 7,3
Київська область 93 082 6 146 86 936 14,1
Кіровоградська область 26 026 1 207 24 819 20,6
Луганська область 13 203 798 12 405 15,5
Львівська область 499 703 45 681 454 022 9,9
Миколаївська область 20 356 1 137 19 219 16,9
Одеська область 28 618 1 771 26 847 15,2
Полтавська область 54 206 2 378 51 828 21,8
Рівненська область 87 444 6 680 80 764 12,1
Сумська область 33 783 1 335 32 448 24,3
Тернопільська область 176 534 22 886 153 648 6,7
Харківська область 43 461 2 978 40 483 13,6
Херсонська область 20 255 1 010 19 245 19,1
Хмельницька область 75 748 3 461 72 287 20,9
Черкаська область 59 414 4 851 54 563 11,2
Чернівецька область 35 450 3 129 32 321 10,3
Чернігівська область 31 473 1 645 29 828 18,1
Київ 227 118 17 105 210 013 12,3
Севастополь 2 026 170 1 856 10,9
Закордонний округ 4 827 590 4 237 7,2
Всього 2 129 933 178 710 1 951 223 10,9

Мажоритарна частина виборів (в одномандатних округах)[ред. | ред. код]

Список депутатів за одномадатними округами
Регіон Одно-
мандатний
виборчий округ
Кандидат, який
набрав найбільшу
к-сть голосів «ЗА»
% голосів «ЗА» Висунений партією
1 АР Крим 001 Дзоз Віталіна Олексіївна 38,76 % Партія регіонів
1 АР Крим 002 Миримський Лев Юлійович 36,45 % Партія «Союз»
1 АР Крим 003 Нетецька Олена Анатоліївна 50,37 % Партія регіонів
1 АР Крим 004 Парасків Олег Дмитрович 34,00 % Партія регіонів
1 АР Крим 005 Лютікова Валентина Іванівна 41,81 % Партія регіонів
1 АР Крим 006 Льовочкіна Юлія Володимирівна 60,01 % Партія регіонів
1 АР Крим 007 Брайко Сергій Борисович 52,21 % Партія регіонів
1 АР Крим 008 Дейч Борис Давидович 62,42 % Партія регіонів
1 АР Крим 009 Нечаєв Олександр Ігоревич 58,07 % Партія регіонів
1 АР Крим 010 Груба Григорій Іванович 41,60 % Партія регіонів
2 Вінницька область 011 Домбровський Олександр Георгійович 30.16 % самовисування
2 Вінницька область 012 Порошенко Петро Олексійович 71,52 % самовисування
2 Вінницька область 013 Катеринчук Микола Дмитрович 64,34 % Батьківщина
2 Вінницька область 0141 Жеребнюк Віктор Миколайович1 33,32 % Партія регіонів
2 Вінницька область 015 Джига Микола Васильович 39,65 % Партія регіонів
2 Вінницька область 016 Калетник Оксана Миколаївна 43,22 % самовисування
2 Вінницька область 017 Заболотний Григорій Михайлович 46,73 % самовисування
2 Вінницька область 018 Калетнік Григорій Миколайович 46,15 % самовисування
3 Волинська область 019 Мельник Євген Іванович 36,46 % Свобода
3 Волинська область 020 Мартиняк Сергій Васильович 29.36 % самовисування
3 Волинська область 021 Івахів Степан Петрович 37.23 % самовисування
3 Волинська область 022 Палиця Ігор Петрович 40,27 % самовисування
3 Волинська область 023 Єремеєв Ігор Миронович 48,50 % самовисування
4 Дніпропетровська область 024 Безбах Яків Якович 43,06 % самовисування
4 Дніпропетровська область 025 Циркін Ігор Маркович 40,94 % Партія регіонів
4 Дніпропетровська область 026 Ступак Іван Іванович 51,84 % Партія регіонів
4 Дніпропетровська область 027 Момот Олександр Іванович 38,25 % Партія регіонів
4 Дніпропетровська область 028 Морозенко Євгеній Вадимович 33,87 % Партія регіонів
4 Дніпропетровська область 029 Бутківський Віктор Володимирович 41,40 % Партія регіонів
4 Дніпропетровська область 030 Гузенко Костянтин Олександрович 32,78 % Партія регіонів
4 Дніпропетровська область 031 Павлов Костянтин Юрійович 43,37 % Партія регіонів
4 Дніпропетровська область 032 Любоненко Юрій Вікторович 46,70 % Партія регіонів
4 Дніпропетровська область 033 Задорожний Вячеслав Казимирович 45,82 % Партія регіонів
4 Дніпропетровська область 034 Глазунов Сергій Миколайович 43,24 % Партія регіонів
4 Дніпропетровська область 035 Шипко Андрій Федорович 43,51 % Партія регіонів
4 Дніпропетровська область 036 Мартовицький Артур Володимирович 54,82 % Партія регіонів
4 Дніпропетровська область 037 Шпенов Дмитро Юрійович 52,30 % Партія регіонів
4 Дніпропетровська область 038 Солошенко Микола Павлович 37,04 % Партія регіонів
4 Дніпропетровська область 039 Самойленко Юрій Павлович 51,37 % Партія регіонів
4 Дніпропетровська область 040 Царьов Олег Анатолійович 44,42 % Партія регіонів
5 Донецька область 041 Бобков Олександр Михайлович 80,85 % Партія регіонів
5 Донецька область 042 Бахтеєва Тетяна Дмитрівна 65,51 % Партія регіонів
5 Донецька область 043 Ландик Валентин Іванович 50,87 % Партія регіонів
5 Донецька область 044 Левченко Микола Олександрович 77,12 % Партія регіонів
5 Донецька область 045 Звягільський Юхим Леонідович 72,59 % Партія регіонів
5 Донецька область 046 Клюєв Сергій Петрович 73,10 % Партія регіонів
5 Донецька область 047 Азаров Олексій Миколайович 76.10 % Партія регіонів
5 Донецька область 048 Боярський Юрій Іванович 55,12 % Партія регіонів
5 Донецька область 049 Омельянович Денис Сергійович 63,94 % Партія регіонів
5 Донецька область 050 Байсаров Леонід Володимирович 72,71 % Партія регіонів
5 Донецька область 051 Гончаров Анатолій Дмитрович 40,11 % Партія регіонів
5 Донецька область 052 Шкіря Ігор Миколайович 60,74 % Партія регіонів
5 Донецька область 053 Литвинов Леонід Федорович 78,86 % Партія регіонів
5 Донецька область 054 Лук'янов Владислав Валентинович 77,15 % Партія регіонів
5 Донецька область 055 Омельченко Валерій Павлович 69,30 % Партія регіонів
5 Донецька область 056 Борт Віталій Петрович 71,08 % Партія регіонів
5 Донецька область 057 Матвієнков Сергій Анатолійович 60,50 % Партія регіонів
5 Донецька область 058 Білий Олексій Петрович 50,41 % Партія регіонів
5 Донецька область 059 Васильєв Олександр Андрійович 64,16 % Партія регіонів
5 Донецька область 060 Риженков Олександр Миколайович 57,70 % Партія регіонів
5 Донецька область 061 Пономарьов Андрій Вікторович 54,76 % Партія регіонів
6 Житомирська область 062 Зубко Геннадій Григорович 60,97 % Батьківщина
6 Житомирська область 063 Лабунська Анжеліка Вікторівна 25.34 % самовисування
6 Житомирська область 064 Пехов Володимир Анатолійович 32.75 % Партія регіонів
6 Житомирська область 065 Литвин Володимир Михайлович 66.53 % Народна Партія
6 Житомирська область 066 Журавський Віталій Станіславович 24.86 % Партія регіонів
6 Житомирська область 067 Развадовський Віктор Йосипович 47.79 % самовисування
7 Закарпатська область 068 Ковач Василь Ілліч 31.14 % Партія регіонів
7 Закарпатська область 069 Балога Віктор Іванович 49.42 % Єдиний Центр
7 Закарпатська область 070 Ланьо Михайло Іванович 60.20 % Партія регіонів
7 Закарпатська область 071 Балога Павло Іванович 35,91 % Єдиний центр
7 Закарпатська область 072 Петьовка Василь Васильович 54.67 % Єдиний Центр
7 Закарпатська область 073 Бушко Іван Іванович 41,22 % Партія регіонів
8 Запорізька область 074 Сухий Ярослав Михайлович 24,92 % Партія регіонів
8 Запорізька область 075 Кальцев Сергій Федорович 38,40 % Партія регіонів
8 Запорізька область 076 Карташов Євген Григорович 31,59 % Партія регіонів
8 Запорізька область 077 Богуслаєв Вячеслав Олександрович 50,11 % Партія регіонів
8 Запорізька область 078 Пономарьов Олександр Сергійович 49,96 % самовисування
8 Запорізька область 079 Бандуров Володимир Володимирович 55,85 % Партія регіонів
8 Запорізька область 080 Балицький Євген Віталійович 54.46 % Партія регіонів
8 Запорізька область 081 Пшонка Артем Вікторович 65,44 % Партія регіонів
8 Запорізька область 082 Дудка Олександр Іванович 39,87 % Партія регіонів
9 Івано-Франківська область 083 Сич Олександр Максимович 55.81 % Свобода
9 Івано-Франківська область 084 Купчак Володимир Романович 47.27 % Батьківщина
9 Івано-Франківська область 085 Сікора Ольга Мирославівна 53.34 % Батьківщина
9 Івано-Франківська область 086 Дирів Анатолій Борисович 29.02 % Батьківщина
9 Івано-Франківська область 087 Дерев'янко Юрій Богданович 41.53 % самовисування
9 Івано-Франківська область 088 Доній Олександр Сергійович 43.95 % самовисування
9 Івано-Франківська область 089 Гладій Василь Іванович 48.57 % Батьківщина
10 Київська область 090 Чудновський Віталій Олегович 34,18 % самовисування
10 Київська область 091 Сольвар Руслан Миколайович 51.62 % УДАР
10 Київська область 092 Кацуба Сергій Володимирович 33.67 % Партія регіонів
10 Київська область 093 Онищенко Олександр Романович 46.85 % Партія регіонів
10 Київська область 094 Перевибори[63]
10 Київська область 095 Кутовий Вячеслав Григорович 26.90 % Батьківщина
10 Київська область 096 Москаленко Ярослав Миколайович 38.97 % Партія регіонів
10 Київська область 097 Різаненко Павло Олександрович 31.04 % УДАР
10 Київська область 098 Міщенко Сергій Григорович 34.29 % самовисування
11 Кіровоградська область 099 Табалов Андрій Олександрович 32.80 % Батьківщина
11 Кіровоградська область 100 Березкін Станіслав Семенович 36.88 % Партія регіонів
11 Кіровоградська область 101 Грушевський Віталій Анатолійович 30.77 % Партія регіонів
11 Кіровоградська область 102 Єдін Олександр Йосипович 29.10 % Партія регіонів
11 Кіровоградська область 103 Кузьменко Сергій Анатолійович 45.51 % Партія регіонів
12 Луганська область 104 Струк Володимир Олексійович 39.98 % самовисування
12 Луганська область 105 Горохов Сергій Олександрович 59.70 % Партія регіонів
12 Луганська область 106 Кунченко Олексій Петрович 41.41 % Партія регіонів
12 Луганська область 107 Дунаєв Сергій Володимирович 42,58 % Партія регіонів
12 Луганська область 108 Мошенський Валерій Захарович 35.19 % самовисування
12 Луганська область 109 Медяник Володимир Юрійович 44.13 % Партія регіонів
12 Луганська область 110 Чуб Володимир Євгенович 48.08 % Партія регіонів
12 Луганська область 111 Коваль Олександр Іванович 52.04 % Партія регіонів
12 Луганська область 112 Іоффе Юлій Якович 46.88 % Партія регіонів
12 Луганська область 113 Тихонов Віктор Миколайович 60.18 % Партія регіонів
12 Луганська область 114 Демішкан Володимир Федорович 64.87 % Партія регіонів
13 Львівська область 115 Хміль Михайло Михайлович 43.09 % Свобода
13 Львівська область 116 Фаріон Ірина Дмитрівна 68.02 % Свобода
13 Львівська область 117 Васюник Ігор Васильович 27.34 % Батьківщина
13 Львівська область 118 Михальчишин Юрій Адріянович 57.21 % Свобода
13 Львівська область 119 Сех Ірина Ігорівна 64.86 % Свобода
13 Львівська область 120 Дубневич Ярослав Васильович 46.91 % самовисування
13 Львівська область 121 Ілик Роман Романович 49.11 % Батьківщина
13 Львівська область 122 Пазиняк Василь Степанович 55.86 % Батьківщина
13 Львівська область 123 Котеляк Лідія Леонідівна 29.71 % Батьківщина
13 Львівська область 124 Курпіль Степан Володимирович 61.73 % Батьківщина
13 Львівська область 125 Тягнибок Андрій Ярославович 35.47 % Свобода
13 Львівська область 126 Канівець Олег Леонідович 41.20 % Батьківщина
14 Миколаївська область 127 Наконечний Володимир Леонтійович 45,77 % Партія регіонів
14 Миколаївська область 128 Ільюк Артем Олександрович 37.96 % Партія регіонів
14 Миколаївська область 129 Жук Микола Васильович 46,94 % Партія регіонів
14 Миколаївська область 130 Бриченко Ігор Віталійович 42.23 % Батьківщина
14 Миколаївська область 131 Гержов Юрій Іванович 44,20 % Партія регіонів
14 Миколаївська область 1321 Травянко Віталій Іванович1 Перевибори[63]
15 Одеська область 133 Марков Ігор Олегович 26.60 % самовисування
15 Одеська область 134 Гриневецький Сергій Рафаїлович 32,03 % Народна партія
15 Одеська область 135 Ківалов Сергій Васильович 56,79 % Партія регіонів
15 Одеська область 136 Труханов Геннадій Леонідович 61,00 % Партія регіонів
15 Одеська область 137 Клімов Леонід Михайлович 48.46 % Партія регіонів
15 Одеська область 138 Фурсін Іван Геннадійович 57,65 % Партія регіонів
15 Одеська область 139 Пресман Олександр Семенович 53.58 % Партія регіонів
15 Одеська область 140 Жванія Давид Важаєвич 32.07 % самовисування
15 Одеська область 141 Барвіненко Віталій Дмитрович 41.53 % Партія регіонів
15 Одеська область 142 Кіссе Антон Іванович 39.06 % самовисування
15 Одеська область 143 Крук Юрій Борисович 23.76 % Партія регіонів
16 Полтавська область 144 Каплін Сергій Миколайович 32,21 % УДАР
16 Полтавська область 145 Бублик Юрій Васильович 36,45 % Свобода
16 Полтавська область 146 Шаповалов Юрій Анатолійович 34,35 % самовисування
16 Полтавська область 147 Кулініч Олег Іванович 43,32 % самовисування
16 Полтавська область 148 Пилипенко Володимир Пилипович 47.41 % самовисування
16 Полтавська область 149 Лелюк Олексій Володимирович 35,67 % Партія регіонів
16 Полтавська область 150 Жеваго Костянтин Валентинович 61,20 % самовисування
16 Полтавська область 151 Кутовий Тарас Вікторович 41.27 % УДАР
17 Рівненська область 152 Осуховський Олег Іванович 39,75 % Свобода
17 Рівненська область 153 Вознюк Юрій Володимирович 48.32 % Батьківщина
17 Рівненська область 154 Королюк Валентин Анатолійович 38,25 % Батьківщина
17 Рівненська область 155 Сорока Микола Петрович 32.76 % Партія регіонів
17 Рівненська область 156 Кучерук Микола Герасимович 32.17 % Батьківщина
18 Сумська область 157 Медуниця Олег Вячеславович 41,75 % Ватьківщина
18 Сумська область 158 Волков Олександр Михайлович 40.14 % самовисування
18 Сумська область 159 Деркач Андрій Леонідович 63,26 % Партія регіонів
18 Сумська область 160 Молоток Ігор Федорович 31,50 % самовисування
18 Сумська область 161 Шульга Володимир Петрович 42.70 % Батьківщина
18 Сумська область 162 Купрейчик Ірина Валеріївна 34.55 % Батьківщина
19 Тернопільська область 163 Кайда Олексій Петрович 56,65 % Свобода
19 Тернопільська область 164 Головко Михайло Йосифович 45.33 % Свобода
19 Тернопільська область 165 Бойко Володимир Богданович 39.52 % Батьківщина
19 Тернопільська область 166 Апостол Михайло Володимирович 38.97 % Батьківщина
19 Тернопільська область 167 Стойко Іван Михайлович 33.56 % Батьківщина
20 Харківська область 168 Писаренко Валерій Володимирович 43,44 % Партія регіонів
20 Харківська область 169 Бережна Ірина Григоріївна 41,82 % Партія регіонів
20 Харківська область 170 Святаш Дмитро Володимирович 38,39 % Партія регіонів
20 Харківська область 171 Горіна Ірина Анатоліївна 46,31 % Партія регіонів
20 Харківська область 172 Мисик Володимир Юрійович 51,97 % Партія регіонів
20 Харківська область 173 Денисенко Анатолій Петрович 50,60 % Партія регіонів
20 Харківська область 174 Фельдман Олександр Борисович 58.57 % Партія регіонів
20 Харківська область 175 Кацуба Володимир Михайлович 54.17 % Партія регіонів
20 Харківська область 176 Шенцев Дмитро Олексійович 58,57 % Партія регіонів
20 Харківська область 177 Остапчук Віктор Миколайович 56.82 % Партія регіонів
20 Харківська область 178 Добкін Дмитро Маркович 65.11 % Партія регіонів
20 Харківська область 179 Гіршфельд Анатолій Мусійович 45.16 % Партія регіонів
20 Харківська область 180 Біловол Олександр Миколайович 55,32 % Партія регіонів
20 Харківська область 181 Мураєв Євгеній Володимирович 56,15 % Партія регіонів
21 Херсонська область 182 Сальдо Володимир Васильович 37.90 % Партія регіонів
21 Херсонська область 183 Путілов Андрій Станіславович 38,60 % УДАР
21 Херсонська область 184 Дмитрук Микола Ілліч 19,97 % Партія регіонів
21 Херсонська область 185 Опанащенко Михайло Володимирович 25,31 % Партія регіонів
21 Херсонська область 186 Негой Федір Федорович 30.52 % самовисування
22 Хмельницька область 187 Лукашук Олег Григорович 40.34 % Батьківщина
22 Хмельницька область 188 Лабазюк Сергій Петрович 28.39 % самовисування
22 Хмельницька область 189 Сабій Ігор Михайлович 19.39 % Свобода
22 Хмельницька область 190 Буряк Сергій Васильович 42.65 % самовисування
22 Хмельницька область 191 Бондар Віктор Васильович 25.40 % самовисування
22 Хмельницька область 192 Герега Олександр Володимирович 58.04 % самовисування
22 Хмельницька область 193 Мельниченко Володимир Володимирович 44.05 % самовисування
23 Черкаська область 194 Перевибори[63]
23 Черкаська область 195 Зубик Володимир Володимирович 43.80 % самовисування
23 Черкаська область 196 Бобов Геннадій Борисович 42.73 % Партія регіонів
23 Черкаська область 197 Перевибори[63]
23 Черкаська область 198 Тимошенко Віктор Анатолійович 29.40 % самовисування
23 Черкаська область 199 Ничипоренко Валентин Миколайович 28.74 % самовисування
23 Черкаська область 200 Яценко Антон Володимирович 29.90 % Партія регіонів
24 Чернівецька область 201 Федорук Микола Трохимович 52.04 % Батьківщина
24 Чернівецька область 202 Фищук Олександр Георгійович 40,31 % Батьківщина
24 Чернівецька область 203 Федоряк Геннадій Дмитрович 51,73 % Партія регіонів
24 Чернівецька область 204 Семенюк Артем Олексійович 57,54 % Партія регіонів
25 Чернігівська область 205 Дубіль Валерій Олександрович 50.20 % Батьківщина
25 Чернігівська область 206 Атрошенко Владислав Анатолійович 40,63 % самовисування
25 Чернігівська область 207 Рибаков Ігор Олександрович 38,13 % самовисування
25 Чернігівська область 208 Ляшко Олег Валерійович 55.67 % Радикальна Партія Олега Ляшка
25 Чернігівська область 209 Куровський Іван Іванович 46.52 % самовисування
25 Чернігівська область 210 Рудьковський Микола Миколайович 34.04 % самовисування
26 Київ 211 Терьохін Сергій Анатолійович 30.40 % Батьківщина
26 Київ 212 Ярема Віталій Григорович 30,22 % Батьківщина
26 Київ 213 Яворівський Володимир Олександрович 36,66 % Батьківщина
26 Київ 214 Чумак Віктор Васильович 38.91 % УДАР
26 Київ 215 Іллєнко Андрій Юрійович 33,14 % Свобода
26 Київ 216 Ляпіна Ксенія Михайлівна 29.27 % Батьківщина
26 Київ 217 Бригинець Олександр Михайлович 31,75 % Батьківщина
26 Київ 218 Ар'єв Володимир Ігорович 38,85 % Батьківщина
26 Київ 219 Бондаренко Володимир Дмитрович 44,20 % Батьківщина
26 Київ 220 Чорноволенко Олександр Віленович 31,57 % Батьківщина
26 Київ 221 Ємець Леонід Олександрович 30,52 % Батьківщина
26 Київ 222 Андрієвський Дмитро Йосипович 33.87 % Батьківщина
26 Київ 223 Перевибори[63]
27 Севастополь 224 Лебедєв Павло Валентинович 42,64 % Партія регіонів
27 Севастополь 225 Колесніченко Вадим Васильович 43,01 % Партія регіонів

1 Після обробки 100% протоколів на сервері ЦВК кандидат від Батьківщини Іван Мельничук отримав 33,41%, а його опонент самовисуванець Віктор Жеребнюк — 33,21%. Пізніше дані змінені і переможцем став Жеребнюк.[64] 2 Після обробки 100% протоколів на сервері ЦВК кандидат від Батьківщини Аркадій Корнацький отримав перемогу в ОВО 032. Пізніше дані змінені і переможцем став регіонал Віталій Травянко.[65][66]

Із 42 депутатів-мажоритарників, що балотувалися як «безпартійні», сім є чинними депутатами від Партії регіонів або членами їхніх родин:

Ще три обрані мажоритарники є депутатами від партій-партнерів Партії регіонів або членами їхніх родин:

Ще 10-12 безпартійних (серед яких, наприклад, № 14 Віктор Жеребнюк, голова Деснянської районної адміністрації, призначений на цю посаду Президентом, тощо) ймовірно увійдуть до фракції Партії регіонів або коаліції з ними. Крім того велика ймовірність створення коаліції фракції Партії регіонів з Комуністичною партією України (32 депутатів), Народною партією України (2 депутати), партії "Союз" (1) та Єдиний центр (3). Таким чином без урахування п'яти депутатських мандатів, які будуть зайняті після переголосування, в коаліцію Партії регіонів та КПУ ввійдуть 240–242 депутати.

Закордонний виборчий округ[ред. | ред. код]

Результати в ЗВО:[67]

Проблеми з підрахунком голосів на окремих виборчих округах[ред. | ред. код]

Проблемні округи на виборах 28 жовтня 2012 року

Виборчі округи, на яких через чисельні фальсифікації, згідно з постановою ЦВК, визначити неможливо:

Виборчі округи, на яких були зафіксовані фальсифікації:

На сайті ЦВК, вже після обробки 100 % протоколів, переможців з партії Батьківщина у ОВО № 14 і ОВО № 132 (Мельничук і Корнацький) змінили на користь самовисуванця (Жеребнюк) і «регіонала» (Травянко). У ОВО № 184 без кворуму Новокаховська окружна виборча комісія затвердила переможцем в окрузі представника Партії регіонів Миколу Дмитрука, котрий згідно з даними мав на 98 голосів більше ніж у самовисуванця Вінника.[68] Хоча невдовзі заступник голови ЦВК Андрій Магера спростував інформацію про махінації та назвав цю ситуацію помилкою при заповненні в обласній виборчій комісії.[69] 2 листопада Жанна Усенко-Чорна з ЦВК заявила що в деяких округах треба визнати результати недійсними і повторити голосування.[70] Також, член ЦВК Михайло Охендовський сказав що в окремих округах ЦВК, можливо, не зможе встановити результати виборів.[71]

90-й виборчий округ[ред. | ред. код]

За понад півтора місяці до виборів голова Київського обласного відділення Комітету виборців України Юрій Бут повідомив про можливі фальсифікації на виборчому окрузі № 90 «на етапі обробки інформації по результатам голосування на виборчих дільницях шляхом її спотворення». На його думку, про це свідчили факти призначення головою ОВК дискредитованої особи — Валентини Підгайної — та заміни системного програміста, яким, одночасно зі зміною голови ОВК, став Ковтун Ілля Павлович.[72]

Унаслідок, хоча за офіційними даними ЦВК на окрузі № 90 (м. Біла Церква) депутат Віталій Чудновський переміг узгодженого кандидата від опозиційних сил Олександра Марченка (представник ВО «Свобода», загинув захищаючи Київ у березні 2022) на 322 голоси, спостерігачі та інші кандидати в депутати стверджують, що за протоколами засідань ДВК з мокрими печатками переміг саме кандидат Марченко на понад 1300 голосів,[73][74] а на сервер ЦВК було внесено неправдиві дані.[75] Позовні заяви було подано об'єднанням «Свобода» до суду. За словами кандидата Марченка фальсифікації очолювалися головою окружної виборчої комісії Валентиною Підгайною, на яку безпосередньо мав вплив голова Київської ОДА та член Партії регіонів Анатолій Присяжнюк.[74]

1 листопада розпочалося судове засідання у Київському окружному адміністративному суді щодо фальсифікації результатів голосування на виборчому окрузі № 90. У приміщенні суду знаходилися кілька десятків людей «спортивної статури», зареєстрованих як представники ЗМІ, котрі перешкоджали роботі журналістів.[75][76][77][78] Зокрема так звані «представники ЗМІ» не пускали журналістів «5 каналу» у приміщення суду.[79] Принаймні частина цих осіб представляла інтереси Віталія Чудновського.[80] Раніше близько 100 молодиків подібної зовнішності також бачили біля одного з пунктів видачі грошей за «куплені» голоси на його користь.

3 листопада о 2:45 суд ухвалив рішення задовольнити позов Олександра Марченка лише частково: у частині про ненадання копій протоколів членам ОВК. Розходження результатів голосування у протоколах ДВК та підсумкових протоколах, які ОВК надала ЦВК,[81] було повністю проігнороване.[80][82]

3 листопада Олександр Марченко оскаржив це рішення у Київському апеляційному адміністративному суді.[83] Суд відмовився заслуховувати покази членів ДВК 90-го округу, які заявили про фальсифікації, та переглядати долучений до справи відеозапис із ОВК, на якому зачитувалися дільничні протоколи. 5 листопада суд ухвалив рішення не задовольнити позовну заяву кандидата Марченка.[84]

5 листопада заступник голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна висловила думку, що на окрузі № 90 вибори слід визнати недійсними.[85] Того ж дня Світовий конгрес українців опублікував звіт про виявлення його місією спостерігачів сфальсифікованого результату на окрузі № 90, оскільки є серйозні розбіжності між даними сайту ЦВК та протоколами дільниць.[86]

94-й виборчий округ[ред. | ред. код]

Члени комісії ОВК94, хоч і представляють різні партії, але протягом всього передвиборчого періоду загалом голосували у співвідношенні приблизно 12 до 4 не на користь опозиції[87]. В такий спосіб за кілька тижнів до виборів вони звільнили одного з членів комісії Юрія Котолевського, якого за очі називали «совістю ОВК». Також до виборів комісія вирішила не визнавати агітацією запис звернення Тетяни Засухи до вчителів та учнів, яке крутили 1 вересня по всіх школах округу, з порушенням законодавства (стаття 74)[87].

94-й округ з центром в Обухові виявився один з небагатьох, де на третій день після виборів окружна виборча комісія навіть не наблизилася до позначки в 100% оброблених протоколів[87]. Основна боротьба тут розгорілася між представником Об'єднаної Опозиції, Віктором Романюком, та представником Партії Регіонів, Тетяною Засухою. За інформацією, поданою на офіційному сайті ЦВК, станом на 29 жовтня 2012 року при 97,79% оброблених протоколів Романюк мав 38 632 голоси, а Засуха лише 30 114.[88]

Команда Засухи у складі підставних «спостерігачів», яких ніхто не бачив під час виборів на виборчих дільницях[87], подала до суду 28 скарг з метою визнати вибори недійсними на 17 дільницях Обухівського району і 11 дільницях Васильківського району (загалом 28 позовів), де Віктор Романюк отримав переконливу перемогу[87]. Всі ці заяви написані з одним і тим же формулюванням: визнання протиправним рішення ДВК щодо неправомірного недопущення на засідання офіційного спостерігача, хоча жодного протоколу ДВК про такі рішення немає[87]. Голова дільничної комісії 320308 в окрузі№ 94 розповів, що у позові проти ДВК свідками виступили спостерігачі від Партії регіонів Глізнуца і Троцюк, чиї підписи у позові та на рішеннях ДВК істотно відрізняються, або просто були підроблені[87]. Готувати документи до суду підсадним «спостерігачам» від Тетяни Засухи і Партії регіонів допомагав адвокат Іван Назаров, який сидів з ними в автобусі[87].

Заради того, щоб зареєструвати ці заяви, без оголошення паузи засідання перервалося, а секретар ОВК Андрій Блануца зник. Через якийсь час представники ДВК та довірені особи Романюка знайшли секретаря за реєстрацією скарг, що приніс адвокат[87]. В разі виявлення фактів «неправомірного недопущення спостерігачів від партій», підтверджених рішенням суду, ЦВК мало право визнати голосування недійсним. На засідання ОВК Засуха прибула разом з загоном «Беркуту», після того як її адвокати завезли туди рішення Київського апеляційного адміністративного суду. Засуха наказала міліції «вигнати з зали всіх, хто заважає». Міліція навіть кинулась виконувати цей наказ, але коли зустріла депутатів від Батьківщини, відійшла[88]. Унаслідок ОВК ухвалило визнати вибори недійсними на 28 дільницях (просто викреслило голоси більше ніж 30 тисяч людей, які проголосували в день виборів, тобто 35,8% усього населення районів, залишивши результати за всіми СІЗО та психо-неврологічними установами) й у такий спосіб присудило перемогу на цьому окрузі Тетяні Засусі (24 555 голосів — зменшено на 5 559 голосів від попереднього підрахунку, опублікованого на сайті ЦВК), а за Віктора Романюка нарахували 23 386 голосів (зменшено на 15 246 голосів від попереднього підрахунку, опублікованого на сайті ЦВК)[88]. Математичне моделювання показало високу ймовірність вкидання голосів на ОВК 94 за Тетяну Засуху[89].

Невраховані міста та села 94-го виборчого округу:

Пройшовши всі судові інстанції в Україні[90], кандидат від Об'єднаної опозиції представник «Батьківщини» Віктор Романюк звернувся зі скаргою на рішення ОВК № 94 до Європейського суду з прав людини[91][92].

132-й виборчий округ[ред. | ред. код]

Одномандатний виборчий округ № 132 охоплює: місто Первомайськ, Арбузинський, Братський, Врадіївський, Кривоозерський, Первомайський райони Миколаївської області.

Головна боротьба на виборах розгорнулась між кандидатом від опозиції, представником партії ВО "Батьківщина" Аркадієм Корнацьким та представником Партії регіонів Віталієм Травянко.

Після підрахунку 100% протоколів на офіційному порталі Центральної виборчої комісії були змінені результати на корист провладного кандидата[93].

194-й виборчий округ[ред. | ред. код]

Виборчий округ № 194 охоплює частину м. Черкаси. Станом на 01.11.2012 р. на сайті ЦВК повідомлялось про обробку 100% бюлетенів по округу № 194 та про перемогу Миколи Булатецького (балотувався від ВО «Батьківщина») з результатом 40,79% голосів, який випередив свого основного конкурента Валентину Жуковську (балотувалася як самовисуванець). У подальшому результати виборів були уточнені[94]. У підсумку ЦВК визнала, що встановити результати виборів у 194 окрузі неможливо[95].

197-й виборчий округ[ред. | ред. код]

Одномандатний виборчий округу № 197 охоплює: Соснівський район м. Черкаси, Золотоніський, Канівський, Черкаський райони Черкаської області. Головна боротьба за перемогу розгорнулася між Богданом Губським (балотувався як самовисуванець) та Леонідом Даценко (балотувався від ВО «Батьківщина»). За попереднім підрахунком голосів, перемогу отримував Леонід Даценко[96]. Підрахунок голосів супроводжувався скандалами, затримками у підрахунку голосів та призначенням нового складу ОВК. Згодом ОВК назвала переможцем Богдана Губського[97]. У підсумку ЦВК визнала, що встановити результати виборів у 197 окрузі неможливо[95].

223-й виборчий округ[ред. | ред. код]

Віктор Пилипишин (ліворуч) та Юрій Левченко у приміщенні ОВК № 223

Комісія виборчого округу № 223, що у Шевченківському районі Києва, вже біля тижня встановлює результати виборів. Українці дивляться пряму трансляцію засідання ОВК 223, як серіал[98]. Основна боротьба тут розгорнулася між представником партії «Свобода», Юрієм Левченком (депутат Вишгородської райради, за фахом економіст — закінчив Лондонську школу економіки та магістратуру в Магдебурзькому університеті), та самовисуванцем Віктором Пилипишином (колишній керівник райадміністрації), проти якого у квітні 2011 року прокуратура Києва порушила кримінальну справу за перевищення влади, що заподіяли збитки на суму понад 15 мільйонів гривень[99]. Перед виборами виборцям 223 округу були запропоновані чай, мед, чашки та святкові концерти від Пилипишина[100]. Один з кандидатів, Вадим Гладчук, оскаржив у суді дарування виборцям чаю та чашок, але Окружний адміністративний суд міста Києва визнав такі дії Пилипишина законними[101][102].

Перший скандал на цьому окрузі розпочався у понеділок, коли окружком № 223 на столичних Нивках почав приймати перші протоколи з дільниць. Виявилося, що на засіданні члени комісії зачитували правильні цифри, а от у комп'ютер вносили інші (за словами Левченко результат Пилипишина збільшували за рахунок голосів, поданих за інших кандидатів)[98]. Наступного дня ОВК 223 радо приймав протоколи, де була зафіксована перемога Пилипишина, а протоколи «за» Левченка почали відправляти на уточнення або на перерахунок (комісія ухвалювала рішення про перерахунок голосів з найменшого приводу)[98]. Проте, незважаючи на такі дії комісії, за результатами паралельного підрахунку голосів за допомогою протоколів з «мокрими» печатками, Левченко переміг Пилипишина на 930 голосів[98]. У вівторок ввечері в залі ОВК 223 сталася перша серйозна бійка, після якої й народилося нове словосполучення — «молоді журналісти кримінальної зовнішності» (люди спортивної статури з підробленими журналістськими посвідченнями, яких «свободівці» почали величати «братками Пилипишина»)[98].

Далі ОВК 223 відверто затягувала обрахунок голосів, кволо приймаючи протоколи, і намагаючись продавлювати рішення про перерахунок. «Свобода» виступала з заявами про фальсифікації. Раз на 15 хвилин спалахували скандали, які ще більше затягували процес[98]. В середу ввечері до ОВК 223 знову приїхали «молоді журналісти кримінальної зовнішності», які чомусь вирішили заблокувати вихід з будівлі, вишикувавшись у дверях. Міліціонери намагалися їх вивести, а «Свобода» вирішила допомогти. В цей момент у невеличкому приміщенні зали засідань ОВК 223 хтось розпилив сльозогінний газ. В залі знаходитися було майже неможливо й ОВК 223 припинила роботу. Ззовні вхід до будівлі оточив «Беркут»[98]. Відразу після цього інциденту до ОВК 223 приїхав Віктор Пилипишин. Оскільки «молодих журналістів» пов'язували з ним, то даний інцидент скидався на демонстрацію сили[98]. Одним з «журналістів» був віце-чемпіон Європи з греко-римської боротьби та віце-чемпіон світу з бойового самбо Костянтин Стрижак.[103]

Ніч з середи на четвер ОВК 223 вирішило перенести виборчу документацію у окрему кімнату, що суперечило «Закону про вибори» (документація повинна зберігатися у робочому залі комісії). Побоюючись, що людям Пилипишина так буде простіше знищити бюлетені, «свободівці» категорично заявили, що вони не дадуть виносити коробки з зали засідань[98]. Комісія припинила свою роботу й почала її лише в четвер близько 19:00. ОВК 223 почала відправляти на перерахунок протоколи, які вже були уточнені й вечір четверга позначився черговими бійками.[98].

2-го листопада 2012 року ЦВК одностайно проголосувала за припинення повноважень голови ОВК 223, Юрія Литвишка, за «грубе порушення законодавства про вибори» й новою головою комісії призначено її члена Ольгу Гагарін[104]. 3-го листопада було оскаржено рішення суду щодо перерахунку голосів на 10 дільницях в ОВК 223. Біля будівлі ОВК зібралися близько 150 прихильників ВО «Свобода» та близько сотні «молодих журналістів кримінальної зовнішності». ОВК 223 не працює через відсутність кворуму[105]. Того ж дня київський апеляційний адміністративний суд частково задовольнив позов Пилипишина визнавши бездіяльність ОВК 223, проте відмовився дозволити витребування протоколів по 223 округу та доставлення їх до ЦВК для перерахування бюлетенів по 11 дільницях саме у приміщенні ЦВК[106].

У неділю ОВК № 223 змогла прийняти тільки 3 з 4 уточнених протоколів дільничних виборчих комісій[107].

Оцінка виборів[ред. | ред. код]

Оцінка виборів спостерігачами[ред. | ред. код]

Місії спостерігачів ОБСЄ,[108] ПАРЄ,[109] і США[110] розкритикували вибори в Україні. Міжнародні спостерігачі оцінили, що підрахунок голосів досить непрозорий.[111] «Спільна справа» заявила, що результати ЦВК сфальсифіковані по 35 округах.[112] ElectUA повідомила, що найбільшими порушеннями в день виборів були «каруселі» і тиск на виборців.[113] Заступник голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна заявила, що вибори були найбруднішими в історії України через «жахливу» фазу підрахунку голосів.[114] За словами Юлії Тимошенко, парламентські вибори-2012 виявились найбільш нечесними виборами в Україні.[115] Юрій Луценко закликав визнати вибори, хоча вони були сфальсифіковані, заради прийдешніх виборів президента 2015 року.[116]

Доповідь ОБСЄ[ред. | ред. код]

В остаточному звіті спостережної місії ОБСЄ, що вийшла на початку 2013 року, парламентські вибори 2012 в Україні були позначені недостатнім рівнем змагальності.[117]

Документ також містить низку рекомендацій українській стороні щодо поліпшення ситуації. Зокрема, у доповіді йдеться, що на виборах були зловживання державними ресурсами, відсутність прозорості кампанії і фінансування партій, а також і відсутність збалансованого висвітлення в ЗМІ.

БДІПЛ наголошує, що закон про вибори народних депутатів, ухвалений у листопаді 2011 року, містить ряд поліпшень і міг забезпечити міцну основу для проведення демократичних виборів у разі його правильної реалізації. Міжнародні спостерігачі вважають, що подальші поліпшення законодавства необхідні для того, щоб повністю відповідати зобов'язанням, взятим перед ОБСЄ та іншими міжнародними організаціями. Серед проблем, зазначених в доповіді, можливість кандидатів повністю користуватися своїми правами, фінансування виборчих кампаній і ефективніші санкції за серйозні порушення закону.

Крім того, в доповіді йдеться про те, що нездатність основних лідерів опозиції висунути свої кандидатури, що стало наслідком їхніх судимостей, підданих критиці з боку низки європейських парламентських інституцій, негативно позначилася на виборчому процесі і суперечить зобов'язанням ОБСЄ.

ОБСЄ рекомендує для підвищення прозорості, неупередженості та незалежності діяльності виборчих комісій проводити всі засідання відкрито, "без зустрічей за закритими дверима". У доповіді також пропонується посилити механізми контролю для запобігання можливими зловживаннями адміністративними ресурсами, зокрема, використання офіційних заходів для політичної агітації, аж до можливості притягнення винних у таких зловживаннях до відповідальності.

Інші рекомендації стосуються забезпечення збалансованого висвітлення виборів у ЗМІ, підвищення прозорості та підзвітності партій і фінансування виборчої кампанії, а також спрощення процесу вирішення виборчих спорів.

У заяві Міністерства закордонних справ України щодо цього звіту йдеться, що деякі оцінки доповіді носять "помітне політичне забарвлення".[118]

Голосування у психоневрологічних та пенітенціарних закладах[ред. | ред. код]

Історично в психоневрологічних та пенітенціарних закладах адміністративний тиск значно вище середнього по країні, так при середньому результаті Партії регіонів в Донецькій області (максимальний результат для цієї партії серед областей) у 65,09%, результат по психіатричних лікарнях та наркологічних диспансерах 72,9% (у деяких закладах досягає 90,3% — у Макіївській психіатричній лікарні та 93,9% — у Старомихайлівському психоневрологічному інтернаті), а результат по пенітенціарних закладах 80,9% (у деяких закладах досягає 92,9% — у Торецькій виправній колонії № 2 та 93,3% — у Приазовській виправній колонії № 107).

Загалом по країні, за даними сайту ЦВК, з 149 127 чоловік, які були зареєстровані на дільницях у виправних (виховних) колоніях, СІЗО та ІТТ, 139 159 чоловік взяли участь, обравши одну із партій (93,32%), з яких у свою чергу проголосували за партії:

  • Партія регіонів — 92 745 (66,65%)
  • ВО «Батьківщина» — 15 709 (11,29%)
  • УДАР — 9 265 (6,66%)
  • КПУ — 5 038 (3,62%)
  • Україна — вперед! — 4 625 (3,32%)
  • ВО «Свобода» — 2 087 (1,50%)

Таким чином, 1,5% від усіх прихильників Партії регіонів та «Україна — вперед!» на території України є ув'язненими, серед прихильників ВО «Батьківщина» та УДАРу це близько 0,3%, КПУ — 0,2%, Свобода — 0,1%.

За областями підтримка Партії регіонів серед ув'язнених така:

Область Серед всього населення Серед ув'язнених Різниця Кіл-сть установ Максимальна підтримка Установа з максимальною підтримкою
Крим 52,34% 74,29% у 1,4 рази 7 81,55% ВК 126 (Керч)
Вінницька область 17,38% 85,20% у 4,9 раз 9 95,45% ВК 59 (Трудове)
Волинська область 12,92% 42,68% у 3,3 рази 4 82,40% ВК 84 (Цумань)
Дніпропетровська область 35,79% 67,09% у 1,9 раз 17 96,88% ВЦ 79 (Покров)
Донецька область 65,09% 80,90% на 24% 24 93,32% ВК 107 (Маріуполь)
Житомирська область 21,61% 35,34% у 1,64 раз 7 45,23% ВК 70 (Бердичів)
Закарпатська область 30,87% 34,86% на 13% 2 46,49% УВП 9 (Ужгород)
Запорізька область 40,95% 75,42% у 1,84 раз 13 98,11% ВК (Мелітополь)
Івано-Франківська область 5,18% 49,42% у 9,5 разів 4 66,01% ВК 128 (Галич)
Київська область 21,00% 53,41% у 2,5 рази 10 92,74% ВК 115 (Кагарлик)
Кіровоградська область 26,25% 70,37% у 2,7 разів 5 94,74% ВЦ 104 (Олександрівка)
Луганська область 57,06% 86,53% у 1,5 рази 18 100% ІТТ (Краснодон)
Львівська область 4,70% 18,67% у 4 рази 8 55,71% ВК (Самбір)
Миколаївська область 40,51% 61,51% у 1,5 рази 7 77,97% ВК 72 (Вознесенськ)
Одеська область 41,90% 46,18% на 10% 7 85,73% ВК 74 (Одеса)
Полтавська область 21,91% 79,48% у 3,6 разів 10 99,57% ВК 65 (Божківське)
Рівненська область 15,80% 44,93% у 2,84 разів 6 91,78% ВК (Дубно)
Сумська область 21,09% 37,29% у 1,77 разів 5 63,56% ВЦ 130 (Конотоп)
Тернопільська область 6,40% 66,91% у 10,5 разів 4 100% ВК (Бережани)
Харківська область 40,98% 86,43% у 2,1 рази 15 98,50% ВК 100 (Темнівка)
Херсонська область 29,34% 51,48% у 1,75 разів 6 71,08% ВК 61 (Херсон)
Хмельницька область 18,69% 60,67% у 3,25 разів 5 72,14% ВК 98 (Шепетівка)
Черкаська область 18,65% 65,45% у 3,5 рази 4 84,14% СІЗО (Черкаси)
Чернівецька область 20,77% 69,11% у 3,33 разів 2 74,26% ВК 67 (Сокиряни)
Чернігівська область 20,09% 49,08% у 2,45 разів 7 72,48% ВК (Прилуки)
Київ 12,60% 35,92% у 2,9 рази 2 36,00% СІЗО (Київ)
Севастополь 46,90% - 0 - -
Закордонний округ 23,27% - 0 - -
Всього 30,00% 66,65% у 2,22 рази 208 100% -

Голосування по Закордонному виборчому округу[ред. | ред. код]

На Закордонному виборчому округу найбільше голосів набрала ВО «Свобода», на третину відсотка обігнавши Партію регіонів.[67]

Зовнішні відеофайли
Українські парламентські вибори 2012 — голосування в Варшаві, «Наше слово»

Оцінка виборів українською владою[ред. | ред. код]

7 листопада Президент України Віктор Янукович визнав, що вибори пройшли з порушеннями і доручив Генеральному прокурору України Віктору Пшонці проаналізувати факти порушень[119]

Невизнання результатів виборів та акції протесту[ред. | ред. код]

Партії «ВО Батьківщина», «ВО Свобода» та «УДАР» заявили, що можуть не визнати результати виборів через масові фальсифікації на мажоритарних округах на користь провладних кандидатів. Опозиційні партії можуть відмовитися від мандатів і вимагати нові вибори, виключно за партійними списками.[120][121][122]

Опозиційні партії закликали небайдужих громадян вийти 5 листопада о 10:00 під ЦВК України на знак протесту проти фальсифікацій.[123]

З скаргою на дії ОВК № 14, аналогічною тій, яку подав Віктор Романюк на рішення ОВК № 94, до Європейського суду з прав людини звернувся кандидат у депутати по цьому 14-му Вінницькому округу від «Батьківщини» Іван Мельничук[124].

Проміжні і повторні вибори[ред. | ред. код]

15 грудня 2013 року відбулися повторні вибори в 5 округах — 94, 132, 192, 197, 223.

Межі округів[ред. | ред. код]

Проблемні округи на парламентських виборах 2012 р. Червоним позначено округи, на яких встановлення результатів було визнане неможливим і де відбудуться повторні вибори

Повторні вибори відбудуться на п'яти одномандатних виборчих округах у Черкаській, Миколаївській, Київській областях та Києві:

Склад одномандатних виборчих округів:[130]

округ регіон центр округу кількість
виборчих
дільниць
орієнтовна
кількість
виборців
№ 94 Київська область Обухів 135 151 370
№ 132 Миколаївська область Первомайськ 184 149 103
№ 194 Черкаська область Черкаси 82 293 944
№ 197 Черкаська область Канів 146
№ 223 Київ Київ 99 169 295

Результати[ред. | ред. код]

Згідно з офіційними результами ЦВК за підсумками 100% опрацьованих протоколів, у 4 з 5 округів перемогли кандидати-самовисуванці. Лише на 1 окрузі (№ 197) перемога дісталася кандидату від Об'єднаної опозиції.[131]

Округ № 94 (Обухів)
Офіційні результати повторних виборів 15 грудня 2013 р. по виборчих дільницях 94 округу. Сині дільниці — перемога Руслана Бадаєва
кандидат висування голосів за % за
Бадаєв Руслан Геннадійович самовисування 53 363 58,25
Лозовой Андрій Сергійович Радикальна Партія Олега Ляшка 20 080 21,91
Кармазін Юрій Анатолійович самовисування 14 000 15,28
Романюк Віктор Миколайович самовисування 672 0,73
Ткаченко Валерій Валентинович Комуністична партія 534 0,58
Воронін Дмитро Олександрович Партія відродження села 295 0,32
Пацало Лідія Миколаївна самовисування 292 0,31
інші кандидати 2 374 2,62
Округ № 132 (Первомайськ)
Офіційні результати повторних виборів 15 грудня 2013 р. по виборчих дільницях 132 округу. Сині дільниці — перемога Миколи Круглова, червоні дільниці — перемога Аркадія Корнацького
кандидат висування голосів за % за
Круглов Микола Петрович самовисування 32 947 47,85
Корнацький Аркадій Олексійович ВО «Батьківщина» 31 198 45,31
Романюк Анатолій Сергійович Комуністична партія 2 140 3,10
Радецький Руслан Станіславович самовисування 562 0,81
Найда Олег Володимирович Радикальна партія 438 0,63
Косоротова Євгенія Іванівна самовисування 366 0,53
Кривенко Юрій Олександрович Партія «Родина» 347 0,50
Артеменков Ілля Іванович самовисування 248 0,36
Влащенко Олександр Володимирович «Руський блок» 245 0,35
інші кандидати 351 0,56
Округ № 194 (Черкаси)
Офіційні результати повторних виборів 15 грудня 2013 р. по виборчих дільницях 194 (м. Черкаси) та 197 (м. Канів) округів. Сині дільниці — перемога Сергія Червонописького (ОВО № 197) та Михайла Поплавського (ОВО № 194), червоні дільниці — перемога кандидатів Леоніда Даценка (ОВО № 197) та Миколи Булатецького (ОВО № 194)
кандидат висування голосів за % за
Поплавський Михайло Михайлович самовисування 37 331 53,54
Булатецький Микола Іванович ВО «Батьківщина» 25 014 35,87
Радуцький Олександр Романович самовисування 1 936 2,77
Драгунов Віктор Юрійович Комуністична партія 1 358 1,94
Мамалига Володимир Володимирович самовисування 1 194 1,71
Арсенюк Олексій Максимович самовисування 726 1,04
Свинаренко Андрій Анатолійович самовисування 576 0,82
Купрієнко Олег Васильович Радикальна партія 300 0,43
Єрьоменко Володимир Миколайович самовисування 288 0,41
Колісник Максим Вікторович самовисування 224 0,32
інші кандидати 771 1,15
Округ № 197 (Канів)
кандидат висування голосів за % за
Даценко Леонід Миколайович Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» 33 372 63,51
Червонописький Сергій Васильович самовисування 12 243 23,30
Роєнко Віктор Григорович Комуністична партія України 1 584 3,01
Губський Андрій Володимирович самовисування 967 1,84
Данько Людмила Миколаївна самовисування 853 1,62
Ладан Микола Іванович самовисування 832 1,58
Тищенко Сергій Олександрович Радикальна Партія Олега Ляшка 664 1,26
Сухобрус Ігор Володимирович самовисування 658 1,25
інші 1 367 2,63
Округ № 223 (Київ)
кандидат висування голосів за % за
Пилипишин Віктор Петрович самовисування 34 684 44,89
Левченко Юрій Володимирович ВО «Свобода» 31 358 40,58
Монтян Тетяна Миколаївна самовисування 2 543 3,29
Бузина Олесь Олексійович Партія «Руський блок» 2 409 3,11
Левченко Андрій Ілларіонович самовисування 1 451 1,87
Шаповал Ігор Володимирович Комуністична партія 717 0,92
Левченко Владислав Володимирович самовисування 418 0,54
Шилова Вікторія Віталіївна Радикальна партія 329 0,42
Артемчук Анатолій Володимирович самовисування 307 0,39
інші 3 048 3,99

Проміжні вибори[ред. | ред. код]

7 липня 2013 року відбулися проміжні вибори в окрузі № 224 (Севастополь), переміг самовисуванець Новинський Вадим Владиславович.

25 травня 2014 року відбулися проміжні вибори в окрузі № 83 (Івано-Франківська область)[132], переміг Шевченко Олександр Леонідович.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Закон від 17.11.2011 № 4061-VI Про вибори народних депутатів України. Архів оригіналу за 27.11.2021. Процитовано 07.01.2012. 
  2. Україна знову стала президентсько-парламентською республікою. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 8 січня 2012. 
  3. Повний текст рішення КС про скасування політреформи 2004 року. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 8 січня 2012. 
  4. КС скасував політреформу: Янукович отримав повноваження Кучми. Архів оригіналу за 4 жовтня 2010. Процитовано 8 січня 2012. 
  5. Міністр юстиції України Микола Оніщук (2007-10): «За рішенням КС, парламент втратив повноваження, набуті 2004-го». Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 8 січня 2012. 
  6. Навіщо Януковичу диктаторські повноваження?. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 8 січня 2012. 
  7. «Демократичні ініціативи». Архів оригіналу за 10 січня 2012. Процитовано 7 січня 2012. 
  8. [THE WORLD IN 2OO7 Democracy index 1The Economist Intelligence Unit's index of democracy ([[PDF]]) (англ.). Архів оригіналу за 7 вересня 2019. Процитовано 8 січня 2012.  {{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка) THE WORLD IN 2OO7 Democracy index 1The Economist Intelligence Unit's index of democracy (PDF) (англ.)]
  9. Рейтинг свободи слова в Україні понизився на 42 позиції. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 8 січня 2012. 
  10. Далай-лама висловив стурбованість станом прав людини в Україні[недоступне посилання з липня 2019]
  11. Голова ОБСЄ: Ми стурбовані ситуацією в Україні. Архів оригіналу за 10 грудня 2011. Процитовано 8 січня 2012. 
  12. США занепокоєні демократією в Україні — Клінтон. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 8 січня 2012. 
  13. У Східній Європі стурбовані можливістю фальсифікації парламентських виборів в Україні[недоступне посилання з липня 2019]
  14. Опозиція підписала угоду про об'єднання. Архів оригіналу за 24 січня 2012. Процитовано 27 січня 2012. 
  15. «Спецагент» Забзалюк розповів, як отримав $450 тисяч за вихід з «Батьківщини». Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 10 лютого 2012. 
  16. Юрія Луценка «посадили» на чотири роки [Архівовано 6 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  17. Юрія Луценка посадили на 4 роки [Архівовано 16 січня 2019 у Wayback Machine.] (укр.)
  18. Глави МЗС п'яти країн: Янукович заблокував Угоду про асоціацію. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 5 березня 2012. 
  19. СБУ: Повідомлення для ЗМІ прес-центру [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  20. BBC: Відомі соціологи збираються на допит в СБУ [Архівовано 16 березня 2012 у Wayback Machine.]
  21. Партія Тігіпка самоліквідувалася. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 2 квітня 2012. 
  22. «Демократичні ініціативи». Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 13 квітня 2012. 
  23. Тимошенко і Яценюк об'єдналися. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 23 квітня 2012. 
  24. Если бы не новый закон о выборах, через 11 месяцев власть Януковича была бы окончена — Гриценко. Архів оригіналу за 1 січня 2012. Процитовано 8 січня 2012. 
  25. Закон про вибори — це зрада виборців. Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 8 січня 2012. 
  26. Новий закон про вибори: як ПР може перемогти у 2012 році. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 8 січня 2012. 
  27. Політолог: Новий закон про вибори — це «тушкофабрика». Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 8 січня 2012. 
  28. Новий законопроект про вибори: 5% прохідний бар'єр і без варіанту «проти всіх». Архів оригіналу за 15 листопада 2011. Процитовано 8 січня 2012. 
  29. Тягнибок пригрозив опозиції вийти з Комітету опору диктатурі. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 8 січня 2012. 
  30. «Наша Україна»: новий закон про вибори — змова БЮТ і «Фронту змін» із владою. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 8 січня 2012. 
  31. Партія Кличка побачила в новому законі про вибори змову. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 8 січня 2012. 
  32. Тимошенко: «Батьківщина» мене не зрадила. Але закон про вибори — ганебний. Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 8 січня 2012. 
  33. Вибори будуть по-європейські демократичними — Янукович. Архів оригіналу за 9 січня 2012. Процитовано 8 січня 2012. 
  34. Назустріч «святу демократії». Архів оригіналу за 22 січня 2012. Процитовано 8 січня 2012. 
  35. Вибори-2012: вперед у минуле!. Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 8 січня 2012. 
  36. Чим нижчий рейтинг влади, тим більше шансів у «мажоритарки»…. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 8 січня 2012. 
  37. 2002 рік, Після сеансу гіпнозу з Кучмою депутати-мажоритарники вступають до фракції «ЗаєдУ!». Архів оригіналу за 27 вересня 2014. Процитовано 8 січня 2012. 
  38. а б «Регіонали» бояться пропорційної системи, бо не отримають більшості. Архів оригіналу за 3 квітня 2013. Процитовано 8 січня 2012. 
  39. Соціологічні опитування напередодні парламентерських виборів 2002 року. Архів оригіналу за 27 вересня 2014. Процитовано 8 січня 2012. 
  40. Підсумки виборів 2002 Переможці і ті, що програли. Архів оригіналу за 21 квітня 2010. Процитовано 8 січня 2012. 
  41. Фракція «Єди» збільшиться у чотири рази. Архів оригіналу за 27 вересня 2014. Процитовано 8 січня 2012. 
  42. Рейтинг Партії регіонів за рік впав втричі
  43. Голосувати за відкріпними дозволили тільки в межах округу [Архівовано 25 вересня 2012 у Wayback Machine.] Українська правда. 22.09.2012.
  44. Постанова ЦВК № 82 від 28.04.2012 Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя
  45. Українська правда: ЦВК визначилася з нарізкою округів [Архівовано 30 квітня 2012 у Wayback Machine.]
  46. У соціологів починається ембарго на передвиборні опитування. Останні рейтинги. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 17 жовтня 2012. 
  47. Пресс-служба Института исследований регионального развития Украины (18 вересня 2012). Новый парламент: электоральные ожидания. un.ua (рос.). Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 6 липня 2013. 
  48. а б в г д е ж и к л м н п Серед тих, хто братиме участь у виборах
  49. Статистична похибка не вказана. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 18 вересня 2012. 
  50. а б в г д Менше 5%, детально не наведено в прес-релізі
  51. Після домовленості, що партії «Батьківщина» і «Фронт змін» братимуть участь у виборах єдиним списком під спільною назвою «Батьківщина»
  52. [Партія «Україна Вперед» — 5,4%
  53. Серед усього населення
  54. Враховано результат БЮТ
  55. Враховано результат Блоку Литвина
  56. На підставі отриманої інформації зі всіх виборчих дільниць
  57. а б ЦВК каже, що вибори відбулися: явка — майже 57 % [Архівовано 1 листопада 2012 у Wayback Machine.] на УНІАН
  58. Вибори-2012. Явка склала 57,99%. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 листопада 2012. 
  59. Підсумки виборів-2012 в Україні: Явка виборців склала 57,99%. Архів оригіналу за 1 листопада 2012. Процитовано 6 листопада 2012. 
  60. ПР, Батьківщина, УДАР, КПУ та Свобода проходять в Раду — екзит-поли [Архівовано 31 жовтня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
  61. Екзит-пол Савік Шустер Студія: КПУ мінімально відірвалася від Свободи. Архів оригіналу за 29 жовтня 2012. Процитовано 28 жовтня 2012. 
  62. ЦВК-Відомості про підрахунок голосів виборців в межах одномандатних виборчих округів. Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 29 жовтня 2012. 
  63. а б в г д ВР рекомендувала ЦВК провести повторні вибори в 5 округах. Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 6 листопада 2012. 
  64. На сайті ЦВК тривають маніпуляції з цифрами. Тепер Вінничина. Архів оригіналу за 2 листопада 2012. Процитовано 31 жовтня 2012. 
  65. У Миколаївській області замість кандидата від «Батьківщини» назвали переможцем регіонала. Архів оригіналу за 31 жовтня 2012. Процитовано 31 жовтня 2012. 
  66. Опозиціонера-переможця, в окрузі якого фальшували дані, залякали так, що він виїхав за кордон. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 31 жовтня 2012. 
  67. а б Вибори Народних депутатів України 2012: Відомості про підрахунок голосів виборців на закордонних виборчих дільницях [Архівовано 19 липня 2019 у Wayback Machine.] — сайт Центральної виборчої комісії
  68. У Новій Каховці «регіонала» визнали переможцем без кворуму [Архівовано 2 листопада 2012 у Wayback Machine.] Середа, 31 жовтня 2012
  69. Магера каже, що електронні дані фальсифікує не ЦВК [Архівовано 4 листопада 2012 у Wayback Machine.] на оф. сайті УНІАН
  70. У деяких округах доведеться провести переголосування — заступник голови ЦВК [Архівовано 3 листопада 2012 у Wayback Machine.] П'ятниця, 02 листопада 2012
  71. У ЦВК не виключають, що не зможуть встановити результатів у деяких округах [Архівовано 3 листопада 2012 у Wayback Machine.] П'ятниця, 02 листопада 2012
  72. Юрій Бут. Новопризначена голова окружної комісії № 90 почала свою роботу з підлогу документів[недоступне посилання з липня 2019] — Комітет виборців України, 11.09.2012.
  73. Костянтин Климчук. Бенюк, братки, суд… Боротьба з фальсифікаторами в виборчому окрузі № 90 триває[недоступне посилання з липня 2019] — 01.11.2012.
  74. а б Олександр Марченко і його округ № 90 (відео) [Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — 5-ий канал, 30.10.2012.
  75. а б Злата Угрин. Члени ОВК № 90 в Київській області вносили на сервер ЦВК неправдиві дані [Архівовано 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] — Gazeta.ua, 01.11.2012.
  76. Як бритоголові «журналісти» вирішують долю виборів [Архівовано 6 червня 2014 у Wayback Machine.] — Українська правда, 02.10.2012.
  77. Київщина: Суд знову оголосив перерву у розгляді позову Олександра Марченка [Архівовано 31 травня 2014 у Wayback Machine.] — ОПОРА, 02.10.2012.
  78. Костянтин Климчук. Демократія по понятіям [Архівовано 8 листопада 2012 у Wayback Machine.] — 02.11.2012.
  79. Напад на журналістів 5 каналу під судом — 5 канал, 01.11.2012.
  80. а б Київщина: Суд ухвалив рішення щодо позову Олександра Марченка [Архівовано 31 травня 2014 у Wayback Machine.] — ОПОРА, 03.11.2012.
  81. Йов Йонний. Як засланий казачок вибори фальсифікував[недоступне посилання з червня 2019] — 06.11.2012.
  82. Прес-конференція кандидата в депутати до Верховної Ради Олександра Марченка (відео) [Архівовано 27 листопада 2021 у Wayback Machine.] — ПроБЦ, 03.11.2012.
  83. Тетяна Виговська. Феміда — сліпа, експерти-графологи теж осліпли?[недоступне посилання з червня 2019] — 06.11.2012.
  84. Валерій Ямковський. Вибори-2012: судової влади в Україні не існує[недоступне посилання з червня 2019] — Київська регіональна організація Народної партії, 05.11.2012.
  85. ЦВК може ухвалити рішення про повторні вибори ще в чотирьох округах [Архівовано 7 листопада 2012 у Wayback Machine.] — Корреспондент.net, 05.11.2012.
  86. UWC Observer Mission identifies falsified results on CEC web site and expresses grave concern over disregard for rule of law during the election count [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Ukrainian World Congress, 05.11.2012. (англ.)
  87. а б в г д е ж и к http://www.pravda.com.ua/articles/2012/11/1/6976389/ [Архівовано 2 листопада 2012 у Wayback Machine.] Округ 94: Холодна війна Засухи проти Романюка
  88. а б в http://www.pravda.com.ua/columns/2012/11/4/6976663/ [Архівовано 6 листопада 2012 у Wayback Machine.] Округ 94: Вкрадена перемога
  89. http://blogs.pravda.com.ua/authors/shnurko-tabakova/5096eda944303/ [Архівовано 7 листопада 2012 у Wayback Machine.] Моделирование вброса подтвердило правду о ОВК N94
  90. [[https://web.archive.org/web/20121215035053/http://expres.ua/news/2012/11/11/76821 Архівовано 15 грудня 2012 у Wayback Machine.] Стаття "«За „перемогу“ Засухи постраждають судді» в газеті «Експрес»]
  91. [[https://web.archive.org/web/20121201121336/http://www.pravda.com.ua/columns/2012/11/29/6978402/ Архівовано 1 грудня 2012 у Wayback Machine.] Стаття «„Право — це не те, що хтось дає вам; право — це те, що ніхто не може у вас відняти“» на сайті Українська правда]
  92. [[https://web.archive.org/web/20121202142949/http://www.pravda.com.ua/news/2012/11/28/6978341/ Архівовано 2 грудня 2012 у Wayback Machine.] Стаття «Романюк пішов Євросудом на ОВК 94, яка назвала Засуху переможницею» на сайті Українська правда]
  93. На сайте ЦИК происходит «чертовщина»: по 132 ОИК уже «победил» Травянко//НикВести [Архівовано 3 червня 2013 у Wayback Machine.], 3 октября 2012
  94. Українська правда. Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 6 листопада 2012. 
  95. а б Сайт ЦВК. Архів оригіналу за 30 жовтня 2012. Процитовано 30 жовтня 2012. 
  96. Богдан Губський програв вибори Леонідові Даценко. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2012. 
  97. Українська правд [Архівовано 6 листопада 2012 у Wayback Machine.] а
  98. а б в г д е ж и к л http://www.pravda.com.ua/articles/2012/11/2/6976549/ [Архівовано 5 листопада 2012 у Wayback Machine.] 223-й ОВК. За склом
  99. http://kiev.pravda.com.ua/news/4db838768ab34/ [Архівовано 23 липня 2013 у Wayback Machine.] Пилипишину інкримінують розпродаж майна на 15 мільйонів
  100. http://kiev.pravda.com.ua/news/5031f98aeb2ba/ [Архівовано 5 листопада 2012 у Wayback Machine.] Пилипишин підкуповував бабусь Черновецького медом і чашкою
  101. Подкуп избирателей узаконен — «Фраза», 18.09.2012 р. Архів оригіналу за 22.02.2014. Процитовано 04.08.2013. 
  102. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2012 р., яким визнано законною агітацію за кандидата у депутати у спосіб дарування виборцям чаю та чашок. Архів оригіналу за 21.02.2014. Процитовано 04.08.2013. 
  103. Стрілець з озброєного нападу на фірму Корнацького «засвітився» на окрузі Пилипишина? // [[Українська правда]], 20 червня 2013. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 жовтня 2015. 
  104. http://www.pravda.com.ua/news/2012/11/2/6976541/ [Архівовано 5 листопада 2012 у Wayback Machine.] ЦВК припинила повноваження голови ОВК Пилипишина-Левченка
  105. http://www.pravda.com.ua/news/2012/11/3/6976593/ [Архівовано 5 листопада 2012 у Wayback Machine.] Перерахунок голосів на 223 окрузі оскаржили. У комісії нема кворуму
  106. http://www.pravda.com.ua/news/2012/11/3/6976628/ [Архівовано 5 листопада 2012 у Wayback Machine.] Суд не дозволив перевозити бюлетені з округу Пилипишина до ЦВК
  107. http://www.pravda.com.ua/news/2012/11/4/6976665/ [Архівовано 6 листопада 2012 у Wayback Machine.] На 223 окрузі в неділю встигли небагато
  108. ОБСЄ: Ці вибори — крок назад у порівнянні з попередніми [Архівовано 2 листопада 2012 у Wayback Machine.] Понеділок, 29 жовтня 2012
  109. ПАРЄ: Український народ заслуговує на кращі вибориПонеділок [Архівовано 2 листопада 2012 у Wayback Machine.] 29 жовтня 2012
  110. США: вибори у Раду — крок назад від прогресу [Архівовано 1 листопада 2012 у Wayback Machine.] Вівторок, 30 жовтня 2012
  111. Підрахунок голосів досить непрозорий — міжнародні спостерігачі [Архівовано 1 листопада 2012 у Wayback Machine.] Вівторок, 30 жовтня 2012
  112. «Спільна справа» заявляє, що результати ЦВК сфальсифіковані по 35 округах [Архівовано 2 листопада 2012 у Wayback Machine.] Четвер, 01 листопада 2012
  113. ElectUA: Найбільші порушення в день виборів — «каруселі» і тиск на виборців [Архівовано 31 жовтня 2012 у Wayback Machine.] Понеділок, 29 жовтня 2012
  114. Заступник голови ЦВК про вибори: Найбрудніші в історії України [Архівовано 3 листопада 2012 у Wayback Machine.] Четвер, 01 листопада 2012
  115. Тимошенко: вибори сфальсифіковані від першого до останнього дня [Архівовано 2 листопада 2012 у Wayback Machine.] Понеділок, 29 жовтня 2012
  116. Луценко закликає визнати «фальсифікований» парламент [Архівовано 1 листопада 2012 у Wayback Machine.] Четвер, 01 листопада
  117. ОБСЄ: українські вибори були недостатньо змагальними. Архів оригіналу за 4 січня 2013. Процитовано 4 січня 2013. 
  118. МЗС: оцінки ОБСЄ щодо українських виборів мають "політичне забарвлення". Архів оригіналу за 4 січня 2013. Процитовано 4 січня 2013. 
  119. Янукович признал, что выборы прошли с нарушениями, и поручил Пшонке разобраться (рос.). Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 7 листопада 2012. 
  120. Опозиція готується "обнулити" свої списки на знак протесту?. Українська правда. 4 листопада 2012. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 6 червня 2021. 
  121. УДАР теж думає "обнулити" списки. Українська правда. 4 листопада 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 червня 2021. 
  122. "Свобода" теж готова скласти мандати. Українська правда. 4 листопада 2012. Архів оригіналу за 28 листопада 2014. Процитовано 6 червня 2021. 
  123. Опозиція кличе всіх на мітинг під ЦВК в понеділок. Українська правда. 4 листопада 2012. Архів оригіналу за 28 листопада 2014. Процитовано 6 червня 2021. 
  124. [[https://web.archive.org/web/20121203030904/http://www.pravda.com.ua/news/2012/11/30/6978540/ Архівовано 3 грудня 2012 у Wayback Machine.] Стаття «До Євросуду подали вже другий позов щодо виборів у окрузі» на сайті Українська правда]]
  125. Київська область. Одномандатний виборчий округ № 94
  126. Миколаївська область. Одномандатний виборчий округ № 132
  127. Черкаська область. Одномандатний виборчий округ № 194
  128. Черкаська область. Одномандатний виборчий округ № 197
  129. м. Київ. Одномандатний виборчий округ № 223
  130. Відомості про одномандатні виборчі округи в розрізі регіонів України
  131. ЦВК. Відомості про підрахунок голосів виборців в межах одномандатних виборчих округів
  132. Постанова ЦВК № 66 від 25 березня 2014 року «Про призначення проміжних виборів народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі № 83 (Івано-Франківська область)»

Посилання[ред. | ред. код]