Печенізьке водосховище

Печенізьке водосховище
	Печенізьке водосховище на супутниковій фотографіїПеченізьке водосховище на супутниковій фотографії
	50°00′ пн. ш. 37°00′ сх. д. / 50.000° пн. ш. 37.000° сх. д.
Розташування
Країна	Україна
Розташування	Харківська область, Чугуївський район
Прибережні країни	Україна
Геологічні дані
Тип	руслове водосховище
Розміри
Площа поверхні	86,2 км²
Висота	100,5 м
Глибина середня	4,4 м
Глибина макс.	20 м
Довжина	65 км
Ширина	4 км
Берегова лінія	146 км
Об'єм	0,379 км³
Вода
Басейн
Вливаються	Сіверський Донець
Витікають	Сіверський Донець
Площа басейну	8400 км²
Країни басейну	Україна
Інше
Geonames	812995
	Печенізьке водосховище (Україна)
	Печенізьке водосховище у Вікісховищі

Печені́зьке водосховище — велике руслове водосховище на річці Сіверський Донець, розташоване у Харківській області.

Опис[ред. | ред. код]

В 1932 році було прийнято рішення про будівництво водопроводу від річки Сіверський Донець у районі селища міського типу Кочеток до Харкова. ^[1] В той час місто інтенсивно розвивалось та потребувало великої кількості води. Водопостачання Харкова здійснювалося лише з артезіанських свердловин.^[2] В 1933 році розпочалося будівництво основних об’єктів станції. Побудована Кочетоцька водопровідна станція потужністю 50 тис. куб. м води на добу не задовольняла потреби міста. Тому було прийнято рішення про будівництво дамби в районі Печеніг. Спорудження Печенізького водосховища відбувалося з 1958 по 1962 рік.^[3] З серпня 1962 почалося наповнення водосховища, яке поступово продовжувалося аж до весняної повені 1964 року. З того часу об'єм водосховища залишався незмінним близько 0.4 км³. Підпор водосховища зберігається до річки Вовча.

Печенізьке водосховище входить до Печенізького гідровузла, що належить до ВУВГ “Донець”(Виробниче управління водопровідного господарства),^[4] в яке входить Кочетоцька водопровідна станція, три блоки водопровідних споруд Роганської насосної станції і більш ніж 200 км магістральних водопроводів. На сьогодні ВУВГ “Донець” постачає м. Харкову 700 тис. куб. м води на добу. ^[1]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

20 вересня 2022 року у результаті обстрілів з боку російських військ було зруйновано верхній шлюз Печенізької дамби на Харківщині, жертв та постраждалих немає. Мешканців смт Печеніги Харківської області попередили про можливе підтоплення будинків через удари загарбників по Печенізькій дамбі^[5].

Основні параметри водосховища[ред. | ред. код]

нормальний підпірний рівень — 100.5 м;
форсований підпірний рівень — 102.1 м;
рівень мертвого об'єму — 94.5 м;
повний об'єм — 383 млн м³;
корисний об'єм — 341 млн м³;
площа дзеркала — 8620 га;
довжина — 75 км;
середня ширина — 1,15 км;
максимальні ширина — 4,0 км;
середня глибина — 4,44 м;
максимальна глибина — 14,0 м.

Основні гідрологічні характеристики[ред. | ред. код]

Площа водозбірного басейну — 8400 км².
Річний об'єм стоку 50 % забезпеченості — 703 млн м³.
Паводковий стік 50 % забезпеченості — 403 млн м³.
Максимальні витрати води 1 % забезпеченості — 1940 м³/с.

Гребля Печенізького водосховища розташована в селищі Печеніги, яке (як і водосховище) отримало назву від кочових племен печенігів, які мешкали на цих землях в IX—X століттях від Р. Х.. На правому березі водосховища розташовано селище Старий Салтів, яке, завдяки спорудженню водосховища, перетворилося на базу відпочинку для харків'ян. На Печенізькому водосховищі багато піщаних пляжів, піонерських таборів і будинків відпочинку. У 2015 році в рамках державної програми розвитку альтернативної малої енергетики планувалось створення при греблі водосховища малої ГЕС.^[6]

Склад гідротехнічних споруд[ред. | ред. код]

Глуха земляна гребля довжиною — 1083 м, висотою — 22 м, шириною — 12 м. Закладення верхового укосу — 1:5 — 1:30.
Бетонна водоскидна гребля трапецеідального профілю із 8-ми прольотів, шириною кожного прольоту — 12,0 м, обладнані плоскими металевими затворами.
Донний водоспуск — у вигляді прямокутної галереї розмірами 3,0×4,0 м, довжиною — 55,0 м.
Трубчатий водовипуск — у вигляді двохвічкової труби діаметром 150 мм, довжиною — 70,0 м.

Використання водосховища[ред. | ред. код]

Водосховище використовується для промислового, комунального і сільськогосподарського водопостачання м. Харкова, рибного господарства та рекреації.

Література[ред. | ред. код]

Водогосподарський паспорт Печенізького водосховища, Укргідропроект, 2000.
Паламарчук М. М., Закорчевна Н. Б. Водний фонд України: Довідниковий посібник / За ред. В. М. Хорєва, К. А. Алієва. К.: Ніка-Центр, 2001. 392 с.
Проведение работ по инвентаризации рек и водоёмов Харьковской области с разработкой особого порядка изъятия земель водного фонда из сельскохозяйственного оборота, УкрНИИЭП, Харьков, 1999. 389 с.

Галерея[ред. | ред. код]

Вид на водосховище влітку 2005 року (біля с. Мартове, пляж бази відпочинку «Елат»)
Вид на водосховище восени 2005 року (пляж б/в ім. Соіча, Чугуївський район)
Вид на водосховище влітку 2006 року (біля с. Мартове)
Світанок на березі Печенізького водосховища
смт. Старий Салтів, Печенізьке водосховище